Справа № 426/7151/20

УХВАЛА

іменем України

19 листопада 2021 року                                                                        м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Реки А.С.,

за участю секретаря судового засідання Філіпенко А.С.,

розглянувши  у відкритому судовому залі суду м. Сватове Луганської області заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду від 09 березня 2020 року, ухваленого у цивільній справі № 426/7151/20 за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди,-

Встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Сватівського районного суду Луганської області із заявою про відстрочення виконання рішення суду, ухваленого у цивільній справі № 426/7151/20 за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування заявлених вимог вказала, що 09 березня 2021 року Сватівським районним судом Луганської області ухвалено рішення про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у сумі 8000 грн. Рішення набрало законної сили 19 квітня 2021 року. 06 травня 2021 року на підставі виконавчого листа № 426/7151/20, виданого 30 квітня 2021 року Сватівським районним судом Луганської області, Сватівським районним відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) було відкрито виконавче провадження № 65338854. Старшим державним виконавцем вжито заходи з примусового стягнення заборгованості та накладено арешт на її кошти, що знаходилися на рахунку в установі банку, направлено вимоги щодо її майнового стану, доходів, на отримання інформації, що містить банківську таємницю. Державним виконавцем зібрано інформацію щодо відсутності у неї транспортних засобів. Коштів, які арештовані на її рахунку також недостатньо для виконання рішення суду. Вона дійсно зареєстрована як фізична особа-підприємець, але повноцінно здійснювати підприємницьку діяльність не має можливості через накладення на її рахунок арешту. Вона не має змоги розпоряджатися коштами, закуповувати матеріали та інші матеріально технічні ресурси, необхідні для здійснення підприємницької діяльності, внаслідок чого у неї значно зменшилися обсяги надання послуг і відповідно отримання прибутку. У зв`язку із арештом рахунку вона не може отримувати заробітну плату, що призвело до її скрутного матеріального становища. Режим надзвичайної ситуації, спричинений коронавірусом беззаперечно є надзвичайною подією, яка унеможливлює здійснення господарської діяльності у звичайному режимі, що свідчить про наявність виняткових (особливих) і непереборних обставин, через які істотно ускладнюється виконання судового рішення. На сьогодні діють обмеження здійснення господарської діяльності згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів та території із значним поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короно вірусом SARSCoV-2», що вплинуло на здійснення нею підприємницької діяльності. 27 липня 2021 року було здійснено реєстрацію угоди купівлі-продажу нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Реєстрація угоди не свідчить про наявність у неї коштів, оскільки витрати пов`язані з укладенням угоди та приведенням будівлі у належний стан їй допомагали сплачувати рідні. Просить суд відстрочити виконання рішення Сватівського районного суду Луганської області, ухваленого 09 березня 2021 року у цивільній справі № 426/7151/20 за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, строком на родин рік, тобто до 15 листопада 2022 року.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, надавши на адресу суду заяву про проведення розгляду справи у її відсутність.

Від адвоката Осьмак Я.В. на адресу суду надійшла заява про проведення судового засідання за її відсутності та відсутності ОСОБА_2 . Просила відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду.

Сватівський відділ державної виконавчої служби у Сватівському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) уповноваженого представника до суду не направили, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши заяву та додані до заяви матеріали, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення з наступних підстав.

Стаття 124 Конституції України проголошує, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Однією з основних засад судочинства в Україні є обов`язковість рішень суду (пункт 9 частини 3 статті 129 Конституції України).

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За нормою частини 1 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Конституційний принцип обов`язковості виконання рішення суду реалізується, зокрема, на стадії виконавчого провадження, яке являється завершальною стадією судового провадження, спрямованою на реальне поновлення порушених прав.

Питання відстрочення виконання судового рішення врегульоване нормою статті 435 ЦПК України, якою передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Також, у частині першій статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Аналіз наведених конституційних положень та норм процесуального закону в їх сукупності дає підстави для висновку, що суд має право відстрочити виконання судового рішення лише за наявності виняткових обставин, що роблять виконання рішення суду неможливим або значно утрудненим у певний період часу, доведених належними та достовірними доказами. При цьому суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням.

Перелік обставин, що можуть бути підставою для відстрочки або розстрочки виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, не є вичерпним.

Суд може змінити чи встановити спосіб і порядок виконання судового рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.

В п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26.12.2003 року зазначено, що задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 09 березня 2021 року позовні вимоги  ОСОБА_2 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди було задоволено частково та стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 8000 гривень (а.с. 131-135).

Постановою Старшого державного виконавця Сватівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 06 травня 2021 року було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Сватівського районного суду Луганської області № 426/7151/21, виданого 30 квітня 2021 року (а.с. 170).

Постановою Старшого державного виконавця Сватівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 13 травня 2021 року було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також коштах на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику (а.с. 171).

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 283904867 від 10 листопада 2021 року, ОСОБА_1 на праві приватної власності є власницею нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу р. № 821, виданого 27 липня 2021 року приватним нотаріусом Сватівського нотаріального округу Харченко О.Ю. (а.с. 175-176).

Звертаючись до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду, як підставу, що ускладнює виконання рішення суду, ОСОБА_1 зазначає, що вона перебуває у тяжкому матеріальному становищі через накладення на її рахунки арешту та встановлення постановою Кабінету Міністрів України № 641 від 22 липня 2020 року «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантину,  а також  продовження  Кабінетом Міністрів України дії карантину до 31 грудня 2021 року.

У відповідності до вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України саме заявник зобов`язаний довести зазначений предмет доказування.

Надаючи оцінку доводам заяви щодо відсутності у ОСОБА_1 коштів та допомоги її рідних з витратами, пов`язаними з укладенням угоди купівлі-продажу нежитлової будівлі та подальшого проведення ремонту не є достатньою підставою для відстрочення виконання судового рішення, тим більше, що належних доказів на підтвердження цих обставини суду не надано.

Суд також не приймає до уваги посилання заявника як на підставу погіршення її матеріального становища встановлення постановою Кабінету Міністрів України № 641 від 22 липня 2020 року «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних  заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної  хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами),  а також   продовження  Кабінетом Міністрів України дії карантину до 31 грудня 2021 року, оскільки обмеження, встановлені вищевказаною постановою, не стосуються салонів краси та перукарень, які працюють за попереднім записом, що є основним видом діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 173-174).

Також заявником не надано доказів, що у подальшому, за наявності можливого застосування відстрочення виконання рішень суду, буде виконуватися рішення, та не обґрунтовано необхідність такої відстрочки саме строком на один рік.

В матеріалах справи відсутні будь-які дані про наявність обставин, що утруднюють виконання рішення суду, як то дані про суттєву зміну майнового стану боржника з моменту ухвалення рішення суду і до розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Зазначені вище обставини свідчать про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази про наявність обставин, що утруднюють виконання рішення суду з моменту його ухвалення і до звернення боржника до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду, наведені боржником обставини не можуть розцінюватись як такі, що є особливими або винятковими, та у відповідності до приписів статті 435 ЦПК України унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення, тому відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 353, 435 ЦПК України, суд,-

Ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду від 09 березня 2020 року, ухваленого у цивільній справі № 426/7151/20 за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1  про відшкодування моральної шкоди – відмовити.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання цієї ухвали.

Учасник справи, якому ухвалу суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.С. Река