РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2021 року справа № 580/8659/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (18001, м. Черкаси, вул. М.Залізняка, 10) в якій просить:

-визнати протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в частині відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня за 2021 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2-ї групи, у відповідності до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;

-зобов`язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня за 2021 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2-ї групи, у відповідності до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги;

-встановити судовий контроль.

Ухвалою суду від 26.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є інвалідом війни та має право на пільги, встановлені ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" - щорічно до 5 травня отримувати разову грошову допомогу у розмірі восьми мінімальних пенсій, проте, позивачем у 2021 році недоотримано щорічну разову допомогу у розмірах, встановлених законодавством. Позивач вважає, що при виплаті щорічної одноразової допомоги до 5 травня відповідачем порушено його право на соціальний захист. Позивач вважає, що при виплаті щорічної одноразової допомоги до 5 травня відповідачем не враховано висновки постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у зразковій справі №440/2722/20 щодо врегулювання подібних правовідносин.

Відповідач ухвалу про відкриття провадження по справі отримав 26.10.2021, проте відзив на позов у встановлений термін не подав про причину суд не повідомив.

Відповідно до ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 є інвалідом війни 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 08.06.2018.

Не погоджуючись з розміром виплаченої одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою.

Листом від 16.06.2021 №3084/04-05/04 відповідач повідомив, що у 2021 році видатки на виплату грошової допомоги передбачені Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", а порядок виплати та розміри визначено постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325. Позивачу нарахована разова грошова допомога за 2021 рік у розмірі 3906,00грн. Додатково зазначив, що бюджетних призначень на забезпечення виконання судових рішень за програмами соціального захисту населення законодавством не встановлено. Тому видатки на вказану мету не передбачаються у кошторисах розпорядників бюджетних коштів та відповідних паспортах бюджетних програм.

Вважаючи протиправними дії відповідача позивач звернувся із позовом до суду.

Також судом встановлено, що відповідно до Положення, затвердженого розпорядженням голови Черкаської обласної ради від 26.10.2018 № 333-р (http://www.oblradack.gov.ua/rozporjadgennya2018_3), відповідач є комунальною установою, яка забезпечує реалізацію державної політики у сфері соціального захисту населення, зокрема надання соціальної допомоги громадянам, які потребують підтримки з боку держави. Повне найменування Центру: ЦЕНТР ПО НАРАХУВАННЮ ТА ЗДІЙСНЕННЮ СОЦІАЛЬНИХ ВИПЛАТ.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Згідно з частиною 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367- XIV), щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам IІ групи - вісім мінімальних пенсій за віком.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року №107-VI.

Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", який набув чинності 01 січня 2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України прийшов до висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Бюджетного кодексу України та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, з 27 лютого 2020 року приписи пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та приписи статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції пункту 20 Розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" об`єктивно не можуть запроваджувати правил призначення та виплати допомоги до 5 травня інвалідам війни.

Тому, з 27 лютого 2020 року у позивача виникло право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня інвалідам війни ІІ групи вісім мінімальних пенсій за віком.

Статтею 7 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX Про Державний бюджет України на 2021 рік установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2021 року 1769 гривень.

Отже з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни у 2021 році становить 14152 грн. (1769 грн. х 8).

Таким чином, виплата позивачу в 2021 році разової грошової допомоги не відповідає статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.

Відповідно до п. 2, 3 Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 № 325 (далі - Порядок) головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики.

Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є:

1) структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення);

2) структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - місцеві органи соціального захисту населення), центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).

Пунктом 5 Порядку визначено, що бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між місцевими органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що перераховують кошти за місцем отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання через відділення організації, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання, або на поточні рахунки уповноваженого банку (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у розмірах згідно з додатком до цього Порядку. Право на отримання грошової допомоги мають громадяни таких категорій (далі - отримувачі грошової допомоги): особи з інвалідністю внаслідок війни та колишні малолітні (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнані особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин; учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та колишні неповнолітні (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також діти, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків; особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; члени сімей загиблих і дружини (чоловіки) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружини (чоловіки) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге; учасники війни та колишні в`язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особи, яких було насильно вивезено на примусові роботи, діти партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога.

Відповідно до додатку до Порядку разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується в таких розмірах:

особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:

I групи - 4421 гривня;

II групи - 3906 гривень;

III групи - 3391 гривня.

Пунктом 2 зазначеної Постанови установлено забезпечити подання до 14 квітня поточного (2021) року структурним підрозділам з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад переліків осіб, які мають право на отримання разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань":

Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Офісом Генерального прокурора, Державною судовою адміністрацією, Державною спеціальною службою транспорту, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України;

Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.

Тобто, Міністерство соціальної політики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які і здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Отже, органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації.

При цьому суд звертає увагу, що розмір допомоги до 5 травня особам з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни встановлений Законом № 3551-XII та складає вісім мінімальних пенсій за віком, а застосування розміру вказаної допомоги, який визначений Порядком № 325, є необґрунтованим, оскільки станом на час виплати допомоги нормами чинного законодавства України не передбачене право Кабінету Міністрів України встановлювати інший розмір допомоги, ніж визначений вказаним Законом.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся із заявою до центру, в якій просив нарахувати та здійснити виплату недоплаченої грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, відповідач же не нарахував та не виплатив вказаної допомоги, а на правив на адресу позивача лист, який має інформаційний характер.

За таких обставин бездіяльність відповідача щодо відмови нарахувати та виплатити позивачеві щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня за 2021 рік в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком є протиправною.

Під час вирішення спору суд також враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29 вересня 2020 року у зразковій справі № 440/2722/20.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення, то суд зазначає що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом а не обов`язком суду. Крім того, позивач жодним чином не обґрунтував необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. За вказаних обставин дана вимога задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 21367450) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з врахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Суддя Петро ПАЛАМАР