справа №2004- 1-4-2011 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

26 січня  2011 року  Богодухівський районний суд Харківської області  у складі:

                                         головуючого -  судді        Шалімова Д.В.,

                                         при секретарі                    Макушинській О.В.,    

                                         за участю прокурора        Іванціва В.Я.,

                                         потерпілої                          ОСОБА_1

                                         представника потерпілої  ОСОБА_2     

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові справу за обвинуваченням :

ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, не одруженого, що не працює,  раніше  не судимого,  

обвинуваченого  за ч.1 ст. 125  КК України ;

ВСТАНОВИВ:   

01 грудня 2001 року близько 11.30 год.  ОСОБА_3 , знаходячись біля домоволодіння № 31 по вул.Пархоменка м.Богодухова Харківської області, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень  в ході сварки, що виникла на грунті особистих неприязнених відносин, навмисно наніс ОСОБА_1 удар каменем  по голові, спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді садна і кровоподтіку лобно-скроневої області справа, які відносяться до легких тілесних ушкоджень

          ОСОБА_3 винним себе в інкримінованому   злочині, не визнав, пояснив, що  між ним та ОСОБА_1 склалися неприязнені стосунки в зв’язку з тим, що ОСОБА_1 на дорозі   засипала  траншею каменями та забороняла їздити автомобілем біля її двору. 1.12.2001 року він став  відкидати камені  до фіртки ОСОБА_1, на що остання вибігла до нього з палкою в руках, на що він вирвав у неї палку і викинув її та вони розійшлися по домах. Через декілька хвилин він вийшов та знов став відкидати камені з дороги, на що ОСОБА_1 знову вибігла з палкою в руках при цьому він вирвав палку у неї з рук та коли виривав вдарив палкою по голові, вона присіла, схватила камінь і побігла до сусідів.

Незважаючи на  невизнання  своєї вини підсудним, його вина в інкримінуємому йому злочині  підтверджується  сукупністю досліджених в судовому засіданні  доказів:

- свідченнями  потерпілої  ОСОБА_1,   яка пояснила , що 01.12.2001 року  близько 11.30 год. вона знаходилась у себе вдома , коли почула як хтось кидає каміння у її хвіртку. Вона взяла для самооборони дерев’яну палицю  та вийшовши  на вулицю побачила сусіда ОСОБА_3 з яким у неї раніше  виникали сварки в зв’язку з камінням, що знаходилось на дорозі.  В них виникла сварка в ході якої ОСОБА_3 схопив камінь, який лежав на дорозі, та підбіг до неї і наніс каменем удар по голові. Від цього удару вона впала на землю та втратила свідомість, а прийшовши до тями, пішла до сусідів і розповіла їм про дану пригоду, та попрохала викликати швидку допомогу.

- оголошеними в судовому засіданні свідченнями свідка ОСОБА_4 , про те  що      01 грудня 2001 року близько 11.50 год.  до неї прийшла  ОСОБА_1 із пробитою головою, з якої текла кров, та повідомила її, що голову їй каменем пробив ОСОБА_3. Вона надала  першу допомогу та викликала швидку допомогу.  /.т.1 а.с. 40 /

- оголошеними в судовому засіданні свідченнями свідка ОСОБА_5, про те  що      01 грудня 2001 року до неї прийшла сусідка по вулиці ОСОБА_1, яка повідомила, що між нею та ОСОБА_3 стався конфлікт із-за каміння, яке лежало на вулиці, та під час сварки ОСОБА_3 наніс їй удар каменем по голові, та після цього ОСОБА_1 викликали швидку допомогу.  /т.1 а.с. 83 /

- протоколом очної ставки, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в ході якої потерпіла підтвердила свої свідчення, надані раніше та наполягала, що підсудний її вдарив каменем. /.т.1 а.с. 29-30  /  

- протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілої ОСОБА_1   в ході якого перевірялись та найшли свої підтвердження свідчення потерпілої   / т.1 а.с. 84-85 / .

Висновком комісійної судово –медичної експертизи № 270/2007 від 17.04.2008 року, згідно якої  у  ОСОБА_1  мало місце садна в лобній області справа, розташована на фоні кровоподтіку. Ці ушкодження утворились від однократного ударно-ковзаючої   дії  тупого твердого предмету, індивідуальні особливості  трасуючої поверхні якого в ушкодженні не відобразились та могли бути спричинені 01.12.2001 року. За ступенем тяжкості встановлені    у ОСОБА_1 садно в лобній області справа, розташовано на фоні кровоподтіку   відносяться до легкого тілесного ушкодження.  /т. 2  а.с. 2-11/   

Висновком повторної  комісійної судово –медичної експертизи 80 –КЄ/2010  від 13.05.2010 року, яка підтвердила висновок  комісійної судово-медичної експертизи ,  згідно якої у ОСОБА_1  мало місце садно в лобній області справа, розташоване на фоні кровоподтіку. Ці ушкодження утворились від однократного ударно-ковзаючої  дії  тупого твердого предмету, індивідуальні особливості  трасуючої поверхні якого в ушкодженні не відобразились та могли бути спричинені 01.12.2001 року. За ступенем тяжкості встановлені    у ОСОБА_1 садно в лобній області справа, розташоване на фоні кровоподтіку   відноситься до легкого тілесного ушкодження.

Будь-яких об’єктивних судово-медичних даних про те, що  ОСОБА_1 в результаті подій, що відбулись 1.12.2001 року була спричинена черепно-мозкова травма в наданій документації відсутня.

Враховуючи... особливості клінічної картини протікання слухових порушень у  ОСОБА_1, особливості неврологічної симптоматики, що була виявлена 20.04.2010 року у ході отоневрологічного дослідження,  слід вважати, що виникнення у неї захворювання органів слуху пов’язано з поступовим зростом внутрічерепної  пухлини  і не  пов’язано з подіями, яки мали місце 01.12.2001 року.   

Свідчення дані ОСОБА_1 в ході відтворення обстановки та обставин події  від 19.02.2007 року не суперечать об’єктивним судово-медичним даним в частині механізму утворення у неї тілесних ушкоджень.  

Механізм та спосіб спричинення тілесного ушкодження ОСОБА_1 на які вказав 23.02.2007 року у ході відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_3 а саме удар ним палкою по голові ОСОБА_1 при викручуванні  палки з її рук у вертикальної площині  , є маловірним, про що свідчить локалізація ушкоджень встановлена у ОСОБА_1, їх характер та розміри ушкодження . /т.2  а.с. 229-241 /   

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про доведеність винності підсудного ОСОБА_3  в інкримінуємому  злочині та  кваліфікує дії підсудного  в межах пред’явленого обвинувачення за ч.1 ст. 125 КК УКРАЇНИ, як умисне легке тілесне  ушкодження .  

Обговорюючи питання проведених судово-медичних експертиз № 2284  від 14.04.2003 року, № 34 від 26.02.2007 року, № 37 від 27.02.2007 року, згідно яких  у ОСОБА_1 встановлені тілесні ушкодження у вигляді садна, кровоподітіку  в лобній області справа,  закритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалась розвитком посттравматичного кохлеарного невриту, які були віднесені до середньої тяжкості тілесних ушкоджень , суд вважає, що вказані експертизи  не суперечать висновкам  комісійної та повторної комісійної судово-медичної експертизи що до встановлення наявності тілесних ушкоджень, а саме  садна,  кровоподітіку  в лобній області справа, однак оскільки при проведені даних експертиз не були залучені фахівці –отоларінголог, нейрохірург, неврапотолог, та на час складання висновків не було проведено отоневрологічного дослідження, вважає їх неповними  та приймає за основу, висновки комісійної та повторної комісійної судово-медичної експертизи.    

Суд не може прийняти висновок додаткової судово-медичної експертизи № 160 від 16.06.2007 року , згідно якого встановлено, що ушкодження, які мались у ОСОБА_1 могли утворитися від нанесення по її тілу удару наданою на експертизу палкою,  оскільки  висновок даної експертизи суперечить, як попереднім висновкам того ж експерта, так в висновку експерта № 37 від 27.02.2007 року  який  чітко зазначає, що травмуючим предметом був тупий твердий предмет, що мав діючу поверхню округлої форми, яким міг бути камінь, а не палка, що має діючу поверхню продовгуватої форми, при цьому при викручуванні  палки ОСОБА_3 з рук ОСОБА_1, палка розташовувалась вертикально та викручувалась в вертикальній площині, а ушкодження локалізувались „в лобній області справа на кордоні росту волос....” та утворення їх при такому русі травмуючого предмету неможливе. Ця експертиза також спростовується висновками комісійної судово –медичної експертизи № 270/2007 від 17.04.2008 року, висновком повторної  комісійної судово –медичної експертизи 80 –КЄ/2010  від 13.05.2010 року. Також , суд зазначає, що ця експертиза проведена з порушенням кримінально-процесуального законодавства, а саме ст.75  КПК України, оскільки той самий експерт не може проводити повторну експертизу, коли висновок експерта буде визнано таким, що суперечить іншим матеріалам справи або інакше викликає сумніви в його правильності.

Суд не може прийняти твердження підсудного про те що він наніс  удар  палкою потерпілій, коли викручував її у неї, оскільки це не відповідає чисельним висновкам    експертиз, свідченням потерпілої, яка на протязі довго часу послідовно та незмінно  давала їх,  як органам досудового слідства так і суду, та іншими матеріалами справи. Невизнання підсудним своєї вини суд вважає, як спробу уникнути  кримінальної відповідальності та ввести суд в оману.

При призначенні покарання підсудному суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого, ступінь тяжкості  скоєного злочину, який згідно з положенням ч.2 ст. 12 КК України відноситься  до злочинів невеликої тяжкості,  характеристику особистості підсудного, яка полягає в тому, що він раніше не судимий, за місцем проживання  характеризується посередньо, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не працює.

          Обставин, що пом’якшують  покарання, відповідно до вимог ст. 66 КК України   суд не вбачає,  обставиною, яка  обтяжує  покарання,  відповідно до вимог ст. 67 КК України  суд  визнає  вчинення злочину до особи похилого віку.  

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе обрати підсудному покарання  у виді громадських робіт .

Відповідно до ст. 49 ч. 1 п. 1 КК України, особа, що вчинила злочин невеликої тяжкості , звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло  два роки .

Оскільки з дня вчинення ОСОБА_3  злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, минуло два роки , ОСОБА_3  у відповідності до ст..49 КК України підлягає звільненню  від призначеного покарання.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу суд залишає попередній- підписку про невиїзд.   

Цивільний позов потерпілої  ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 812 грн. 47 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки спричинення матеріальної шкоди у вказаному розмірі підтверджується матеріалами справи /т.1 а.с. 35-37, 75-77/

Крім того суд вважає, що дійсно протиправними діями підсудного  потерпілій    було заподіяно цілком природні моральні страждання, які негативно вплинули на психічний стан, вимагають додаткових зусиль для організації життя потерпілого, наслідком зазначеного і є  заподіяння моральної шкоди. При цьому, зважаючи на обставини справи, те, що підсудний не працює, суд вважає за необхідне позов в частині відшкодування завданої моральної шкоди задовольнити частково у розмірі 2 000 грн.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.          

Керуючись ст. 323-324 КПК УКРАЇНИ суд, -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_3   визнати винним  у вчиненні злочину , передбаченого   ч.1 ст.125  КК України , призначивши покарання у виді  двохсот годин громадських робіт.

На підставі п. 1 ч.1 ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання  в зв’язку зі спливом строків давності.

Запобіжний захід до  вступу вироку в законну силу  залишити попередній - підписку про невиїзд.

Речовий доказ по справі –дерев’яну палицю  – ЗНИЩИТИ.  

Позов потерпілої ОСОБА_1  до підсудного ОСОБА_3  про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити  частково.   

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1        завдану матеріальну шкоду у сумі 812,47 грн., моральну шкоду у сумі  2000 грн., ВСЬОГО  2812,47   грн.  

Вирок може бути оскаржений у Харківський апеляційний суд у термін 15 діб з моменту оголошення.  

   СУДДЯ