Справа № 2004/2-а-66/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2011 року
Суддя Богодухівського районного суду Харківської області Шалімов Д.В., розглянувши в скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання протиправними дій та бездіяльність суб»єкта владних повноважень, зобов»язання нарахувати та вплатити щомісячне підвищення пенсії, здійснення в подальшому таких виплат,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративною позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду , визнання протиправними дій та бездіяльність суб»єкта владних повноважень, зобов»язання нарахувати та вплатити щомісячне підвищення пенсії, здійснення в подальшому таких, в якому вона просить: визнати причину пропущення строку для звернення до суду за захистом порушених прав і строку позовної давності поважними та поновити пропущені з поважних причин зазначені строки у період з 01.01.2006 року по дату ухвалення рішення, визнати протиправною бездіяльність відповідача по невиконанню вимог ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»щодо не нарахування і невиплати щомісячного підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, зобов»язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»і провести відповідні виплати за період з 01 січня 2006 року по дату ухвалення рішення , та в подальшому здійснювати такі виплати відповідно до вимог та змін в діючому законодавстві, зобов»язати відповідача здійснити індексацію незаконно недонарахованих та невиплачених сум щомісячного підвищення пенсії згідно вимог Закону України « Про індексацію грошових доходів населення»і відшкодувати інфляційні втрати за період з 01 січня 2006 року по дату ухвалення рішення, стягнути з Державного бюджету та відшкодувати судові витрати на оплату судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп. , стягнути з Державного бюджету та відшкодувати судові витрати на оплату консультаційно – правових послуг в розмірі 300 грн.
Ухвалою суду від 27 грудня 2010 року в частині вимог позивача за період з 01.01.2006 року по 16.06.2010 року позов залишено без розгляду і продовжено розгляд справи з 17.06.2010 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни»та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Відповідач всупереч діючого законодавства, не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.
Відповідач надав заперечення на позов, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити. Вважає, що дії Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі, щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 ЗУ №2195-1У є правомірними. Згідно з п. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань. У 2008 році , усі діти війни отримали право на підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. У Департаменті у справах ветеранів та людей похилого віку Міністерства праці та соціальної політики було розглянуто звернення Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виплати підвищення по пенсії дітям війн та повідомлено, що витрати, пов’язані з задоволенням судами позовних заяв отримувачів пільг, компенсацій та гарантій, які виникли внаслідок рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 не враховані в Законі України «Про державний бюджет України на 2010 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідності до п.2 ч.1 ст.183-2 КАС України справу вирішено судом на підставі наявних у справі матеріалів і доказів, в порядку скороченого провадження, передбаченого п.2 ч.1 ст.183-2 КАС України, згідно якої скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розгляд та вирішення даної справи на підставі наявних в ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Позивач має статус «Дитини війни», що також підтверджується пенсійним посвідченням на її ім’я з відповідною позначкою ( а.с. 9).
Враховуючи зазначений статус позивача, вона відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не зупинено. Таким чином, відповідач у 2010 р. повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення „Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” покладено на УПФ України в Богодухівському районі Харківської області, за місцем проживання позивача.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області щодо виплати щомісячної соціальної допомоги як дитині війни неправомірною та зобов’язати здійснити перерахунок пенсії позивачу за період з 17.06.2010 року по 26.01.2011 року з підвищенням пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком та виплатити заборгованість з урахуванням раніше проведених виплат.
Крім того, задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що позивач просить суд зобов»язати відповідача щомісячно нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком і надалі. В цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки немає підстав вважати, що права позивача будуть порушені відповідачем у майбутньому.
При цьому суд вважає за необхідне, зобов"язати відповідача провести індексацію вищеназваних нарахувань з урахуванням індексу інфляції, виходячи з наступного:
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам частини доходів у зв"язку з порушенням строків їх виплати №2050 від 19.10.2000 року, а також, Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв"язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою КМУ від 21.02.2001 року №159, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ №1078 від 17.06.2003 року встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу.
П. 4 Порядку передбачено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць і приросту індексу споживчих цін ( індексу інфляції ) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Тому є всі підстави для проведення такої індексації коштів, що будуть нараховані позивачці на підставі рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем , присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу –відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позиваче6ві відмовлено. На підставі вище зазначеного суд приходить до висновку про необхідність повернути позивачу сплачений судовий збір у розмірі 01,70 грн.
Позивачем не надано розрахунок відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27 квітня 2006 року „ Про граничні розміри компенсації витрат, пов”язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави” , тому в частині стягнення витрати понесених на оплату послуг з правової допомоги, суд вважає за необхідне відмовити.
Таким чином, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та законними, а позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 3, 159-163, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі про поновлення строку для звернення до суду , визнання протиправними дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячне підвищення пенсії, здійснення в подальшому таких виплат - задовольнити частково.
Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі щодо виплати щомісячної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком - протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати з 17.06.2010 року по 26.01.2011 року, з урахуванням індексу інфляції та раніше проведених виплат.
Зобов’язати Управління Державного казначейства у Богодухівському районі повернути ОСОБА_1 сплачений до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 01,70 грн.
В іншій частині позовних вимог –відмовити.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного адміністративного суду через Богодухівський районний суд Харківської області протягом 10 днів з дня отримання постанови.
Суддя