ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"19" вересня 2006 р. Справа № 15/232-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Клепай З.В. при секретарі О.С.Бєловій, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімавера-Пак"
до Відкритого акціонерного товариства "Великолепетиський маслозавод"
про зобов'язання поставити 1884,21 кг сиру "Російський"
за участю представників сторін:
від позивача: Сапранов О.О. - представник, дор. від 15.08.06р.
від відповідача - Однорог О.С. - представник, дор. № 0208 від 16.08.06р., Кудінов В.С. - представник, дор. № 0308 від 16.08.06р.
Засідання проводилось з перервою від 12.09.06р. до 19.09.06р. на підставі ст.77 ГПК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Прімавера-Пак" звернулось до суду з позовом, в якому просить зобов'язати відкрите акціонерне товариство «Великолепетиський маслозавод»поставити йому 1884,21 кг. сиру «Російський»та стягнути з відкритого акціонерного товариства «Великолепетиський маслозавод» судові витрати. Свої позовні вимоги мотивує тим, що факт повернення неякісного товару відповідачу підтверджується прибутковою накладною № ПН- 0001155 від 12 вересня 2005 року на суму 29 009,29 грн. Відповідач повернений товар прийняв та гарантував поставку якісного сиру в даній кількості. Цей факт підтверджується листом ВАТ Великолепетихський маслозавод»вих. № 0913 від 13.09.2005р.
15.06.2006 року в зв'язку з тим, що відповідач не виконував взяті на себе договірні зобов'язання, він направив вимогу на поставку сиру. Цією вимогою на підставі ст. 530 ЦК України було встановлено термін поставки сиру повернення йому - сім днів з дати отримання даної вимоги. Враховуючи строки поштового обігу в Україні, вказана вимога повинна була бути отримана відповідачем в строк до 20.06.2006 р., таким чином, строк виконання грошових зобов'язань для нього настав 27.06.2006 р. Відповідач проти позову заперечує на тій підставі, що позивач не довів повернення неякісного сиру виробництва ВАТ «Великолепетиський маслозавод».
Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд -
в с т а н о в и в:
22 червня 2005 року відкритим акціонерним товариством «Великолепетиський маслозавод»на підставі усного договору поставки поставив позивачу сир «Російський»у кількості 3 550,93кг. За твердженням позивача частина поставленого товару, 1884,21 кг., не задовольняла вимогам його підприємства і тому за домовленістю сторін була повернена відповідачу. Факт повернення товару підтверджується прибутковою накладною № ПН- 0001155 від 12 вересня 2005 року на суму 29 009,29 грн. Відповідач повернений товар прийняв та гарантував поставку якісного сиру в даній кількості. Цей факт підтверджується листом ВАТ «Велико-лепетиський маслозавод»вих. № 0913 від 13.09.2005р.
Розглядаючи це питання господарський суд виходить із того, що відповідно до ст.268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.
Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаро-супровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. Позивач, заявляючи позов, вимагає відвантажити йому неякісний сир, у зв'язку з тим, що отриманий ним у відповідача сир, не відповідав "вимогам його підприємства", що це за додаткові вимоги, невідомо, оскільки письмовий договір між сторонами не укладався. Доказів того, що поставлений відповідачем сир не відповідав по якості стандартам та вказання на те, яким стандартам і по яким критеріям цей сир не відповідав цим стандартам, або супровідним документам, позивач не надав. Той факт, що він повернув частину сиру відповідачу, не доводить, що це сир неякісний, а відповідно не надає позивачу права компенсувати йому цю партію товару, оскільки на таку компенсацію він має право лише при наявності документального підтвердження отримання від відповідача неякісного товару. До того ж, відповідно до п.8 ст.269 ГК України позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів. Оскільки позивач при поданні позову свої взаємовідносини з відповідачем визначив як "поставка товару", то він відповідно повинен керуватись вказаною статтею господарського кодексу. Із матеріалів справи вбачається, що позивач отримав від відповідача сир 22 червня 2005 року, тобто при визначенні ним неякісності товару він повинен був заявити позов в межах шестимісячного строку. Позивачем також втрачені строки позовної давності, передбачені ст.258 ЦК України, оскільки відповідно до цієї статті, строк позовної давності складає один рік з дня, коли були виявлені недоліки у товарі. Посилання позивача на лист відповідача №0913 від 13.09.05р. не може бути підставою для зобов'язання відвантажити спірну кількість сиру як заміну прийнятої ним неякісної партії товару, оскільки в цьому листі лише йде мова про те, що буде відвантажена партія якісного товару, але в цьому листі нема підтвердження, що відповідач отримав від позивача на повернення сиру партію неякісного товару та в чому була визначена неякісність товару. Щодо того, що відповідач повинен був на протязі семи днів після отримання вимоги виконати свої грошові зобов'язання, як вказав позивач у позові, то позов ним заявлений про вимогу поставити сир, а не перерахувати кошти. До того ж, таким чином виконуються договірні зобов'язання, які сторонами визнані. У випадку, коли одна із сторін заперечує проти того, що у нього виникло таке зобов'язання, спір розглядається у судовому порядку.
Позивач також мотивує свій позов тим, що він розрахувався з відповідачем за більшу кількість товару, ніж отримав від відповідача, але розрахунки за отриманий товар не є предметом цього спору, тому господарський суд не досліджує відповідність перерахованих позивачем відповідачу коштів вартості отриманого ним у відповідача товару.
За таких обставин підстав для задоволення позову не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись ст.49, 82, 84,85 ГПК України, суд-
в и р і ш и в:
1.В задоволені позову відмовити.
2.Рішення надіслати сторонам по справі.
Суддя З.В. Клепай
Рішення оголошено
у повному обсязі 19.09.06р.