Справа №265/1338/21

Провадження №2/265/731/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2021 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Вайновського А. М., за участю секретаря судового засідання Гавшиної А.С., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 в особі адвоката Рябоконь Сергія Володимировича розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі Донецької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

До Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача аліменти на своє утримання у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення ним 23 річного віку.

На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що відповідач є його батьком. На даний час він навчається в Маріупольському державному університеті на 1 курсі, у зв`язку з чим потребує значних фінансових витрат на соціально-побутові потреби, проживає разом з матір`ю та потребує матеріальної допомоги батька. Відповідач є особою працездатного віку, у зв`язку з чим, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 березня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.

13 квітня 2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги позивача визнає частково та вважаю, що за своїм станом здоров`я та іншими обставинами  може утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання до досягнення ним 23 річного віку, тобто сплачувати на його користь аліменти в розмірі 1/12 частини всіх видів свого заробітку(доходу) щомісячно. За останні 3 роки у нього значно погіршився стан здоров`я, в зв`язку з чим він вимушений приділяти більше часу на лікування та профілактику захворювань, на що витрачає близько третьої частини заробітку. З 2018 року страждає на хронічне захворювання щитовидної залози, після проведення операції, стан здоров`я майже не поліпшився. Вищезазначена хронічна хвороба потребує постійного лікування та регулярних обстежень, придбання великої кількості медичних препаратів для запобігання ускладнень здоров`я, що суттєво впливає на його фінансовий стан. В березні 2021 році була проведена операція на верхній щелепі, що також погіршило його матеріальний стан. За станом здоров`я та сімейними обставинами, починаючи з 2017 року відповідач проживаю у місті Запоріжжі де працевлаштувався до ПРАТ «Запоріжвогнетрив». В зв`язку відсутністю власного житла у місті Запоріжжі, вимущений оендувати житло. Відповідно до п. договору найму, щомісячна плата за користування житлом складає 5000,00 гривень.

06 травня 2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої просить суд не приймати до уваги відзив відповідача. Слід звернути увагу, що відповідач працездатний, має постійний та регулярний дохід, не є платником аліментів на інших дітей, непрацездатних членів сім`ї та інших осіб, яких він зобов`язаний утримувати. Законодавством передбачено його обов`язок надавати матеріальну допомогу повнолітній дитині, оскільки його син навчаюсь, у зв`язку з чим потребую матеріальної допомоги батька, визначений судом розмір аліментів є достатнім для утримання, оскільки ОСОБА_2  не надав до суду будь-яких висновків щодо присвоєння йому інвалідності, рішень судів про стягнення з нього аліментів та ін. Навпаки, відповідачем, на підтвердження своєї платоспроможності наданий договір оренди житла, з якого вбачається, що від взяв на себе зобов`язання сплачувати у якості орендної плати щомісяця 5000 грн. та додатково усі комунальні послуги, які в середньому по Україні 2000-3000 грн. Крім, того, відповідач надав до суду документи, що підтверджують лікування та діагностику у приватних лікувальних закладах за 2018 рік, знову ж таки демонструючи свою платоспроможність. Відповідач не надав доказів, що необхідне йому лікування та діагностика не входить до гарантованого державною пакету послуг та лікарських засобів, оскільки не надав до відзиву відповідних документів, пов`язаних із відмовою у лікуванні державним закладом. Отже враховуючи наведене, слід зауважити, що виходячи з витрат відповідача, які також досліджуються при визначенні розміру аліментів; те що відповідач працює, має стабільний дохід, оскільки з виписки із медичної картки стаціонарного хворого від 18.05.2018 року вбачається, що місце роботи відповідача - ПРАТ «Запоріжвогнетрив» начальник відділу, що додатково підтверджується випискою з історії хвороби № 3011; як в травні 2018 року так і в березні 2021 року після наданого пацієнту лікування та під час виписки стан відповідача задовільний; відсутність будь-яких трудових рекомендацій, тому є усі підстави для стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої дитини на період навчання у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку. Крім того з 20.08.2007 року по 19.10.2007 року позивач знаходився на лікуванні в Інституті невідкладної і відновної хірургії ім. В.К Гусака з діагнозом: гострий лімфобластний лейкоз, L1, соттоп-В варіант. Проходив хіміотерапію. Є  інвалідом, дитинства, перебуває на обліку у онколога, гематолога, невропатолога. З зазначеного часу постійно проходить відповідне лікування та терапію, перебуваю під наглядом профільних лікарів. Навчання у вищому навчальному закладі потребує від позивача додаткових зусиль. Стипендію не отримує, не працює, оскільки навчаюсь на денному відділенні у зв`язку з чим потребую матеріального утримання. Весь тягар фінансового забезпечення несе мати позивача - ОСОБА_3 , однак вона не має достатніх матеріальних можливостей. Просить суд стягнути з відповідача ј частини від усіх видів його заробітку.

Під час судового засідання позивач наполягав на задоволенні своїх позовних вимог, також додав, що приблизно 2000 гривень він витрачає щомісяця на репетиторів, та на додаткові витрати якій йдуть на навчання. А також 500 гривень в місяць витрачає на одяг. Стипендію не отримує. Постійно проходить лікування в Генезісі. Відповідач має постійний заробіток, та в змозі сплачувати аліменти в розмірі ј частки.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився просив суд слухати справу за його відсутності, за участі його адвоката Рябоконь С.В., який повністю підтримав відзив відповідача. Також додав, що відповідач постійно хворіє, його заробітня плата ледве покриває регулярні витрати на лікування та на сплачу помешкання, яке він орендує в місті Запоріжжі. Сплачувати аліменти не відмовляється однак в розмірі 1/12 частини. Під час слухання справи, приймаючи пояснення позивача змінив свої вимоги та наполягав на стягненні 1/10 частини.

Судом вислухавши учасників справи, досліджуються представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилалася позивач та відповідач, пришов до наступного висновку.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 .

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 18.05.2015 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_1 стягнуто аліменти в розмірі ј частини.

З довідки від 18 лютого 2021 року № 37 вбачається, що ОСОБА_1 є студентом І курсу денного відділення Маріупольського державного університету за фахом Економіко-правовий факультет. Період закінчення учбового закладу 30.06.2024 року. Фінансування за рахунок коштів державного замовлення.

Згідно посвідчення виданого Лівобережним УПСЗН м. Маріуполя серії НОМЕР_1 на дитину інваліда ОСОБА_1 , 2003 року народження. Призначена соціальна допомога х 01.06.2017 по 17.02.2021.

Згідно копії медичного висновку № 18 від 13.06.2017 року ОСОБА_1 має захворювання гострий лімфобластний лейкоз .

Згідно копії акту дослідження стану здоров`я ОСОБА_1 , 2003 року народження від 21.01.2020, останній хворіє з 2007 року, проходить хіміотерапію в онкологічному відділенні, є інвалідом дитинства. Діагноз: гострий лімфобласний лейкоз.

Згідно довідки про доходи від 13.04.2021 виданої Маріупольським державним університетом, ОСОБА_1 є студентом першого курсу, доході не отримує.

Згідно виписки із медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_2 від 18.05.2018, має діагноз: вузловий зоб 3 ст. вузол правої долі щитовидної залози. Токсична аденома. Гипертиреоз.

Відповідно до консультативного висновку ендокринолога, ОСОБА_2 потребує динамічного спостереження та лікування.

Згідно договору найму житла від 02 лютого 2021 року, ОСОБА_2 орендує квартиру АДРЕСА_1 . Плата за найм становить 5000 грн. в місяць.

Згідно довідки про доходи № 27 наданої ПАТ «Запоріжвогнетрив» виданої за замовленням ОСОБА_2 , загальна сума доходу за період 01.09.2020 по 28.02.2021 за винятком аліментів становить 167849,76 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умов, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до п.20 роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дітей суд враховує такі обставини: стан здоров`я та матеріальне становище повнолітніх дочки, сина; стан здоров`я й матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дітей; можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дітьми; інші обставини, що мають істотне значення.

Правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу.

Аналогічна позиція висловлена у рішенні Верховного суду України від 24 грудня 2014 року № 6-186цс1

З аналізу наведених норм необхідно дійти висновку, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Разом з цим необхідно пам`ятати, що за змістом ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і(або) у частці від доходу платника аліментів, з урахуванням обставин, передбачених ст. 182 цього Кодексу, а саме:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи наведені вимоги законодавста та досліджені судом обставини, а саме що ОСОБА_1 є повнолітнім та продовжує навчання за контрактом, проживає із матір`ю, на яку також покладається обов`язок утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, навчається у м. Маріуполі, виходячи з матеріального становища сторін, враховуючи те, що відповідач працює, постійно проходить лікування, а також те що позивачем не надоно доказів на підтвердження додаткових витрат, які він вимущений сплачувати (послуги репетитора, купівля навчальних програм та інш.), суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів в розмірі 1/10 частки зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно починаючи з 26 лютого 2021 року і до припинення  ОСОБА_1 навчання в учбовому закладі, але не більше ніж до досягнення ним 23 років, що забезпечить  ОСОБА_1  рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в межах суми платежу за один місяць допускається до негайного виконання.

Керуючись ст. ст. 180, 182, 191, 199 СК України, ст. ст. 3, 12, 13, 7680, 89, 141, 263265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання – задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_2 аліменти на користь та утримання ОСОБА_1 у розмірі 1/10 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 26 лютого 2021 року і до закінчення навчання, але не пізніше досягнення ним 23-річного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання – відмовити.

       Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/sud0538/.

       Вступна та резолютивна частини рішення складені та проголошені 18 листопада 2021 року. Повний текст судового рішення складено у десятиденний строк.

       Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

       Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Головуючий суддя                                                А.М. Вайновський