Справа № 147/1115/21

Провадження № 2/147/506/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2021 року смт Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Борейко О. Г.,

із секретарем Подолян Т. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2021 року до Тростянецького районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 08 червня 2019 року сторони перебувають у шлюбі. За час спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дочка ОСОБА_3 . Дочка проживає з позивачкою. Спору про місце проживання дочки, її утримання та виховання у них немає. В даний час сторони припинили спільне проживання. Матеріальної допомоги на утримання дитини відповідач в добровільному порядку не надає, через що позивачка змушена звертатись до суду. Зазначає, що їй самостійно важко утримувати дочку, оскільки доходи в неї мінімальні. Відповідач аліменти нікому не сплачує, стягнення по виконавчих документах з нього не проводяться, інших неповнолітніх дітей немає, батьки на його утриманні не перебувають. Тому, позивачка вважає, що відповідач має реальну можливість сплачувати аліменти, так як хоч він і не працевлаштований офіційно, але має постійний дохід від виконання робіт. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просить стягувати з ОСОБА_2 аліменти у твердій грошовій сумі, в розмірі 4000 грн. щомісяця з дня подачі позову до повноліття дочки та стягнути на її користь понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 08 листопада 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, у якій просила розглянути справу без її участі. Крім цього зазначила, що зменшує позовні вимоги про стягнення з відповідача аліментів на утримання доньки до 3500 грн., позов просила задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій позовні вимоги визнав частково та зазначив, що згоден сплачувати аліменти на утримання доньки у розмірі 2000 грн. Просив суд розглянути справу без його участі.

Згідно з частиною третьою статті 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст 247 ЦПК України, фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 08 червня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по Тростянецькому та Чечельницькиму районах Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області було зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис №21, та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_5 (а.с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 28 листопада 2019 року (а.с. 6).

З довідок про реєстрацію місця проживання особи №409 від 22.07.2019 та №801/04-07 від 21.10.2021 вбачається, що спільна дитина сторін ОСОБА_3 проживає разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 5,7).

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Обставин, які б доводили необхідність звільнення його від обов`язків утримувати дитину, судом не встановлено, та відповідачем в силу ст. 81 ЦПК України не доведено.

Згідно ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Встановленим судом фактичним обставинам, відповідають сімейні правовідносини, що регулюються Сімейним кодексом України та гарантуються Основним Законом України.

Відповідно до ст.ст. 180, 181 ч.3, 183 ч.1 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу одного з батьків і (або) у твердій грошовій сумі, що визначається судом.

При визначенні розміру аліментів відповідно до ч.1 ст. 182 СК України суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 передбачено, що згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.

Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. При цьому, суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З урахуванням викладеного, суд бере до уваги надані позивачем докази, які підтверджують, що дитина проживає разом з нею та перебуває на її утриманні.

Відповідно до положень ст. ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Відповідач зобов`язаний нарівні з позивачем утримувати дитину до досягнення нею повноліття, створювати необхідні умови для її розвитку та життя.

Станом на 2021 рік відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 отримує нерегулярний дохід, офіційно не працює, будь-яких доказів неплатоспроможності відповідача ним не надано.

Разом з тим, відповідач у своїй заяві просить стягувати з нього аліменти у розмірі 2000 грн.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що з урахуванням змінених позовних вимог, фактичних обставин справи та виходячи із закріплених ч. 9 ст. 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи позицію відповідача, яка була викладена ним у його заяві, виходячи із встановленого державою розміру прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та взаємного обов`язку батьків на їх утримання, а також обставин для необхідного рівня життя дитини, гармонійного розвитку, суд вважає доцільним визначити розмір аліментів для утримання дитини у розмірі 2500 грн. щомісячною .

Крім того, згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Згідно ч. 1 ст.79 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Позивач звернулась до суду з позовною заявою 01 листопада 2021 року, а тому аліменти підлягають стягненню саме з цієї дати.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення суду слід допустити до негайного виконання в межах суми аліментних платежів за один місяць.

Крім цього, у своїй заяві ОСОБА_1 просила стягнути на її користь з ОСОБА_2 понесені витрати за надання юридичної допомоги.

Розподіл судових витрат суд проводить відповідно до ст.141 ЦПК України.

За змістом ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на сторону відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За приписами ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню підтверджені відповідними доказами понесені судові витрати пов`язані з наданням правничої допомоги у розмірі 900 грн.

Також, згідно з ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

З огляду на викладене необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави судовий збір у розмірі 908 грн.

Керуючись ст.ст. 180-182, 191 СК України , ст.ст. 4, 12, 13, 81, 211, 247, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 2500 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень) щомісячно, починаючи з 01.11.2021 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 900 грн. (дев`ятсот гривень) витрат пов`язаних з наданням правничої допомоги.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення суду в частині стягнення суми аліментного платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_4 .

Суддя О. Г. Борейко