УХВАЛА

29 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 910/8593/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Львова Б. Ю. (головуючий), Булгакової І. В. і Селіваненка В. П.,

розглянувши клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Алтаюр» (далі - Товариство) про стягнення судових витрат

зі справи № 910/8593/20

за позовом Товариства

до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Агентство),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - голова Агентства Новіков Олександр Федорович,

про захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування шкоди 1 000 000 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховного Суду від 09.11.2021 касаційну скаргу Товариства задоволено. Рішення господарського суду міста Києва від 09.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 зі справи № 910/8593/20 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

15.11.2021 (згідно з відміткою «Укрпошта Стандарт») Товариство надіслало до Верховного Суду клопотання про стягнення судових витрат. У поданому клопотанні заявник просить стягнути з Агентства на користь Товариства судові витрати, а саме: судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 42 612,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 52 500,00 грн.

Пунктом 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини третьої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 315 ГПК України постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, суд касаційної інстанції здійснює новий розподіл судових витрат у справі лише у разі прийняття ним постанови про скасування чи зміну остаточного судового рішення суду першої (апеляційної) інстанції, прийнятого по суті заявлених вимог. При цьому у випадках скасування касаційним судом рішення суду першої інстанції або постанови апеляційної інстанції з передачею справи на новий розгляд судові витрати у справі, в тому числі й судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги, підлягають розподілу господарським судом, який вирішує спір по суті за результатами нового розгляду справи.

Із наведених норм вбачається, що у разі направлення справи на новий розгляд у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, оскільки зміни судового рішення чи ухвалення нового рішення, яким спір було б вирішено по суті, не відбулося.

З огляду на викладене, враховуючи, що наведені норми не передбачають розподілу касаційною інстанцією судових витрат у випадку направлення справи на новий розгляд, Суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття до розгляду клопотання Товариства про стягнення судових витрат.

Керуючись статтями 129, 234, 244 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у прийнятті до розгляду клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Алтаюр» про стягнення судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи № 910/8593/20.

2. Клопотання повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Алтаюр».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Б. Львов

Суддя І. Булгакова

Суддя В. Селіваненко