ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 201
РІШЕННЯ
Іменем України
11.01.2011Справа №2-26/5525-2010
За позовом Фонду майна АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17.
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1.
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - 1. Структурний підрозділ державного підприємства «Придніпровська залізниця» Вокзал Сімферополь, м. Сімферополь, Привокзальна площа, 1.
2. Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі, м. Севастополь, площа Повсталих, 6.
про стягнення 15920,39 грн.
Суддя Медведчук О.Л.
Представники:
від позивача – Володькіна О.В., головн. спец., дов. від 04.01.11р.
від відповідача – ОСОБА_1, спд.
від третьої особи – 1. не з’явився; 2. не з’явився.
Суть спору: позивач - Фонд майна АР Крим звернувся до господарського суду АР Крим із позовом про стягнення з відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 неустойки за безпідставне користування майном у сумі 15920,39 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що відповідач після розірвання договору не повернув орендоване майно та в період з 29.01.2009р. по 17.09.2009р. безпідставно користування ним, що відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України є підставою для стягнення неустойки у розмірі подвійної плати.
Відповідачем позовні вимоги не визнавались з підстав наведених у відзиві на позов, зокрема вказувалось на те, що з моменту видачі Фондом майна України наказу № 38-р від 28.02.2007р. Фонд майна АР Крим втратив повноваження щодо розпорядження майном що розташоване на території АР Крим, а відтак не має права заявляти вимоги відносно майна яке орендоване відповідачем.
Третьою особою - Структурний підрозділ державного підприємства «Придніпровська залізниця» Вокзал Сімферополь надавались письмові пояснення в яких також вказується на те, що Фонд майна АР Крим з 28.02.2007р. тобто з дати винесення Фондом майна України наказу № 38-р втратив повноваження щодо розпорядження майном яке орендоване відповідачем, а відтак його повідомлення про припинення договору оренди не тягне ніяких наслідків.
Фонд майна АР Крим у своїх пояснення вказував на те, що оскільки договір оренди не було передано за актом прийому-передачі Регіональному відділенню Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі як це передбачено наказом Фонду майна України за № 159 від 31.07.2007р., повноваження орендодавця по договору із відповідачем належать Фонду майна АР Крим.
Третьою особою - Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі надано письмові пояснення в яких вказується на те, що Фонд майна АР Крим правомірно вимагає сплату неустойки, оскільки відповідач своєчасно був повідомлений про припинення договору оренди та повинен був повернути орендоване майно, що ним не було зроблено.
Розгляд справи відкладався, у порядку ст. 77 ГПК України у судовому засіданні яке відбулося 11.01.2011р. було оголошено перерву до 11.01.2011р. до 14 год. 30 хв.
11.01.2011р. сторонами заявлені вимоги та заперечення на них підтримані.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд
встановив:
02 червня 2005р. між Фондом майна АР Крим (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди державного нерухомого майна, предметом якого є те, що Орендодавець на підставі наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим від
02.06.2005 № 452 «Про передачу державного нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Сімферополь, Привокзальна площа, 1, що знаходяться на балансі вокзалу Сімферополь - структурного підрозділу Придніпровської залізниці, в оренду приватному підприємцю ОСОБА_1 і затвердження висновків суб'єкта оціночної діяльності» передає державне нерухоме майно - торговельний павільйон загальною площею 7,8 кв.м та торговельний павільйон загальною площею 41,1 кв.м, розташовані за адресою: м. Сімферополь, Привокзальна площа, 1, що знаходяться на балансі вокзалу Сімферополь - структурного підрозділу Придніпровської залізниці, а Орендар приймає його в термінове платне користування.
Строк дії вказаного договору було визначено з 02.06.2005р. по 01.05.2006р. (п. 10.1 договору).
Об’єкт оренди було передано відповідачу за актом прийому-передачі від 02.06.2005р. (а.с. 22).
У зв’язку із відсутністю заперечень Орендодавця та балансоутримувача, строк дії договору продовжувався на новий строк відповідно до п. 10.6 договору.
Додатковою угодою від 23.03.2007р. до вказаного договору сторонами внесено зміни до деяких пунктів договору що стосуються орендних платежів та порядку припинення договору.
Так зокрема вказаною угодою пункт 10.6 договору викладено у наступній редакції: «Якщо Орендар продовжує користуватись майном після закінчення строку договору оренди, то за відсутності заперечень Орендодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Листом від 11.02.2009р. який було отримано відповідачем 18.02.2009р., що підтверджується поштовим повідомленням від 12.02.2009р. (а.с. 27) позивач повідомив про те, що договір оренди від 02.06.2005р. вважається припиненим з 28.01.2009р. та попереджено про необхідність повернути балансоутримувачу орендоване майно, при цьому в строк до 27.02.2009р. відповідач повинен був надати до Фонду підписаний із балансоутримувачем акт прийому-передачі майна.
Частиною другою статті 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна встановлено місячний термін, протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку. Таку заяву заінтересована сторона може також подати і до закінчення строку дії договору оренди. (п. 12 роз’яснень ВГСУ від 25.05.2000р. № 02-5/237).
Таким чином враховуючи те, що позивач у встановлений законом спосіб та строк повідомив відповідача про припинення договору оренди, суд приходить до висновку, що договір оренди державного нерухомого майна від 02.06.2005р. припинився саме 28.01.2009р. тобто з дати визначеної орендодавцем у листі від 11.02.2009р. (а.с. 27).
Доводи відповідача та третьої особи - Структурного підрозділу державного підприємства «Придніпровська залізниця» Вокзал Сімферополь відносно того, що Фонд майна АР Крим з 28.02.2007р. тобто з дати винесення Фондом майна України наказу № 38-р втратив повноваження щодо розпорядження майном яке орендоване відповідачем, не приймаються судом у зв’язку із наступним.
Наказом Фонду державного майна України "Про орган приватизації в Автономній Республіці Крим" від 28.02.07 №38-р повноваження зі здійснення політики в сфері управління, приватизації та оренди майна, що знаходиться на території Автономній Республіці Крим, з 01.03.2007 надані Регіональному відділенню Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.
Законність цього наказу Фонду державного майна України підтверджено ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.10.08 у справі №2-11/4607-2007А.
Відповідно до п. 5 наказу Фонду державного майна України "Про визначення орендодавця на території Автономної Республіки Крим" від 31.01.2007 №159, яким визначено Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі орендодавцем у договорах оренди державного майна, які були укладені Фондом майна Автономної Республіки Крим, зобов'язано вказану особу передати за актом приймання-передачі договори оренди (зі справами) новому орендодавцю.
Доказів того, що Фондом майна АР Крим на дату припинення договору оренди було відповідно до вимог наказу ФДМ України № 159 від 31.01.2007р. здійснено передачу своїх повноважень орендодавця Регіональному відділенню Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, суду не подавалось, а відтак Фонд майна АР Крим був уповноважений як орендодавець на припинення договірних відносин із відповідачем.
Крім того якщо відповідач вважав, що позивач втратив права орендодавця на дату надсилання заяви про припинення договору оренди, відповідач не був позбавлений права звернутись до суду із відповідним позовом про захист своїх прав як орендаря.
Як зазначає сам відповідач та балансоутримувач - Структурний підрозділ державного підприємства «Придніпровська залізниця» Вокзал Сімферополь, об’єкт оренди був повернений відповідачем балансоутримувачу лише 17.09.2009р., тобто майже через вісім місяців після припинення договору оренди укладеного із позивачем.
18.09.2009р. відповідачем укладено договір оренди спірного майна вже із Представництвом Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі як орендодавцем на території АР Крим. (а.с. 52-54).
Таким чином відповідач безпідставно користувався об’єктом оренди тобто без відповідного договору починаючи з дати припинення договору оренди укладеного із Фондом майна АР Крим від 02.06.2005р., а саме з 29.01.2009р. по дату передачі об’єкту оренди балансоутримувачу 17.09.2009р.
Ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України визначено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Нарахована позивачем неустойка за період з 29.01.2009р. по 17.09.2009р. становить 29080,85 грн., однак враховуючи здійснену відповідачем передплату по орендній платі у сумі 13160,46 грн., сума неустойки у розмірі подвійної плати за користування об’єктом оренди за час прострочення становить 15920,39 грн. (29080,85 грн. – 13160,46 грн. = 15920,39 грн.).
Враховуючи наведене, вимоги позивача про стягнення неустойки за безпідставне користування майном в період з 29.01.2009р. по 17.09.2009р. у сумі 15920,39 грн. підлягають задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, згідно ст. 44, 49 ГПК України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню саме на нього.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1) до державного бюджету України (банк одержувача – ГУДК в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, р/р 31116094700002, код платежу 22080300, ЗКПО 34740405) неустойку за безпідставне користування майном у сумі 15920,39 грн.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1) у дохід державного бюджету (р/р 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200, в банку одержувачу: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь) державне мито у розмірі 159,20 грн.
4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1) у дохід державного бюджету (р/р 31214264700002; отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь; код платежу: 22050003; ЄДРПОУ - 34740405; банк одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текс рішення складений 12.01.2011р.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Медведчук О.Л.