Справа № 2-50/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

20 січня 2011 року

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого –судді Щеняєвої І.Б.,

при секретарі –Коваленко Н.В.,

за участю представників:

позивача –Калинич Л.В.,

відповідача –ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, суд, -

в  с  т  а  н  о  в  и  в:

          Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, посилаючись на наступні обставини. 23.10.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_4 укладено Генеральну кредитну угоду №014/03-03/896 про надання кредитних коштів в сумі 3 млн.грн., додатковою угодою №1 до Генеральної кредитної угоди від 17.03.2008 року розмір позики збільшено до 4 418 100, 00 грн. На підставі кредитного договору №010/03-03/899 від 22.11.2007 року ОСОБА_4 видано кредит в сумі 475 тис. грн. під 17% річних з 01.08.2008 р., під 15% річних з 19.08.2008 р. та на підставі кредитного договору №S010/-3-03/148 від 19.03.2008 року –на суму 1 145 450, 00 грн. під 16,5% річних. В забезпечення зобов’язань за Генеральною угодою між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки № S014/03-03/896/1 від 17.03.2008 року, предметом якого є нерухоме майно: окремо розташована будівля кафе літ. «А-1,2,3»загальною площею 799,9 м. кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

          10.09.2010 року позивачу стало відомо що відповідач ОСОБА_4 27.07.2010 року уклав договір купівлі-продажу з ОСОБА_5, предметом якого є нерухоме майно: окремо розташована будівля кафе літ. «А-1,2,3»загальною площею 799,9 м. кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу укладено без згоди іпотекодержателя в порушення ч.3 ст.9 ЗУ «Про іпотеку»та ст.586 ЦК України, в зв'язку з чим та на підставі ст.203, 215 ЦК України, договір може бути визнаний судом недійсним.

          В позовних вимогах представник позивача просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 27.07.2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, предметом якого є нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького нотаріального округу ОСОБА_6; зобов’язати сторони договору купівлі-продажу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повернути один одному все те, що вони одержали на виконання цього правочину та зобов’язати КП «Криворізьке бюро технічної інвентаризації»скасувати в Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності нерухомості у АДРЕСА_1 на ОСОБА_5 та зареєструвати право власності на це майно за ОСОБА_4.

          В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та пояснив, що підставою для визнання угоди недійсною є відсутність згоди банку на відчуження відповідачем  ОСОБА_4 нерухомого майна, яке є предметом іпотеки. Спірна угода повинна бути визнана судом недійсною на підставі ст.215 ЦК України, якою встановлено що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 ЦК України.

          В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на відсутність обов’язку відповідача ОСОБА_4 отримувати згоду банку на продаж нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 оскільки на момент укладання договору купівлі-продажу договір іпотеки було припинено, майно не перебувало ані у заставі позивача ані в Реєстрі заборон відчуження або обтяження. Під час укладання договору нотаріусом було перевірено відсутність обтяження на нерухоме майно. Крім того, рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 06 липня 2010 року, яке  набрало законної чинності 20.07.2010 року, договір іпотеки припинено.

          Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилась, надала суду заяву, з якої вбачається що вона не визнає позову та просить розглянути справу у її відсутність.

          Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази по справі, судом встановлено обставини справи та визначені відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами ЦК України та Закону України «Про іпотеку».

          Генеральною кредитною угодою №014/03-03/896 від 23.10.2007 року, укладеною між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_4 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 встановлено що банк надає позичальнику ОСОБА_4 кредитні кошти в розмірі, що не перевищує 3 млн. грн., в порядку та на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї угоди, строк дії угоди -120 місяців. Додатковою угодою №1 від 17.03.2007 року до Генеральної кредитної угоди №014/03-03/896 від 23.10.2007 року сторони договору визначили ліміт кредитних коштів до 4 418 100, 00 грн. На виконання Генеральної кредитної угоди №014/03-03/896 від 23.10.2007 року сторони уклали кредитні договори №010/03-03/899 від 22.11.2007 року про надання кредитних коштів в розмірі 475 тис. грн. під 12,5% річних, розмір відсоткової ставки сторонами змінено до 17% з 01.08.2008 року та до 15% з 19.08.2008 року додатковою угодою №010/03-03/899/1 від 19.08.2008 року, а також Кредитний договір №S010/-3-03/148 від 19.03.2008 року –на суму 1 455 000, 00 грн. під 16,5% річних та додаткову угоду №1 від 02.07.2008 року про зміну відсотків з 02.07.2008 року до 17% річних. В забезпечення зобов’язань за Генеральною кредитною угодою між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_4 17.03.2008 року укладено договір іпотеки, предметом якого є нерухоме майно: окремо розташована будівля кафе літ. «А-1,2,3» загальною площею 799,9 м. кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек від 18.03.2008 року №17547771 встановлено, що нерухоме майно: окремо розташована будівля кафе літ. «А-1,2,3»загальною площею 799,9 м. кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 перебуває під обтяженням за договором іпотеки № S014/03-03/896/1 від 17.03.2008 року. Витягом з Державного реєстру іпотек від 10.09.2008 року №28441461 встановлено, що нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в Реєстрі не перебуває. З довідки ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»вих. №1555 від 10.09.2010 р. про заборгованість станом на 10.09.2010 року вбачається, що загальний розмір заборгованості по кредитному договору №010/03-03/899 від 22.11.2007 року складає 524 506, 21 грн., по кредитному договору №S010/-3-03/148 від 19.03.2008 року –1 041 386, 57 грн.

          Копією Статуту в новій редакції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», затвердженого Зборами акціонерів ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», протокол №3б-45 від 14.10.2009 року, встановлено, що правонаступником ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

          З інформаційної довідки КП «Криворізьке БТІ»від 23.09.2010 року №6962 вбачається що нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 станом на 23.09.2010 р. зареєстрована 27.07.2010 р. на ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 27.07.2010 р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_6 Дана обставина встановлена судом також Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 28.07.2010 року №26840247.

          Договором купівлі-продажу нежитлової будівлі від 27.07.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_6, встановлено, що ОСОБА_4 продав ОСОБА_5 нежитлову будівлю, кафе, за адресою: АДРЕСА_1., про що здійснено запис в Державному реєстрі право чинів №8812204 від 27.07.2010 р. Свідоцтвом про право власності, виданим 18.12.2007 року виконавчим комітетом Криворізької міської ради, встановлено що нежитлове приміщення перебувало у власності ОСОБА_4 та згідно Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 27.07.2010 р., Витягу з Державного реєстру іпотек від 27.07.2010 р. та Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 27.07.2010 р., нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в усіх реєстрах не перебуває.

          Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 06 липня 2010 року, яке  набрало законної чинності 20.07.2010 року, Генеральну кредитну угоду №014/03-03/896 від 23.10.2007 року про надання кредитних коштів, укладену між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_4, розірвано та припинено договір іпотеки № S014/03-03/896/1 від 17.03.2008 року.

Суд, розглянувши в судовому засіданні цивільну справу, повно і всебічно з’ясувавши обставини цієї справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дійшов висновку про відмову задовольнити позовні вимоги, мотивуючи своє рішення наступним чином.  

          Згідно ч.3 ст.12 ЗУ «Про іпотеку», правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним. Аналогічною є норма частини 3 статті 9 ЗУ «Про іпотеку», якою встановлено, що іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя відчужувати предмет іпотеки.

Ухвалюючи рішення, суд вважає суттєвими обставинами для вирішення справи обставини, встановлені рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 06 липня 2010 року, що набрало законної чинності 20.07.2010 року, яким розірвано Генеральну кредитну угоду №014/03-03/896 від 23.10.2007 року про надання кредитних коштів, укладену між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_4, та припинено договір іпотеки № S014/03-03/896/1 від 17.03.2008 року, предметом якого є спірне нерухоме майно: окремо розташована будівля кафе літ. «А-1,2,3»загальною площею 799,9 м. кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

          Також, суд приймає до уваги норми статтей 3 та 17 ЗУ «Про іпотеку»якими визначено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду та припиненяється припиненням основного зобов’язання та визнанням іпотечного договору недійсним. Суд відхиляє обґрунтування представника позивача щодо недійсності спірного договору, оскільки на момент його укладання у відповідача не було обов’язку отримати згоду іпотекодержателя для відчуження спірного майна у зв'язку з припиненням договору іпотеки № S014/03-03/896/1 від 17.03.2008 року, про що також свідчить відсутність в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна, в Державному реєстрі іпотек та в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження предмету договору купівлі –продажу від 27.07.2010 року іпотекою.

          Таким чином, судом не встановлено підстав для визнання угоди недійсною, передбачених ст. 203, 215 ЦК України, на які посилався представник позивача в обгрунтування позову.

          Оскільки судом не встановлено підстав для визнання спірного договору недійсним, також відсутні підстави для застосування наслідків недійсності договору, в зв'язку з чим, в іншій частині позову суд дійшов відповідного висновку про відмову.

          На підставі ст.88 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача.

          Керуючись ст.203,215 ЦК України, ст.ст. 3, 17 ЗУ «Про іпотеку», ст.ст. 10,11, 15, 58-61, 88, 209,  212- 214 ЦПК України, суд, -     

в и р і ш и в:

          В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль»до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним - відмовити.

          Судові витрати покласти на позивача.

На рішення суду сторони можуть подати апеляційну скаргу до апеляційного суду Дніпропетровської області через місцевий суд протягом 10 днів після його проголошення.

Суддя                                                                                І.Б.Щеняєва