Справа № 265/6835/20

Провадження № 4-с/265/18/21

У Х В А Л А

18 листопада 2021 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Вайновського А. М., за участю секретаря судових засідань Гавшиної А.С., боржника ОСОБА_1 , представника боржника в особі адвоката Маросіна Михайла Олександровича, стягувача ОСОБА_2 , головного державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Чепурної Тетяни Сергіївни, начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Хаваліц Івана Івановича розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Чепурної Тетяни Сергіївни,

В С Т А Н О В И В

08 червня 2021 року ОСОБА_1  звернулася до суду із вказаною скаргою, в обґрунтування якої зазначено, щоголовним державним виконавцем Левобережного ВДВС Чепурною Т.С. постановою від 07.05.2021 було відкрито виконавче провадження ВП № 65346663 за виконавчим листом № 265/6835/20 виданим 05.05.2021р. Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом вселення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в квартиру АДРЕСА_1 . В постанові зазначено необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. 07.05.2021р. державним виконавцем по ВП № 65346663 було винесено постанову про стягнення з скаржника виконавчого збору у розмірі 12 000,00 грн., а також мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 200,00 грн.Вказані постанови отримані скаржником власноруч на поштовому відділенні 28.05.2021.Згідно акту державного виконавця Чепурної Т.С. від 26.05.2021р., під час проведення виконавчої дії за адресою АДРЕСА_2   ОСОБА_2  прибув за вказаною адресою маючи при собі ключі від вказаної квартири, зайшов до квартири. Тобто усунено перешкоди в користуванні квартирою  АДРЕСА_1 .Таким чином, постанову про відкриття виконавчого провадження в якої скаржнику пропонувалось добровільне виконання рішення впродовж 10 днів вона отримала вже після того як був складений акт про вселення. У зв`язку з чим я ОСОБА_1 не мала можливості повідомити державного виконавця, що примусове виконувати рішення суду не потрібно, оскільки ще до відкриття виконавчого провадження добровільно виконала рішення суду шляхом передачі ОСОБА_2 ключем від вхідної двері у АДРЕСА_1 та не заперечувала проти користування ним квартирою. Його власні речі знаходились в квартирі. Тому ОСОБА_2 скрив від державного виконавця факт добровільного ОСОБА_1 рішення суду. Крім того, як вбачається з акту державного виконавця Шерстюк О.О. мав при собі ключі від квартири і безперешкодно зайшов до неї. Таким чином, перешкоди у користуванні квартирою не існували ще до відкриття виконавчого провадження. У зв`язку з чим не повинна сплачувати виконавчий збір. Просить суд визнати дії державного виконавця неправомірними та скасувати постанову від 07.05.2021 щодо стягнення з неї виконавчого збору в розмірі 12000,00 грн. та мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 200 грн.

       22 червня 2021 року на адресу суду надійшли заперечення від Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в обґрунтування яких посилались на те що, на виконання до Лівобережного ВДВС у місті Маріуполі надійшла заява  ОСОБА_2  разом з виконавчим листом №265/6835/20 виданим 05.05.2021 Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполь, про усунення перешкоди в користуванні житловим приміщенням шляхом вселення ОСОБА_2  в квартиру  АДРЕСА_1 .07.05.2021 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надіслано сторонам до відома та виконання. 07.05.2021 року державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, на підставі ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження».року державним виконавцем було винесено постанову про розмір мінімальних витрати виконавчого провадження на підставі ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження». Після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження до Лівобережного ВДВС у м. Маріуполі не надходило будь-яких звернень, заяв тощо, стосовно добровільного виконання рішення суду. У постанові про відкриття виконавчого провадження боржника було повідомлено про необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів. 07.05.2021 державним виконавцем було винесено постанову про залучення працівників органів внутрішніх справ для забезпечення охорони громадського порядку при проведенні виконавчих дій, які будуть проводитися 26.05.2021 о 10.00 годині. 26.05.2021 державним виконавцем було встановлено, що ОСОБА_2 прибув для вселення за адресою: АДРЕСА_3 мав при собі ключі від квартири та без перешкод зайшов до квартири.

       07 червня 2021 державним виконавцем на підставі п.9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку з повним фактичним виконанням. У зв`язку з вищевикладеним вважають, що дії державного виконавця Чепурної Т.С., є законними та такими що відповідають чинному законодавству.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 повністю підтримувала свої заявлені вимоги, та пояснила суду, що ключі від квартири передала ОСОБА_2 до вступу рішення в закону сили, тобто до відкриття виконавчого провадження, перешкод у користуванні квартири з її боку не було. Постанову про виконавче провадження вона отримала, тільки 28.05.2021, на що надали письмові підтвердження, а саме відповідь АТ «Укрпошта» від 15.11.2021.

Адвокат Маросін М.О. на задоволенні скарги наполягав, та просив скасувати постанову про накладення виконавчого збору, у зв`язку з добровільним виконанням рішення суду. Під час складення акту державним виконавцем, у ОСОБА_2 вже були ключі від квартири і він без перешкод туди потрапив, що свідчить про те що рішення було виконано ОСОБА_1 ще до відкриття виконавчого провадження.

Державний виконавець Чепурна Т.С. просила відмовити в задоволенні скарги, оскільки діяла на законних підстава, постанову про відкриття виконавчого провадження була винесена на підставі заяви ОСОБА_1 , який зазначив що рішення суду в добровільному порядку не виконується. Постанова про відкриття виконавчого провадження була направлено рекомендованим повідомленням на адресу ОСОБА_1 .

Начальник Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Хаваліц І.І. просив в задоволені скарги відмовити, оскільки ключі хоч і отримав ОСОБА_2 однак користуватися квартирою не може, оскільки ОСОБА_1 не в повному обсязі виконує рішення суду.

ОСОБА_2 пояснив, що ключі від квартири ОСОБА_1 надала йому ще до відкриття виконавчого провадження, однак його колишня дружина постійно чинить перешкоду у користуванні спільною квартирою, а саме закриває замок зсередини квартири та він не може потрапити до неї та чинить інші перешкоди, що унеможливлює користування спільним майном.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України встановлено, що основними принципами діяльності органів Державної влади, їх посадових осіб є обов`язок діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Згідно ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. У ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За положеннями в абз. 2 п.1 розділу II Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року №512/5 (далі - Інструкція), виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Судом встановлено, що на виконанні у Лівобережному відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) перебувало виконавчих проваджень № 65346663 на підставі виконавчого листа №264/6835/20 від 05.05.2021 року, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя Донецької області, щодо усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом вселення ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1 .  

Відповідно до постанови ВП №65346663 Лівобережним ВДВС від 07.05.2021 на підставі виконавчого листа №264/6835/20 від 05.05.2021 року стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збору в розмірі 12000,00 грн., та розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 200 грн.

Відповідно доч.ч.2, 3, 4 ст. 27 ЗУ «Провиконавче провадження» за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

У статті 28 ЗУ «Про виконавче провадження» зазначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Тобто, постанова про відкриття виконавчого провадження, постанова про стягнення виконавчого збору та постанова про розмір мінімальних витрати виконавчого провадження були надіслані боржнику ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_4 , рекомендованим листом, яке зареєстроване у поштовій системі за № 8751606117129, прийняте до пересилання 11.05.2021 року у відділенні поштового зв`язку Маріуполь-16.

Також зазначаю, що нормою ст. 67 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове вселення полягає у забезпеченні державним виконавцем безперешкодного входження стягувача у приміщення, зазначене у виконавчому документі, та його проживання (перебування) в ньому.

Державний виконавець зобов`язаний письмово повідомити боржника і стягувача про день і час примусового вселення. Боржник вважається повідомленим про примусове вселення стягувача, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися вселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем.

Відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового вселення, під час виконання рішення про вселення не є перешкодою для вселення стягувача.

У разі якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про вселення стягувача, державний виконавець накладає на нього штраф та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Примусове вселення стягувача здійснюється у присутності понятих за участю працівників поліції.

Про примусове вселення стягувача державний виконавець складає акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні рішення про примусове вселення.

У разі подальшого перешкоджання боржником проживанню (перебуванню) стягувача у приміщенні, в яке його вселено, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. У такому разі державний виконавець має право повторно здійснити примусове вселення стягувача та накласти на боржника штраф у подвійному розмірі відповідно до статті 75 цього Закону. Виконавче провадження не відновлюється і повторне примусове вселення стягувача не здійснюється, якщо особа, яка перешкоджає його проживанню (перебуванню), не є боржником. Питання про вселення стягувача в такому разі вирішується в судовому порядку.

Згідно акту державного виконавця від 26.05.2021, з якого вбачається. Що під час проведення виконавчих дій за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_2 при собі мав ключі від квартири та зайшов до квартири, тим самим були усуненні перешкоди в користуванні спірної квартири.

07.06.2021 державним виконавцем Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Чепурної Т.С. на підставі п.9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку з повним фактичним виконанням.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Суд приймає до уваги пояснення ОСОБА_2 , який в судовому засіданні пояснив, що хоч ключі від квартири йому були надані однак ОСОБА_1 все одна перешкоджає вселення до квартири, а саме залишає ключі в замку, що унеможливлює в неї потрапити тим самим чинить перешоди у користуванні спільною квартирою.

Відповідно до глави 23 ЦК України громадянин, який став власником житла, має право розпоряджатися ним на свій розсуд.

Відповідно до ст. 383 ЦК України передбачено, що власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання та проживання членів своєї сім`ї.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Частиною 4 ст. 41 Конституції України встановлено принцип непорушності приватної власності.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги скарги не підлягають задоволенню, оскільки державний виконавець діяв на підставі ЗУ «Про виконавче провадження», постанова про відкриття державним виконавцем була винесена 07.05.2021, на підставі статті 26 ЗУ «Про виконавче провадження», в якій зазначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Постанова про відкриття та постанови про стягнення виконавчого збору були направленні поштою за зареєстрованим місцем мешкання боржника, а згідно статті 28 ЗУ «Про виконавче провадження» та боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

В И Р І Ш И В

       В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Чепурної Тетяни Сергіївни — відмовити.

       Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Донецького Апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

       Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

       Учасники справи можуть отримати інформацію щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судова влада України http://court.gov.ua/sud0538/.

       Вступна та резолютивна частини рішення складено та проголошено 18 листопада 2021 року.         Повний текст судового рішення складено у десятиденний строк.

Суддя                                        А.М. Вайновський