РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року справа № 580/3508/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Паламаря П.Г.,

за участю секретаря Трегулова Б.Л.,

позивача ОСОБА_1 (особисто),

представника позивача - Постригань Т.Л. (за ордером),

представника відповідачів - Острівної К.В. (за посадою),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Будещенської сільської ради, Будещенської сільської ради, голови Будещенської сільської ради про скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; далі-позивач) з позовною заявою до Виконавчого комітету Будещенської сільської ради (19620, Черкаська область, Черкаський район, с. Будище, вул. 30 років Перемоги, 42), Будещенської сільської ради (19620, Черкаська область, Черкаський район, с. Будище, вул. 30 років Перемоги, 42), голови Будещенської сільської ради (19620, Черкаська область, Черкаський район, с. Лозівок, вул. Шевченка, 74) в якій, з урахуванням збільшених позовних вимог, просить:

-визнати протиправним та скасувати розпорядження №59-к від 28.04.2021року голови Будещенської сільської ради "Про звільнення ОСОБА_1 ";

-поновити ОСОБА_1 на посаді начальника юридичного відділу Виконавчого комітету Будищенської сільської ради з 29 квітня 2021 року;

-стягнути з Виконавчого комітету Будищенської сільської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 97435,80грн.

19.07.2021 адміністративну справу прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження. У період з 30.08.2021 по 06.09.2021 та з 07.09.2021 по 08.10.2021 розгляд справи не відбувався в наслідок тимчасової непрацездатності головуючого судді.

25.10.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження.

04.11.2021 ухвалою відмовлено у залученні третьої особи ОСОБА_2

11.11.2021 закрито підготовче провадження та перейдено до розгляду справи по суті.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що законних підстав для винесення оскаржуваного розпорядження не було, а тому воно підлягає скасуванню. Зазначено, що трудовий строковий договір укладений ним з Будищенською сільською радою строком дії до закінчення проведення конкурсу на заміщення вакантної посади та призначення особи на посаду, проте в оскаржуваному розпорядженні відсутні посилання на загальні результати конкурсу, посилання на переможця та дату з якої призначено переможця конкурсу на посаду.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, а позов просили задовольнити.

Представником відповідачів надано відзиви на позовну заяву в яких просив у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством України.

В судовому засіданні представник відповідачів щодо задоволення позову заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

17.02.2021 Будищенська сільська рада, в особі сільського голови Приходька Григорія Миколайовича "Роботодавець", з одного боку та громадянин України ОСОБА_1 "Працівник", з другого боку, уклали трудовий строковий договір, відповідно до якого працівник приймається на роботу в Будищенську сільську раду для виконання повноважень начальника юридичного відділу. Строк дії контракту з 17.02.2021 до закінчення проведення конкурсу на заміщення вакантної посади та призначення особи на посаду начальника юридичного відділу.

15.04.2021 на офіційному сайті Будищенської сільської ради було розміщено оголошення про конкурс на заміщення вакантної посади посадової особи в органах місцевого самоврядування в тому числі, начальника юридичного відділу.

27.04.2021 у відповідності до протоколу №5 та рішення конкурсної комісії з відбору кандидатів на заміщення вакантних посад посадових осіб сільської ради виконавчого комітету Будещенської сільської ради, вирішено рекомендувати сільському голові на призначення начальником юридичного відділу Будещенської сільської ради - ОСОБА_2

28.04.2021 сільським головою с. Будище прийнято розпорядження №59-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", в якому зазначено, що відповідно до пунктів 7, 20 пункту 4 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування", пункту 2 ст. 36 Кодексу законів про працю, взявши до уваги рішення конкурсної комісії з відбору кандидатів на заміщення вакантних посад посадових осіб сільської ради від 27.04.2021 - звільнити ОСОБА_1 з посади виконуючого повноваження начальника юридичного відділу 28 квітня 2021 року.

Вважаючи дане розпорядження протиправним позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Крім того, судом встановлено, що 29.04.2021 Будещенською сільською радою на підставі заяви та протоколу конкурсної комісії №5 від 27.04.2021, прийнято розпорядження №60-к "Про призначення ОСОБА_2 ", в якому зазначено, що відповідно результатів конкурсу призначити ОСОБА_2 начальником юридичного відділу Будещенської сільської ради з 05.05.2021 з випробувальним терміном.

04.05.2021 до ГУ ДПС у Черкаській області подано повідомлення про прийняття працівника на роботу - ОСОБА_2 .

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно з частинами першою, третьою статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до частини другої статті 23 КЗпП України строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Підстави припинення трудового договору встановлено статтею 36 КЗпП України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення.

На цій підставі може бути припинений тільки строковий трудовий договір, укладений як строковий відповідно до закону. Якщо ж строковий трудовий договір укладено всупереч правилам статті 23 КЗпП України, то умова про строк є незаконною. Трудовий договір в такому разі вважається укладеним на невизначений строк, і він не може бути припинений у зв`язку із закінченням строку.

Судом встановлено, що 17.02.2021 Будищенська сільська рада, в особі сільського голови Приходька Григорія Миколайовича "Роботодавець", з одного боку та громадянин України ОСОБА_1 "Працівник", з другого боку, уклали трудовий строковий договір, відповідно до якого працівник приймається на роботу в Будищенську сільську раду для виконання повноважень начальника юридичного відділу строком з 17.02.2021 до закінчення проведення конкурсу на заміщення вакантної посади та призначення особи на посаду начальника юридичного відділу.

28.04.2021 сільським головою с. Будище прийнято розпорядження №59-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", в наслідок наявності рішення конкурсної комісії з відбору кандидатів на заміщення вакантних посад посадових осіб сільської ради від 27.04.2021 та призначення 29.04.2021 Будещанською сільською радою відповідно результатів конкурсу ОСОБА_2 начальником юридичного відділу Будещенської сільської ради.

Суд наголошує, що уклавши строковий трудовий договір, позивач був ознайомлений з його умовами, в тому числі щодо закінчення строку його дії, а чинне трудове законодавство не покладає на роботодавця обов`язку попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України.

Припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору позивач уже виявив, коли подавав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договором. В той же час він не подавав документи та не брав участі в конкурсі на заміщення вакантної посади, посадової особи в органах місцевого самоврядування - начальника юридичного відділу.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 753/16193/16-ц, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 761/27037/17-ц, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 грудня 2018 року у справі № 757/26016/17-ц, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2018 року у справі № 640/498/17-ц зроблено висновок, що підстави припинення трудового договору встановлено статтею 36 КЗпП. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП підставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункт 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення. Припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він уже виявив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договору. У цей же час він виразив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений. Власник також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частиною першою статті 36 КЗпП. Звільнити працівника у зв`язку із закінченням строку трудового договору можна як у період тимчасової непрацездатності, так і в період перебування його у відпустці, оскільки частиною третьою статті 40 КЗпП України встановлено заборону щодо звільнення працівників у період тимчасової непрацездатності та перебування у відпустці лише з ініціативи роботодавця, тобто з підстав, передбачених у статтях40,41 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Підстави, передбачені вимогами ст.ст.139-143 КАС України, щодо стягнення чи відшкодування судових витрат по даній справі, відсутні.

Керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Петро ПАЛАМАР

Повний текст рішення виготовлено 24.11.2021