УХВАЛА

26 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 917/827/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Росава" в особі ліквідатора Комлика І.С.

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 (колегія суддів у складі Лакіза В.В. - головуючий, Бородіна Л.І., Здоровко Л.М.)

та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 13.07.2021 (суддя Ореховська О.О.)

у справі № 917/827/21

за заявою Приватного акціонерного товариства "Росава"

до Приватного підприємства "Кременчуцька газета"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Росава" в особі ліквідатора Комлика І.С. 10.11.2021 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 13.07.2021 про відмову у відкритті провадження у справі № 917/827/21 про банкрутство разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Росава" в особі ліквідатора Комлика І.С., Суд дійшов висновку, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 встановлений у розмірі 2270 грн.

Відповідно до п.п. 5, 9 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційних скарг у справі про банкрутство становить 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги; ставка судового збору за подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство становить 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, скаржник повинен був надати суду докази сплати судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду у розмірі 45400 грн. (2270 х 10 х 200%).

Однак до касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Росава" в особі ліквідатора Комлика І.С. додано докази, що підтверджують сплату судового збору лише в сумі 2 270 грн.

Разом з тим відповідно до положень ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

При цьому заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України скасування судових рішень через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.

Приватне акціонерне товариство "Росава" в особі ліквідатора Комлика І.С., звертаючись з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 13.07.2021, як на підставу для касаційного оскарження посилається на п. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Однак скаржник не дотримався вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки у касаційній скарзі належним чином не зазначив, у яких саме правовідносинах відсутній відповідний висновок Верховного Суду щодо застосування конкретної норми права. Тобто у касаційній скарзі відсутнє належне зазначення виключного (виключних) випадку (випадків), передбаченого (передбачених) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

З огляду на викладене касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Росава" в особі ліквідатора Комлика І.С. підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків, шляхом: зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України; надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку в розмірі 45 400 грн.

Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.

У касаційній скарзі Приватне акціонерне товариство "Росава" в особі ліквідатора Комлика І.С. просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження відповідних судових рішень, однак вказане клопотання не розглядається, оскільки касаційна скарга залишається без руху.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Росава" в особі ліквідатора Комлика І.С. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 13.07.2021 у справі № 917/827/21 залишити без руху.

2. Встановити Приватному акціонерному товариству "Росава" в особі ліквідатора Комлика І.С. строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. Картере