Справа № 758/14958/21

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2021 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Лещенко О. В.,

присяжних: Бондаренко Т.Ю., Захарченко В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Мужецький В. О.,

за участю прокурора Подільської окружної прокуратури - Павліченко В.О.,

представника заявника - ОСОБА_4.,

зацікавленої особи - ОСОБА_1 ,

особи, відносно якої вирішується питання про госпіталізацію, - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня «Психіатрія» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), зацікавлена особа - ОСОБА_1 про госпіталізацію ОСОБА_2 до психіатричного закладу в примусовому порядку,

В С Т А Н О В И В:

Заявник КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) звернувся до суду із заявою, з участю зацікавленої особи ОСОБА_1 , в якій просить госпіталізувати ОСОБА_2 , 1984 року народження, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку.

В обґрунтування внесеної заяви посилається на те, що 25.10.2021 року о 14 год. 40 хв. до відділення №22 КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» був доставлений ОСОБА_2 за ініціативою та у супроводі батьків та друзів. 25.10.2021 року оглянутий комісійно у складі заступника директора КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» ОСОБА_3, завідуючого відділення №22 ОСОБА_4., лікаря-психіатра ОСОБА_5 в зв`язку з відмовою від госпіталізації. Висновок ЛКК: Пацієнт страждає на психічний розлад у вигляді параноїдального синдрому з мутизмом та відмовою від прийому їжі. Вказує, що пацієнт через свій психічний стан несе безпосередню небезпеку для себе (не розмовляє, пояснював письмово, що це «духовна практика, просвітлення». Зі слів матері почав дуже мало їсти, спочатку відмовився від білкової їжі, потім від овочів, а протягом останнього місяця вживає близько 450 гр. вареного рису. За цей період втратив у вазі близько 40 кг. Зі слів друга в переписці ОСОБА_2 декілька разів просив у нього «допомогти з тим, щоб посприяв у пошуку або запропонував йому варіанти, як добровільно піти з життя»). Враховуючи вищенаведене, просить заяву задоволити.

В судовому засіданні представник заявника вимоги заяви підтримала, надала пояснення про те, що небезпека для здоров`я ОСОБА_2 полягає у відмові від їжі та у відсутності сну, а також у зв`язку із суїцидальними повідомленнями другу. Разом з тим, представник заявника вказала, що ОСОБА_2 не відмовився від їжі повністю, в перший день нічого не їв, а лише пив, на другий день поставив умову про те, що буде вживати лише рослинну їжу, почав їсти 3-4 рази на день. Пояснила також, що ОСОБА_2 не спав лише першу ніч, другу ніч спав. Також надала пояснення про те, що ОСОБА_2 поставлений не остаточний діагноз і не є тяжким психічним розладом.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечила, надала пояснення про те, що відсутні підстави, передбачені Законом України «Про психіатричну допомогу» для примусової госпіталізації ОСОБА_2 , оскільки його діагноз не відноситься до тяжкого психічного розладу, а тому просила в задоволенні заяви відмовити.

Зацікавлена особа ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала, просила таку задоволити, надала пояснення про те, що син ОСОБА_2 працював програмістом і протягом 6 місяців перебував на Балі, а коли повернувся додому, то вже не розмовляв, вживав мало їжі і казав, що це духовна практика. Вказує, що вона дуже переймається станом здоров`я свого сина ОСОБА_2 , оскільки він став дуже вибірковим у їжі, в результаті чого схуд на 40 кг., у нього розпухли ноги, він не спить, дуже легко одягається при низькій температурі повітря, підозрює, що хворий на онкологію. Також вказує, що ОСОБА_2 написав повідомлення суїцидального характеру своєму другу, а тому вона дуже хвилюється за його психічний стан і життя і просить заяву задоволити.

ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечив, надав письмові пояснення про те, що він практикує духовну практику, яка передбачає тимчасову відмову від спілкування голосом і очищення організму за допомогою рисової дієти. Вказує, що підозрював у себе онкозахворювання коли почали відмовляти ноги, тому написав повідомлення суїцидального характеру другу, але вказав, що навчився стимулювати кровообіг, проблема зникла і думки про самогубство також. Надав пояснення про те, що не виключає прийом вітамінів, здачу аналізів, однак зараз не вбачає для цього потреби і підстав. Просив в задоволенні заяви відмовити.

Дослідивши заяву та долучені до такої документи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.10.2021 року о 14 год. 40 хв. до відділення №22 КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» був доставлений ОСОБА_2 за ініціативою та у супроводі батьків та друзів у зв`язку із відмовою від їжі, мутизмом, повідомленням суїцидального характеру.

25.10.2021 року ОСОБА_2 оглянутий комісією у складі заступника директора КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» ОСОБА_3, завідуючого відділення №22 ОСОБА_4., лікаря-психіатра ОСОБА_5 в зв`язку з відмовою від госпіталізації.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи Висновку ЛКК: Пацієнт страждає на психічний розлад у вигляді параноїдального синдрому з мутизмом та відмовою від прийому їжі. Пацієнт через свій психічний стан несе безпосередню небезпеку для себе (не розмовляє, пояснював письмово, що це «духовна практика, просвітлення». Зі слів матері почав дуже мало їсти, спочатку відмовився від білкової їжі, потім від овочів, а протягом останнього місяця вживає близько 450 гр. вареного рису. За цей період втратив у вазі близько 40 кг. Зі слів друга в переписці ОСОБА_2 декілька разів просив у нього «допомогти з тим, щоб посприяв у пошуку або запропонував йому варіанти, як добровільно піти з життя»).

26.10.2021 року представник КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» звернулась до суду із заявою про госпіталізацію ОСОБА_2 до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Згідно ч.3 ст.13 ЗаконуУкраїни «Про психіатричну допомогу», особа може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону, а також у випадках проведення експертизи стану психічного здоров`я особи або застосування до особи, яка страждає на психічний розлад і вчинила суспільно небезпечне діяння, примусового заходу медичного характеру на підставах та в порядку, передбачених законами України.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про психіатричну допомогу», особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

Суд вважає, що надання психіатричної допомоги у примусовому порядку зачіпає право на свободу та особисту недоторканність, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), яка проголошує, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законного затримання осіб для запобігання поширенню інфекційних захворювань, законного затримання психічнохворих, алкоголіків або наркоманів чи бродяг (підпункт «е» пункту 1 статті 5 Конвенції).

Так, заходи втручання у право, гарантоване статтею 5 Конвенції, повинні здійснюватися «відповідно до процедури, передбаченої законом», що вимагає наявності у національному законодавстві «справедливих та належних процедур» для забезпечення правового захисту від свавільного позбавлення волі (пункт 58 рішення у справі «М проти України» (від 19.07.2012, заява № 2452/04).

Такі заходи «повинні обов`язково передбачати чіткі ефективні гарантії від свавілля з огляду на вразливість осіб, які страждають на психічні розлади, та потребу в наведенні дуже вагомих причин для виправдання будь-яких обмежень їхніх прав» (рішення у справі «Анатолій Руденко проти України» (від 17.07.2014, заява № 50264/08).

Разом з тим Європейський суд наголошує, що лише те, що заходи з примусової психіатричної допомоги відповідають національному законодавству є недостатньою умовою в контексті статті 5 Конвенції, вони також повинні бути необхідними за конкретних обставин.

У пункті 70 рішення у справі «І.Н. проти України» (від 23.09.2016, заява № 28472/08) зазначено, що особа не може бути позбавлена свободи як «психічно хвора», якщо не дотримано трьох нижченаведених мінімальних умов: по-перше, має бути достовірно доведено, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад повинен бути такого виду або ступеня, що слугує підставою для примусового тримання у психіатричній лікарні; і по-третє, обґрунтованість тривалого тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості такого захворювання».

Враховуючи, що у ОСОБА_2 немає тяжкого психічного розладу, внаслідок чого він вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього чи оточуючих, або неспроможний самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує його життєдіяльність, тому у задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» та керуючись ст.ст. 293, 294, 339-342, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня «Психіатрія» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), зацікавлена особа - ОСОБА_1 про госпіталізацію ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , до психіатричного закладу в примусовому порядку - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя О. В. Лещенко

ПрисяжніТетяна БОНДАРЕНКО Вікторія ЗАХАРЧЕНКО