Справа № 417/1524/21

Провадження № 2-о/417/332/21

РІШЕННЯ

Іменем україни

"25" листопада 2021 р. с. Марківка Луганської області

Марківський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Логвіненка Т.Г.

за участі секретаря Білянської О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.Марківка Луганської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Марківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Старобільському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про встановлення факту смерті,

установив:

24.11.2021 заявник звернулася до Марківського районного суду Луганської області з заявою про встановлення факту смерті бабусі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України визначеній постановою Верховної Ради України в м. Луганськ.

На обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України у м. Луганськ померла її бабуся ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що було видане Свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 від 03.12.2019 на території, яка є тимчасово окупованою.

Заявник позбавлена можливості провести державну реєстрацію смерті бабусі на території України, яка контролюється державними органами та отримати свідоцтво про смерть встановленого зразка, оскільки документи про смерть видані на тимчасово окупованій території України, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження.

Заявник в судове засідання не з`явилася, надала заяву в якій просила справу розглянути без її участі .

Представник заінтересованої особи Марківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Старобільському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення повідомлення, відзиву та пояснень до початку справи не надав.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

ОСОБА_1 є онукою померлої ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 12.02.1985 ( а.с.6) та копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_3 від 11.09.2010 (а.с.7).

Згідно копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 виданого Артемівським РВ УМВС України в Луганській області 23.10.2010 року, заявник ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4), згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 06.07.2017 № 86 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.5).

Згідно свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 виданого 03 грудня 2019 року Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки (а.с.10) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Луганськ.

Отже, судом встановлено, що заявник є онукою померлої, факт смерті якої необхідно встановити, оскільки смерть настала на тимчасово окупованій території України визначеній постановою Верховної Ради України.

Вирішуючи справу по суті судом використовуються норми процесуального та матеріального права виходячи при цьому з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи, зокрема, про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно п.2 ч.1 ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 №1064.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до п.1 Розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18 жовтня 2000року, підставою для державної реєстрації смерті є зокрема:

- лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 р. №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за №1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть);

Згідно наказу Міністерства юстиції України № 1847/5 від 05.11.2014 року «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції» було тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відділами державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходяться на території Луганської області (Антрацитівського, Краснодонського, Лутугинського, Перевальського, Слов`яносербського, Свердловського, Станично-Луганського районів, міст Алчевськ, Антрацит, Брянка, Кіровськ, Красний Луч, Краснодон, Луганськ, Первомайськ, Ровеньки, Свердловськ, Стаханов). Проведення зазначених дій здійснюється будь-яким відділом державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходиться за межами вказаної території.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п.п. 13, 18 цієї ж Постанови суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

В практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки», згідно яких, якщо невизнання документів, виданих окупаційною владою, веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян, такі документи повинні визнаватися.

Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

За цих обставин суд вважає надані заявником документи, як доказ смерті особи, не дивлячись на те, що установи, які видали ці документи, знаходяться на території, яка тимчасово не контролюється органами державної влади України належними та допустимими.

За ч. 2 ст. 319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідне заявнику для проведення державної реєстрації смерті на території України, яка контролюється державними органами та отримання допомоги на поховання.

Приймаючи до уваги викладені заявником обставини, підтвердження їх належними доказами, відсутність заперечень з боку заінтересованої особи, з метою захисту прав особи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

При цьому копія судового рішення видається учасникам справи, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.

Судові витрати на підставі ч.7 ст.294 ЦПК України не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 12, 81, 258-259, 263, 265, 273, 279, 280 ч.1, 282, 284, 288-289, 293, 294, 317, 319, 352, 352, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Марківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Старобільському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про встановлення факту смерті - задовольнити повністю.

Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Нижньотепле Станично-Луганського району Луганської області померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Луганськ, Україна.

Роз`яснити заявникові, що рішення суду про встановлення фактів, які підлягають реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду через Марківський районний суд Луганської області.

Копія судового рішення видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.

Суддя: Т.Г.Логвіненко