Справа №2-248/2007
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2007 року Світловодський міськрайонний суд
Кіровоградської області, в складі головуючого - судді Волошиної Н.Л., при секретарі Доненко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Світловодську справу за позовом ОСОБА_1до Світловодського заводу „Калькулятор" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
Встановив:
ОСОБА_1звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Світловодський завод «Калькулятор» та просить зобов'язати відповідача надати їй довідку про заробітну плату згідно ст.. 116 КЗпП України за період з жовтня 2004 року по березень 2005 року, стягнути з відповідача на її користь 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також зобов'язати Світловодський міськрайонний центр зайнятості населення зробити перерахунки допомоги по безробіттю на підставі даної довідки.
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду від 22 січня 2007 року позовна вимога ОСОБА_1щодо зобов'язання Світловодського міськрайонного центру зайнятості населення зробити перерахунок допомоги по безробіттю на підставі заяви позивачки була залишена без розгляду, (а.с.184)
15 січня 2007 року позивач доповнила свої позовні вимоги та просить , крім раніше заявлених вимог, стягнути зі Світловодського заводу «Калькулятор» на її користь 1542 грн. 75 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.
Ухвалою Світловодського, міськрайонного суду від 18 квітня 2007 року позовна вимога ОСОБА_1щодо зобов'язання Світловодського заводу «Калькулятор» видати довідку про заробітну плату на підставі заяви позивачки була залишена без розгляду.
В судовому засіданні ОСОБА_1підтримала свої позовні вимоги про стягнення на її користь 1542 грн. 75 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди, при чому пояснила суду, що при її звільненні відповідач у день звільнення не здійснив нарахування всіх належних їй сум та не сплатив з них страхові внески , в зв'язку з чим вона отримала в період з 17 лютого 2006 року по 18 серпня 2006 року допомогу по безробіттю на 1542 грн. 75 коп. меншу, ніж повинна була б отримати у разі своєчасного нарахування відповідачем сум, належних їй при звільненні та своєчасної сплати з вказаних сум страхових внесків. Дану різницю вона відносить до матеріальних збитків, яких вона зазнала з вини відповідача. Крім того позивачка вважає, що внаслідок неправомірних дій відповідача вона зазнала моральної шкоди, яка полягає у застосуванні додаткових зусиль для організації свого життя, душевних переживаннях.
Представник відповідача Лук»янчиков М.І в судовому засіданні 22 січня 2007 року заявлені позовні вимоги не визнав та пояснив, що дійсно у день звільнення позивачки не було проведено%арахування*всіх належних їй при звільненні сум. Однак в подальшому цей недолік був усунений, завод провів нарахування сум , належних позивачці при звільненні та сплатив з цих сум страхові внески. За вимогою позивачки їй було видано довідку про середню заробітну плату № 347 від 29 серпня 2005 року для подачі служби зайнятості з зазначенням середньоденної заробітної плати у сумі 29 грн. 24 коп., при чому до розрахунку середньоденної заробітної плати брались і ті нарахування, що були зроблені вже після її звільнення. При перевірках правильності нарахування середньоденної заробітної плати, які проводились службою зайнятості були винесені акти з приписами про недостовірність раніше виданої довідки № 347 і зобов'язаннями видати нові довідки з визначенням середньоденного
2
заробітку спочатку у сумі 14 грн. 10 коп., а потім 5 грн. 95 коді., що і було зроблено. Разом з тим, представник відповідача вважає, що найбільш близькою до достовірної є первісна довідка № 347, яку служба зайнятості безпідставно не бажає приймати до уваги, а тому саме служба зайнятості винна у не донарахуванні позивачці допомоги по безробіттю.
В наступні судові засідання представник відповідача, будучи' належним чином повідомленим про час та місця слухання справи не з»явився, про причини своєї неявки суду не сповістив, а тому суд, з підстав ст.. 224 ЦПК України та за згодою позивачки проводив подальше слухання справи в заочному порядку.
Ухвалою судового засідання Світловодського міськрайонного суду від 22 січня 2007 року до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог було залучено Світловодський міськрайонний центр зайнятості.
Представник третьої особи надав до суду письмові пояснення по справі та заяву з проханням проводити слухання по справі без їх участі.
Вислухавши пояснення сторін та дослідивши письмові матеріали справи суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 виходячи з наступного.
ОСОБА_1 була звільнена з державного підприємства «Світловодський завод «Калькулятор» 31 березня 2005 року на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, (а.с.38)
Таким чином, у відповідності до положень п. 8 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття» відносно позивачки настав страховий випадок, що надало їй право на отримання допомоги по безробіттю.
Допомога по безробіттю у відповідності до вимог ст.. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» обчислюється у відсотках до середньої заробітної плати, що визначається відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати ( доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1266 від 26 вересня 2001 року (далі - Порядок). У відповідності до п. З, п. 4, п. 7 Порядку, середній заробіток для розрахунку допомоги по безробіттю обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за 6 календарних місяців, що передують місяцю , в якому настав страховий випадок, протягом яких особа працювала та за неї сплачувалися страхові внески.
Судом встановлено, що в порушення ч. 1 ст. 116 КЗпП України відповідач у день звільнення, який є останнім днем роботи безпідставно не нарахував та не виплатив позивачці всі належні їй від підприємства суми, а відповідно і не сплатив з них страхові внески.
При цьому відповідач 29 серпня 2005 року видав ОСОБА_1довідку про середню заробітну плату № 347 для розрахунку виплати допомоги по безробіттю, до якої, в порушення положень Порядку включив суми, які були нараховані та з яких були сплачені страхові внески вже після звільнення позивачки, тобто після настання страхового випадку. Дані висновки суд зробив виходячи з актів Світловодського міськрайонного центру зайнятості від 13 лютого 2006 року та 10 травня 2006 року, якими було встановлено невідповідність довідки № 347 чинному законодавству та з постанови господарського суду Кіровоградської області від 19 грудня 2006 року, якою було стягнуто з заводу «Калькулятор» на користь Світловодського міськрайонного центру зайнятості 2412 грн. 01 коп. переплати допомоги по безробіттю, яка утворилась в зв'язку з наданням недостовірної довідки № 347 про заробітну плату ОСОБА_1 (а.с. 175-177,180,182).
Ч. £ ст. 35 Законну України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок'безробіття» визначені обов'язки роботодавця, в даному випадку Світловодського заводу «Калькулятор» у сфері страхування на випадок безробіття та зазначено, що обов'язком роботодавця є , зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески, надавати в установленому порядку відомості про заробітну плату працівників та сплату страхових внесків.
Світловодський завод «Калькулятор» як роботодавець не виконав свої обов'язки в сфері страхування на випадок безробіття відносно позивачки, в результаті чого вона в період з 17 лютого по 18 серпня 2006 року недоотримала допомогу по безробіттю , оскільки дана
3
допомога виплачувалась у відсотках до середньої заробітної плати у сумі 5 грн. 95 коп., обчисленої у відповідності до вимог Порядку, виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої були сплачені страхові внески до настання страхового випадку, тобто до звільнення позивачки.
Згідно з ч. З ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» роботодавець несе відповідальність відповідно до законодавства за шкоду, заподіяну застрахованим особам внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків.
Різниця у сумі 1542 грн. 75 коп. між розміром допомоги по безробіттю, яку отримала позивачка в період з 17 лютого по 18 серпня 2006 року та яку вона мала б отримати у разі своєчасного нарахування заробітної плати та сплати страхових внесків відповідачем, є матеріальною шкодою, яка підлягає стягненню на користь позивачки з відповідача як така, що заподіяна з його вини.
Позивачка довела суду, що внаслідок невиконання відповідачем своїх обов'язків вона зазнала моральної шкоди, яка полягає у душевних переживаннях, застосуванні зусиль для доведення справедливості та захисту своїх прав. Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди у відповідності до вимог ч. З ст. 23 ЦК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки 200 грн.
Судові витрати по справі суд розподіляє у відповідності до вимог ст.. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.. ст.. 23, 1167 ЦК України, ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» , Порядком обчислення середньої заробітної плати ( доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1266 від 26 вересня 2001 року, ст. 60, ч. З ст. 61, ст. 209, 213-215, 224 ЦПК України, суд, -
Вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути зі Світловодського заводу „Калькулятор" на користь ОСОБА_11542 грн. 75 коп. на відшкодування матеріальних збитків та 200 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Стягнути зі Світловодського заводу „Калькулятор" витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. та на користь держави 51 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте за заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з моменту отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з моменту його проголошення та наступної подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження* або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.