Справа № 426/2465/21

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

09 листопада 2021 року , м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Реки А.С.

за участю секретаря судового засідання Філіпенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Сватове Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Сватівської міської ради, Служба у справах дітей Сватівської районної державної адміністрації Луганської області про позбавлення батьківських прав,

за участі позивача ОСОБА_9 ,

представника позивача - адвоката Дейнегіна С.М.

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Жаданової А.В. ,-

Встановив:

Адвокат Дейнегін С.М., який діє в інтересах ОСОБА_9 , звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Сватівської міської ради, Служба у справах дітей Сватівської районної державної адміністрації Луганської області. В обґрунтування позовних вимог вказав, що 08 лютого 2016 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_2 було розірвано шлюб. Сторони мають спільну дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебуває на утриманні позивача та проживає з нею, виховується одноосібно позивачем. Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 18.07.2019 року призначено стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь позивача на утримання спільної малолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . 20 лютого 2020 року Сорокинським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61326988 про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на спільну дитину. Згідно відповіді Сорокинського МРВ ДВС СМУМЮ № 1142 від 25.03.2021 року, станом на 01.03.2021 року у відповідача існує заборгованість зі сплати аліментів з червня 2019 року, тобто з моменту винесення рішення судом про стягнення аліментів відповідачем аліменти жодного разу не сплачені. Починаючи з 2013 року - коли позивач та відповідач перестали бути сім`єю, відповідач не приймає участі у вихованні та утриманні спільної дитини. Згідно наданого відповідачем листа (згоди) від 09.02.2018 року останній не має наміру приймати участь у вихованні дитини та покладає обов`язок виховання, догляду та утримання спільної дитини безстроково на ОСОБА_9 одноособово. Відповідач обізнаний про фактичне місце проживання позивача та їх спільної дитини, та має право та можливість приймати участь у вихованні дитини та спілкування з нею, але від зазначених прав усіляко ухиляється за власним бажанням, та під час останніх розмов з позивачем просив його з питань утримання та виховання дитини не турбувати. Протягом зазначеного часу від відповідача не надходило поздоровлень з днем народження дитини та іншими святами, та повністю відсутнє будь-яке спілкування з дитиною, що свідчить про небажання відповідача приймати участь у вихованні дитини фінансово, морально та фізично. Фактично ОСОБА_4 мешкає у Німеччині, навчається у школі, та вважає своїм батьком чоловіка позивача ОСОБА_5 , який належним чином виконує батьківські обов`язки замість відповідача. ОСОБА_4 прагне бути повноцінним членом суспільства, отримувати любов та тепло обох батьків, а не тільки матері, а також і батька, якого фактично у свідомому житті жодного разу не бачила та з ним не спілкувалася. Згідно акту обстеження умов проживання ОСОБА_4 , проведеного представниками Генерального консульства України в Мюнхені консулом ОСОБА_23, консулом ОСОБА_24 та віце-консулом ОСОБА_35 за дорученням МЗС України встановлено, що ОСОБА_4 мешкає за адресою АДРЕСА_1 , разом з матір`ю ОСОБА_9 , вітчимом ОСОБА_5 , зведеною сестрою ОСОБА_11 та зведеним братом ОСОБА_10 . Сім`я мешкає за вищевказаною адресою останні 5 років. Дитина забезпечена усім необхідним з боку позивача та її чоловіка ОСОБА_5 , якого ОСОБА_4 вважає своїм батьком, хоча фактично обізнана та розуміє про існування відповідача як біологічного батька. ОСОБА_4 прагне мати справжню сім`ю з батьком та матір`ю, отримувати увагу та турботу обох батьків, жити мирним щасливим життям у повноцінній родині. При здійсненні огляду умов проживання представниками Генерального консульства України на прохання намалювати малюнок зі своєю родиною, ОСОБА_4 намалювала членів своєї родини: сестра ОСОБА_11 , брат ОСОБА_10 , мама ОСОБА_9 , себе та поруч з собою у якості батька вона зазначила «батько» ОСОБА_5 , та домашніх тварин. Вказане підтверджує, що дитина уявляє своїм фактичним батьком не відповідача. З відповідачем дитина ніколи не спілкувалася, хоча має власний мобільний телефон. У свою чергу відповідач не має бажання спілкуватися з донькою, виконувати покладені на нього батьківські обов`язки, у зв`язку з чим надав безстрокову нотаріальну згоду позивачу про покладення усієї відповідальності та обов`язку щодо виховання спільної дитини - ОСОБА_4 на позивача, чим усвідомлено склав свої повноваження як батька. Відповідач є учасником незаконного військового формування на Сході України на непідконтрольній Українській владі території, що підтверджується інформацією із сайту «Миротворець». Просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір.

Ухвалою від 20 серпня 2021 року було відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 11 жовтня 2021 року було закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. Пояснила, що відповідач ОСОБА_2 не виконує свої батьківські обов`язки по відношенню до їх спільної дочки ОСОБА_4 . У 2013 році між нею та відповідачем було розірвано шлюб та на той час вони разом не проживали. Відповідач надав згоду на проживання їх спільної дочки у Німеччині із нею та її чоловіком, але при цьому переклав усі обов`язки з утримання та виховання дитини на неї та зовсім не цікавиться життям дитини. Для оформлення документів на проживання у Німеччині дитині потрібна участь біологічного батька, але на даний час зв`язку із ним немає. В 2019 році мати відповідача, із якою до того часу підтримувався зв`язок, у мессенджері Вайбер дала номер телефону відповідача, дочка йому зателефонувала, але він не відповів. Згодом бабуся також перестала виходити на зв`язок. На даний час, з 2016 року вона перебуває у іншому шлюбі, її дитина проживає разом із нею, її чоловіком та його дітьми. Вважає, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 буде відповідати інтересам її доньки. Не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Представник позивача - адвокат Дейнегін С.М. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов з підстав, зазначених у ньому.

Малолітня ОСОБА_4 у судовому засіданні, в присутності представника Служби по справам дітей пояснила, що їй дев`ять років та свого рідного батька вона не пам`ятає, хоча і знає що він є. Вона проживає разом із матір`ю та її чоловіком - ОСОБА_5 та його дітьми ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Мати їй давала номер телефону батька, вона йому телефонувала, але він не відповідав на її дзвінки. Вважає чоловіка своєї матері своїм батьком, а його дітей - своїми братом та сестрою.

Представник служби у справах дітей Сватівської районної державної адміністрації - Жаданова А.В. залишила вирішення позову на розсуд суду.

Служба у справах дітей Сватівської міської ради уповноваженого представника до суду не направили, надіславши на адресу суду заяву про розгляд справи у їх відсутність. Просять вирішити позовні вимоги на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_2 повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до вимог ч.1 ст. 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» (а.с. 90, 112-113, 120-121, 138-139), про причини неявки відповідача до суду відомостей не надходило. Відзив на позовну заяву не надав.

Зі згоди позивача суд ухвалює проводити заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, з`ясувавши думку дитини, представника третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дані відносини відносяться до цивільних, сімейних правовідносин і регулюються нормами цивільного та сімейного законодавства, також застосовуються положення Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року №3, відповідно до яких позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які порушують батьківський обов`язок по вихованню дітей і ухиляються від його виконання.

Згідно з ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_9 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 08 листопада 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Краснодонського міськрайонного управління юстиції у Луганській області (а.с. 19).

Рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 08 лютого 2016 року шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_2 , зареєстрований 30 січня 2010 року, було розірвано (а.с. 20).

Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 18 липня 2019 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 1100 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 червня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 21-23).

Згідно копії про шлюб, виданої відділом РАЦС м. Нюрнберг (його офіційного перекладу) 20 квітня 2016 року було укладено шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , прізвище дружини після укладення шлюбу « ОСОБА_9 » (а.с. 10-12).

Як вбачається з належним чином завіреного перекладу письмової згоди, наданої 19 лютого 2018 року ОСОБА_2 до компетентних органів Федеративної Республіки Німеччина та посвідченої нотаріусом Донецького нотаріального округу Ростовської області Російської Федерації, йому відомо про намір ОСОБА_9 , яка перебуває у офіційному шлюбі із ОСОБА_5 , прийняти постійне місце проживання у Федеративній Республіці Німеччини та він надає згоду на постійне безстрокове спільне проживання їх дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_9 на постійному місці проживання у Федеративній Республіці Німеччини безстроково. Він добровільно передає всі свої права щодо виховання дитини ОСОБА_4 матері ОСОБА_9 та згоден з рішенням, прийнятим одноосібно матір`ю його дитини ОСОБА_9 , щодо питань її виховання, а також зі здійсненням нею законного представництва їх дитини ОСОБА_4 у всіх правових діях повсякденного життя. Згоден з тим, що ОСОБА_9 всі витрати на життєдіяльність їх дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 бере на себе (а.с. 28-35).

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів, в межах виконавчого провадження № 61326988, сформованого державним виконавцем Сорокинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків), станом на 01 березня 2021 року заборгованість зі сплати аліментів складає 23100 грн. (а.с. 36-38).

Згідно копії акту обстеження умов проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного працівниками Генерального консульства України в Мюнхені, консулом ОСОБА_23 , консулом ОСОБА_24 та віце-консулом ОСОБА_35, за дорученням МЗС України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована та проживає на законних підставах в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , разом з матір`ю ОСОБА_9 , її чоловіком - гр. ФРН ОСОБА_5 та його дітьми від першого шлюбу - ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , за яких з 2007 року батько відповідає одноосібно. ОСОБА_4 вважає ОСОБА_11 та ОСОБА_10 своїми рідними братом та сестрою, як і вони її. Діти виховуються разом з грудня 2015 року. Живуть дружно, старші діти піклуються про молодшу, допомагають з навчанням, музикою, ОСОБА_10 грає на гітарі та піаніно, а Агата відвідує ту ж танцювальну школу, що і ОСОБА_4 . Діти спілкуються між собою виключно німецькою мовою, з батьками - німецькою та трішки російською. Діти однаково забезпечені всім необхідним. Спільних дітей у родині немає. ОСОБА_4 звертається до вітчима «тато», а старші діти до ОСОБА_9 «мама». На прохання намалювати свою родину ОСОБА_4 намалювала малюнок, на якому зображено двоє дорослих (чоловік та жінка) та троє дітей (дві дівчинки та хлопчик), а також містяться підписи « ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та Я ». На прохання повідомили, хто зображений на малюнку, вона пояснила, що це її мати та батько, а також брат із сестрою. На питання чи знайома ОСОБА_4 з ОСОБА_2 , вона сказала, що їй відомо хто це, але вона його не пам`ятає, зі святами він її не вітав та не контактував з нею жодним чином, хоча вона має власний мобільний телефон для спілкування (а.с. 26).

Як вбачається з офіційного перекладу розширеної довідки про реєстрацію за місцем прописки згідно з § 18 абз. 2 закону про реєстрацію за місцем перебування за місцем проживання, наданої 05 травня 2021 року міською адміністрацією міста Швебіш-Гмюнд, завіреної належним чином, ОСОБА_4 проживає разом із ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та його дітьми за адресою: Ін дер Ек 62,73527 Швебіш-Гмюнд (а.с. 43-45).

Згідно належним чином завіреного перекладу характеристики з роботи, наданої компанією Netto Marken-Discount Stiftung&Co. KG, ОСОБА_9 має бездоганну характеристику за місцем роботи (а.с. 46-47).

ОСОБА_5 також позитивно характеризується за місцем роботи, що підтверджується характеристикою, наданою компанією Н+В Hightech та її належним чином завіреним перекладом на українську мову (ас. 60-61).

ОСОБА_9 та ОСОБА_5 мають стабільний дохід, що підтверджується довідками про дохід, виданими за місцем роботи останніх, та їх належним чином завіреними перекладами (а.с. 50-53).

ОСОБА_9 та ОСОБА_5 характеризуються як гарні батьки ОСОБА_4 , що підтверджується належним чином завіреними перекладами характеристики, наданої 11 квітня 2021 року батьком подруги ОСОБА_4 ОСОБА_36 ; характеристики, наданої матір`ю подруги ОСОБА_4 ОСОБА_37 ; характеристики ОСОБА_4 , наданої викладачем гри на фортепіано міської музикальної школи Швебіш-Гмюнд; рекомендаційного листа школи танців класичного балету Karren foster academy the dance studio, яку відвідує ОСОБА_4 ; характеристики родини ОСОБА_9 , наданої 03 березня 2021 року батьківською радою класного співтовариства та характеристики, наданої 10 травня 2021 року ректоркою та класним керівником школи спільного навчання Friedensschule, у якій навчається ОСОБА_4 (а.с. 39-40, 41-42, 48-49,54-57, 58-59, 62-64).

Також, судом було досліджено фотознімки із зображенням дозвілля родини ОСОБА_9 (а.с. 70-77).

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

Стаття 7 Сімейного кодексу України проголошує, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 18 Конвенції покладає на батьків основну відповідальність за виховання і розвиток дитини та найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

У статті 141 Сімейного кодексу України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Частина друга та третя статті 155 СК України передбачають, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини; та ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Мати, батько, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, можуть бути позбавлені судом батьківських прав (пункт 2 частини першої статті 164 СК України).

З роз`яснень, викладених у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року вбачається, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В судовому засіданні встановлено факти винної поведінки відповідача та свідомого нехтування своїми батьківськими обов`язками щодо своєї доньки, та ті факти, що відповідач не займається її вихованням, утриманням, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не приймає участі в її житті. При цьому суд бере до уваги те, що протягом тривалого часу батько не змінив ставлення до виховання дитини, добровільно передав всі права щодо виховання дитини її матері (позивачу) та згоден, що матір дитини ОСОБА_9 всі витрати на життєдіяльність та життєзабезпечення дитини бере на себе. За встановлених обставин ОСОБА_2 протягом більш як п`яти років не вчинив жодних дій які би вказували на його намагання спілкуватися з донькою, підтримувати з нею стосунки чи в будь-який спосіб проявляти батьківські обов`язки щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначені фактори свідчать про винну поведінку батька, який свідомо нехтує своїми обов`язками, та їх можна розцінювати як ухилення від виховання дитини.

Також, досліджуючи питання можливості позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до його малолітньої доньки, суд враховує думку дитини, яка не відчуває у своєму житті участі її батька ОСОБА_2 . Аналогічна позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 357/17852/15-ц де визначено, що найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть переважати інтереси батьків. При цьому при вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Згідно положень ч. 4 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо, зокрема, позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

При цьому орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Водночас у частині шостій вказаної статті зазначено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

07 жовтня 2021 року Сватівською районною державною адміністрацією Луганської області було надано Висновок про можливість та доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по відношенню до малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якого вбачається, що Служба не має можливості та засобів, що визначені нормами чинного законодавства України щодо підготовки та надання до Сватівського районного суду Луганської області письмового висновку стосовно розв`язання спору в частині можливості та доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки не має можливості в повному обсязі вивчити умови проживання батька ОСОБА_2 (адреса реєстрації в м. Сорокине Луганської області), провести бесіди з батьком, матір`ю та малолітньою ОСОБА_4 , з`ясувати обставини з яких ОСОБА_2 самоусунувся від виховання дитини, її утримання та розвитку (а.с. 124-126).

Нормами ЦПК України, як і іншими нормативно-правовими актами, не передбачено обов`язку суду отримувати для розгляду справи документи, висновки тощо від органів, незаконно утворених на непідконтрольній Україні територій і чинне законодавство не регулює порядок отримання у такій ситуації висновку органу опіки та піклування.

При цьому згідно з ч. 10 ст. 10 ЦПК України забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини. А частиною першою цієї статті врегульовано, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Виходячи з необхідності захисту прав дитини та керуючись вимогами верховенства права, суд вважає, що цю справу, з урахуванням фактичних обставин, встановлених судом, можна вирішити без письмового висновку органу опіки та піклування щодо розв`язання спору, оскільки законодавча невизначеність може призвести до порушення прав дитини, що узгоджується з позицією Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 11 серпня 2021 року (справа № 523/6990/19).

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року Держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалась з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовими рішеннями, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

У § 54 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі "Olsson v. Sweden" (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі "Johansen v. Norway" від 07 серпня 1996 року, § 78).

У справі «Ілля Ляпін проти Росії» (заява № 70879/11) Європейський суд з прав людини зазначив, що, якщо батько не підтримує стосунків з дитиною, його можна позбавити батьківських прав. І в цьому немає порушення права на сімейне життя, гарантоване Конвенцією.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач та її представник довели факти ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків щодо батьківського піклування відносно малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та потребу у позбавленні відповідача батьківських прав відносно його малолітньої доньки, враховуючи інтереси останньої.

Приймаючи рішення, суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення, та вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав у даній справі за встановлених обставин спрямоване на захист прав та інтересів саме дитини.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 слід позбавити батьківських права щодо його малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , роз`яснивши йому норми ст. 169 СК України про поновлення батьківських прав, якщо його поведінка докорінно зміниться.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений нею судовий збір в розмірі 908 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 19, 141, 150, 155, 164, 166 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 76, 77, 81, 82, 141, 259, 263, 265-268, 280-283 ЦПК України, суд,-

Ухвалив:

Позов ОСОБА_9 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Сватівської міської ради, Служба у справах дітей Сватівської районної державної адміністрації Луганської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити в повному обсязі.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 по відношенню до малолітньої дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь позивача ОСОБА_9 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 витрати по сплаті судового збору у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Копію заочного рішення надіслати сторонам.

Заочне рішення може бути переглянуте Сватівським районним судом Луганської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 19 листопада 2021 року.

Суддя А.С. Река