УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

 22 листопада 2021 року                                                               справа № 580/9679/21

  м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Руденко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування при здійсненні перерахунку пенсії позивача заробітної плати за період з 16.06.2004 по 28.12.2014 згідно довідки б/н від 15.05.2019, виданої ТОВ «Спецтранс»;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок і виплату позивачу пенсії із врахуванням заробітної плати за період з 16.06.2004 по 28.12.2014 згідно довідки б/н від 15.05.2019, виданої ТОВ «Спецтранс» з 01.07.2019.

Подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України і підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з?ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Позивач зазначає, що надав відповідачу довідку від 15.05.2019 про період роботи та заробітну плату з 16.06.2004 по 28.12.2014, на підставі якої 27.06.2019 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача. Не погоджуюсь із розміром пенсії після перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки, позивач звернувся з позовом до суду. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 у справі №580/3802/19 зобов`язано відповідача зарахувати до трудового стажу позивача період роботи з 16.06.2004 по 28.12.2014 у ВАТ “УМБР-7” та провести перерахунок і виплату пенсії з врахуванням вказаного періоду страхового стажу з 01.07.2019. Після перерахунку пенсії позивача на виконання вказаного рішення розмір пенсії позивача не змінився. В адміністративній справі №580/3802/19 позовні вимоги про зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 16.06.2004 по 28.12.2014 позивачем не були заявлені. Враховуючи відмову відповідача здійснити перерахунок пенсії із врахуванням заробітної плати за вказаний період, позивач звернуся до суду.

Частина перша  статті 118 КАС України  визначає, що процесуальні строки - це встановлені  законом  або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються  законом, а якщо такі строки  законом  не визначені - встановлюються судом.

Згідно частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з  дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для    визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений  законом  строк звернення до суду. В той же час,    триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування  Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод    1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі            «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами  передбачено законом   з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених  КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.  Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011  визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених    її прав, свобод та інтересів.    

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі        № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Враховуючи, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, у будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.    

З позовної заяви вбачається, що позивач просить здійснити перерахунок її пенсії за період з 01.07.2019. Пенсія була перерахована позивачу 27.06.2019.

Щомісячно отримуючи пенсію позивач повинен був дізнатись про її виплату у меншому розмірі, в місяці її отримання, тому шестимісячний строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, закінчився  27.12.2019.

Таким чином позивач  звернувся до суду з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Згідно частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов?язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивач заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду не надав.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву  подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п?яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Надати позивачу десять днів з дня, наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

3. Копію ухвали направити позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                                Алла РУДЕНКО