Справа № 265/1758/21

Провадження № 2/265/798/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

16 листопада 2021 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Вайновського А.М., за участю секретаря судових засідань Гавшиної А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності та державної реєстрації, про визнання права власності в порядку спадкування, третя особа Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Чернищова Вікторія Валеріївна,

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько,  ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла моя позивача,  ОСОБА_4 . Після смерті батька, позивача ОСОБА_3 , залишилось спадкове майно яке складається з кооперативної квартири  АДРЕСА_1 , що належала йому на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.07.2005 року, виданого Виконавчім комітетом Маріупольської міської ради Донецької області. 25 травня 2018 року позивач подав до приватного нотаріуса Чернишової В.В. заяву про прийняття спадщини за законом першої черги споріднення, яка залишилася після смерті батька. На підставі даної заяви приватним нотаріусом Чернишової В.В. була відкрита та зареєстрована спадкова  справа № 49-2018 після смерті  ОСОБА_3 .Окрім позивача право на спадкування за законом першої черги має ОСОБА_2 , яка була дружиною померлого та його син від іншого шлюбу  ОСОБА_5 , 1972 року народження. 04 вересня 2018 року ОСОБА_2  подала приватному нотаріусу Чернишовій В.В. заяву про прийняття спадщини за законом, яка залишилася після смерті її чоловіка  ОСОБА_3  15 листопада 2018 року брат позивача ОСОБА_5  подав нотаріусу заяву про відмову від належної йому частки спадкового  майна на користь позивача. Приватним нотаріусом Маріупольської міського нотаріального округу Чернишовою В.В. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 03 лютого 2021 року на 1/3 частки квартири  АДРЕСА_1 , витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.02.2021 року та витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 03.02.2021 року Приватним нотаріусом Маріупольської міського нотаріального округу Чернишовою В.В. було видано  ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом від 02.02. 2021 року на 1/6 частку квартири  АДРЕСА_1 , а також свідоцтво про право власності на 1/2 частку в спільному майні подружжя, яке видається в разі смерті одного з подружжя від 02 лютого 2021 року. Однак, померлий ОСОБА_3 , особисто сплатив усі пайові внески за квартиру АДРЕСА_2 та став єдиним власником квартирі з моменту сплати останнього пайового внеску - з 28 березня 1992 року. 14 червня 1989 року батько позивача ОСОБА_3 , виплатив колишній дружині, яка також є матір`ю позивача ОСОБА_4 , Ѕ частину паєнагромаджень у сумі 1186 руб., яка зазначила у розписці про їх отримання та з цього моменту батько позивача став самостійно виплачувати решту пайових внесків. Відповідач ОСОБА_2 декілька разів зверталась до суду з позовом про визнання права власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , як на спільне майно подружжя, та декілька разів позов була залишено без розгляду. Також позивачу стало відомо, що 02.02.2021 приватний нотаріус Чернишова В.В. видала ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , як на майно набуте подружжям на час шлюбу, а також свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частину квартири від 02.02.2021 р. На підставі вище викладеного позивач просить суду про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності та державної реєстрації, про визнання права власності в порядку спадкування.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 22 березня 2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 липня 20212 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач, ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явився, надавши суду заяву, в якій просив розгляд справи провести за його відсутності у присутності його представника, адвоката Ступак Д.Д., наполягаючи на задоволенні позову.

У судове засідання представник позивача, адвокат Ступак Д.Д не з`явився, надавши суду заяву, в якій просив розгляд справи провести за його відсутності на завдоленні позову наполягає, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач, ОСОБА_2 будучи у встановленому порядку повідомленою про час і місце розгляду справи, відзиву на пред`явлений позов чи інших заяв, що стосуються справи, повторно не надала за невідомих причин.

Третя особа приватний нотаріус Чернишова В.В., до судового засідання не з`явилась в матеріалах справи мається заява про слухання справи за її відсутності.

З урахуванням наявності відповідної згоди представника позивача, суд вважає можливим ухвалити рішення у справі на підставі наявних доказів у заочному порядку, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України

Таким чином суд, дослідивши матеріали справи, вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наданими доказами, позивача ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 .

Згідно ордеру № 001622 від 02.04.1984 р. виданого ОСОБА_3 та його сім`ї у складі трьох чоловік на квартиру АДРЕСА_1 . Склад сім`ї: дружина ОСОБА_6 та син ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвали шлюб 06 липня 1989 року, актовий запис 318.

Згідно рішення Апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2005 року з якого вбачається, що 28 березня 1992 року ОСОБА_3 в повному обсязі сплатив ЖБК залишок пайового внеску у сумі 2537,83 руб.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 21.07.2005 року, ОСОБА_3 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_2 05 травня 2005 року. Актовий запис 115.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Актовий запис 543.

02 лютого 2021 року приватним нотаріусом Чернишовою В.В. зареєстрованого в реєстрі за № 139 видане свідоцтво про право власності ОСОБА_2 на Ѕ частку у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом виданого приватним нотаріусом Чернишовою В.В. віл 03 лютого 2021 року з якого вбачається, що 2/3 частки, у тому числі з урахуванням 1/3 частки від якої відмовився ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 видане ОСОБА_1 та 1/3 частки на квартиру АДРЕСА_1 видане ОСОБА_2 .

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. При цьому, одним із способів захисту цивільного права є визнання права власності.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

За змістом ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав є обов`язковою, права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Положення ст. 328 Цивільного кодексу України передбачають, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За положеннями ст. 15 Закону України «Про власність», встановлено, що член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Вказані норми дублюються у ст. 384 ЦК України, де зазначено, що в разі викупу квартири, член житлово-будівельного кооперативу стає власником квартири.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року № 5 вбачається, що суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Зокрема, у разі повного внесення пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства.

Таким чином, право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 відповідно до ч.1 ст.15 ЗУ «Про власність» виникло з моменту повного внесення пайового внеску за вказану квартиру, у зв`язку із чим, судом встановлена правомірність набуття права власності ОСОБА_3 на вказане нерухоме майно.

         Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

       Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ч.1 ст.61 СК України).

       Відповідно до ч.1 ст.69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

       Відповідно до ст.1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках встановлених законом.

Відповідно до абзацу п.27 постанови Пленуму ВС України № 7 від 2008 р., у відповідності до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видано, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

З вище викладеного можливо зробити висновок, оскільки право власності на квартиру АДРЕСА_1 виникло у померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений тільки 05 травня 2005 року, тобто квартира АДРЕСА_1 не є спільно нажитим майном подружжя.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК,

ВИРІШИВ:

       Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності та державної реєстрації, про визнання права власності в порядку спадкування — задовольнити частково.

       Визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію свідоцтва про право на спадщину за законом видане Приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Чернищовою Вікторією Валеріївною зареєстроване в реєстрі за №151 від 03 лютого 2021 року на ім`я ОСОБА_1 на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 .

       Визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію свідоцтва про право на спадщину за законом видане Приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Чернищовою Вікторією Валеріївною зареєстроване в реєстрі за №140 від 02 лютого 2021 року на ім`я ОСОБА_2 на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 .

       Визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію свідоцтва про право на спадщину за законом видане Приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Чернищовою Вікторією Валеріївною зареєстроване в реєстрі за №139 від 02 лютого 2021 року на ім`я ОСОБА_2 на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .

       Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька: ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

       Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору у сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

       В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності та державної реєстрації, про визнання права власності в порядку спадкування — відмовити.

       Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

       Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

       Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/sud0538/.

       Вступна та резолютивна частини рішення складено 16 листопада 2021 року. Повний текст судового рішення складено у десятиденний строк.

       Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

       Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .

       Третя особа: Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Чернишова Вікторія Валеріївна, юридична адреса: Донецька область, місто Маріуполь, проспект Металургів, будинок №56.

Суддя                                 А.М. Вайновський