Справа № 758/11771/21

3/758/6652/21

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2021 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Лещенко О. В. ,

при секретарі -Мужецький В. О., розглянувши матеріали, що надійшли від Подільського УП ГУ НП України в місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 387479 від 11 серпня 2021 року ОСОБА_1 07 серпня 2021 року близько о 22 годині 30 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , після вживання алкогольних напоїв вчинив сварку з колишньою дружиною, під час якої виражався нецензурною лайкою, чим вчинив психологічне насильство в сім`ї. Своїми діями ОСОБА_1 , вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 на розгляд справи не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Судом також вживалися заходи для виклику особи в судове засідання в телефонному режимі на номер, вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення, однак вказане не дало результату (про що секретарем судового засідання складена довідка).

Про те, що справа про притягнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності буде розглядатися Подільським районним судом м. Києва, ОСОБА_1 був обізнаний ще під час складення протоколу, про що власноручно розписався в протоколі про адміністративне правопорушення.

Слід зазначити, що відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).

За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Також слід зазначити, що положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП, без присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, приймаючи до уваги скорочені строки на розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП та те, що участь особи при розгляді даної категорії справ не є обов`язковою, вважаю за можливе розглядати справу за відсутності ОСОБА_1 ..

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Частина 1 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

При цьому відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

При цьому, державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується вчинення домашнього насильства психологічного характеру, яке проявилося в виражанні нецензурною лайкою під час сварки з ОСОБА_2 .

Однак, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не зібрано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів того, що під час конфлікту ОСОБА_1 умисно спричинив ОСОБА_2 емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, а відтак, завдав шкоди її психічному здоров`ю, і що це спричинило наслідки, передбачені п.14 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Крім того, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення допущено порушення вимог ст.256 КУпАП, оскільки не зазначено, в чому полягає об`єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_3 правопорушення, зокрема, щодо психологічного насильства відносно ОСОБА_2 та яка саме могла бути завдана шкода потерпілій.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів, у розумінні ст.251 КУпАП, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства в матеріалах справи немає.

Таким чином, матеріалами справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не підтверджується наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП. При цьому судом враховуються положення ст.62 Конституції України, у відповідності до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а тому вважає, що провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності щодо нього слід закрити за відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247, ст.173-2 ч.1, 280, ст. 283-285, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу і події адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Суддя О. В. Лещенко