Справа № 2-178/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

27 січня 2011 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді                      Сиротенко Г.  Г

при секретарі                              Лютій  О.  В.,

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1

третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_2.  

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Валівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -  

В С Т А Н О В И В:

 Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з вище вказаним позовом 11.01.2011 року та просив суд встановити факт прийняття ним спадщини у вигляд земельної ділянки площею 2,7203 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Валівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2,   а також визнати за ним право власності на вказану земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його дружина ОСОБА_5, після смерті якої відкрилася спадщина на належне їй майно: земельну ділянку  площею 2,7203 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Валівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області. Дружина на день смерті проживала на території Валівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, за час свого життя заповіту не склала, тому єдиними спадкоємцями першої черги за законом після її смерті  є позивач – чоловік померлої та треті особи – їх діти ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які на спадщину не претендують. При зверненні до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті дружини, позивачу було відмовлено у зв’язку з тим, що у померлої ОСОБА_5 за час життя не виникло у повному обсязі право власності на земельну ділянку, так як державний акт на право власності на неї був видний вже після її смерті 12 травня 2004 року. За життя у померлої ОСОБА_5 виникло право на земельну частку (пай), яка була у подальшому виділена їй в натурі у вигляді спірної земельної ділянки, для чого виготовлялась технічна документація, був виготовлений акт про передачу та прийом земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності колишнього КСП «Христофорівське», як власнику сертифікату, також був виготовлений кадастровий план земельної ділянки. Виготовлення документів тривало значний час, у зв’язку з чим вона не встигла отримати Державний акт про право власності на земельну ділянку.  Позивач вказував на те, що після смерті дружини він фактично прийняв спадщину у вигляді вказаної земельної ділянки, оскільки, після її смерті здійснював догляд за спадковим майном,  володіє правовстановлюючим документом на неї, тобто фактично вступив  в управління та володіння спадковим майном.

Однак той факт, що Державний акт серія ДП №025292  був виданий 12.05.2004 року Криворізькою райдержадміністрацією на ім’я спадкодавиці – ОСОБА_5 вже після її смерті перешкоджає позивачу отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі.

У зв’язку з вище викладеним представник позивача ОСОБА_1 в попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити з мотивів наведених позивачем.

Позивач правом на участь в судовому засіданні не скористався.  

Представник відповідача по справі Валівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи,  до суду не з’явився, відповідно до їх повідомлення вих.№ 15/2-13/42 від 20.01.2011 року просили справу розглянути за відсутності представника сільради, позовні вимоги визнали (а.с. 26).

Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_4, кожен окремо, в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, зазначаючи, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_2 померла їх мати ОСОБА_5, після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді спірної земельної ділянки. Позивач по справі ОСОБА_3  – їх батько, і саме він фактично після смерті матері прийняв спадщину, користувався земельною ділянкою, доглядав за нею. Вони на спадщину після смерті матері не претендують, будь-яких дій для її прийняття не вчиняли.

          Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

 Вислухавши представника позивача ОСОБА_1, третіх осіб, дослідивши письмові матеріали справи, давши оцінку доказам наданим позивачем в обґрунтування своїх вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних законних підстав.

Відповідно до п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що набрав чинності з 01.01.2004 року, до спадщини, яка відкрилася до 01.01.2004 року і яка не була прийнята ні ким із спадкоємців, застосовуються положення ЦК України в редакції 2003 року.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відкриття спадщини до 01.01.2004 року застосовується чинне на той час законодавство.

Приймаючи до уваги те, що спадщина після смерті ОСОБА_5 відкрилася  ІНФОРМАЦІЯ_2  не прийнята позивачем, тому суд вважає за необхідне застосовувати до спірних правовідносин у сфері спадкування положення ЦК України в редакції 1963 року.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла  ОСОБА_5, що підтверджується  свідоцтвом про смерть серії 1-КИ №НОМЕР_1 (а.с. 14), яка постійно по день смерті проживала в АДРЕСА_1, про що свідчить довідка Валівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області№610 від 27.12.2010 року (а.с.23).

На ім’я померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 після її смерті, а саме 12 травня 2004 року на  підставі розпорядження  голови Криворізької райдержадміністрації від 20.03.2003 року  № 226-р був виданий Державний акт серія ДП №025292 на право власності на земельну ділянку площею 2.7203 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Валівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (а.с.15).

Відповідно до ст. 524 ЦК України в редакції 1963 року спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкування за законом має місце, коли та оскільки воно не змінено заповітом.

Зазначеною земельною ділянкою ОСОБА_5 за життя не розпорядилася,   заповіт ОСОБА_5 не складала (а.с.24), а отже спадкування земельної ділянки має здійснюватися за законом.

Позивач по справі ОСОБА_3 є чоловіком померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.21), а отже, в силу ч. 1 ст. 529 ЦК Української РСР в редакції 1963 року  є  спадкоємцем першої черги. Іншими спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 є її діти - треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.21,22), які на спадщину не претендують, будь-яких дій щодо її прийняття не вчиняли, що підтвердили кожен окремо в судовому засіданні.

При зверненні позивача до нотаріальної контори з питанням оформлення спадщини після смерті ОСОБА_5, постановою державного нотаріуса Криворізької районної державної нотаріальної контори №2741/01-14  йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку у зв’язку з тим, що право власності на вказану земельну ділянку у померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 не виникло в повному обсязі  (а.с.13)

Згідно п.2 Указу Президента України від 08.08.1995 року №720/95, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на  земельну  ділянку  сертифікат  на  право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.

Відповідно до п. 24 Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7, член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК.

Отже, виникнення права на землю пов’язане з включенням особи до списку членів сільськогосподарського товариства, що додається до державного акта.

Тому, оскільки, у спадкодавиці за її життя виникло право на земельну частку (пай), яка  була виділена їй в натурі у вигляді спірної земельної ділянки, права власності на яку спадкодавиця за життя не набула в повному обсязі, оскільки, померла, і Державний акт серія ДП №025292 на право власності на земельну ділянку був виданий після її смерті, і це перешкоджає позивачу отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі, суд приходить до висновку, що успадкування земельної ділянки має здійснюватися ним в судовому порядку за нормами ЦК України в редакції 1963 року.

Відповідно до ст. 548 - 549 ЦК України в редакції 1963 року, для отримання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, при цьому діями які свідчать про прийняття спадщини є фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном.

Позивач фактично прийняв спадщину у вигляді вказаної земельної ділянки, оскільки, після  смерті дружини ОСОБА_5. здійснював догляд за земельною ділянкою, користувався нею,   володіє правовстановлюючими документами на неї, що підтвердив відповідач, надавши заяву про визнання позову, даний факт в судовому засіданні  не спростований, тому  суд приходить до висновку, що позивач фактично прийняв спадщину у вигляді спірної земельної ділянки,  тобто фактично  вступив в управління та користування нею.

Приймаючи до уваги все вище викладене, враховуючи, що судом встановлений факт прийняття позивачем спадщини у вигляді спірної земельної ділянки, але видача правовстановлюючого документу на земельну ділянку  на ім’я ОСОБА_5,  після її смерті перешкоджає позивачу отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі, суд вважає за необхідне визнати за позивачем як спадкоємцем першої черги після дружини ОСОБА_5, право власності на спадкове майно у вигляді  земельної ділянки, площею 2.7203 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 12:218:805:00:01:098:0006, розташованої на території Валівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.

Керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 60, 130, 174, 208, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.ст. 524, 529, 548-549 ЦК України в редакції 1963 року, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Валівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Встановити факт прийняття ОСОБА_3 спадщини у вигляді земельної ділянки площею 2,7203 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Валівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визнати за ОСОБА_3, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на земельну ділянку, площею 2.7203 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 12:218:805:00:01:098:0006, розташовану на території Валівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення  протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:Г. Г. Сиротенко