СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року                               м. Харків                        Справа № 922/3017/16  

          Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Медуниця О.Є., суддя  Пелипенко Н.М.

за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.

за участю представників:

позивача – не з`явився

відповідача – не з`явився

третіх осіб:

1) не з`явився

2) не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сбербанк», м. Київ (вх. № 810 Х/3 від 31.10.2018) на рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2017 у справі № 922/3017/16

за позовом Приватного акціонерного товариства «Термолайф», м. Харків

до Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» в особі відділення «Харківське відділення №5» АТ Сбербанк Росії», м. Харків

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод», м. Харків

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Коксотрейд», м. Дніпро

про визнання недійсним договору в частині,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року позивач - Приватне акціонерне товариство «Термолайф» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» в особі відділення «Харківське відділення №5 «АТ «Сбербанк Росії» про визнання недійсним договору застави №2 від 12.09.2012 в частині забезпечення виконання недійсних зобов`язань за:

-Договором про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеним між Приватним акціонерним товариством  «Термолайф» та Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» (нове найменування Публічне акціонерне товариство «Сбербанк»);

-Договором про відкриття кредитної лінії №26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеним між Приватним акціонерним товариством  «Харківський коксовий завод» та Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» (нове найменування Публічне акціонерне товариство «Сбербанк»);

-Договором про відкриття кредитної лінії №28-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю  «Коксотрейд» та Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» (нове найменування Публічне акціонерне товариство «Сбербанк»).

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що:

-рішенням Господарського суду Харківської області від 25.04.2016 у справі № 922/6554/15 за позовом ПрАТ «Харківський коксовий завод» до ПАТ «СБЕРБАНК», серед іншого визнано недійсним Договір про відкриття кредитної лінії №26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 в частині надання кредиту;

-рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2016 у справі № 904/11194/15, за позовом ТОВ «Коксотрейд» до ПАТ «СБЕРБАНК», зокрема, визнано недійсним Договір про відкриття кредитної лінії №28-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 в частині надання кредиту;

-рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2016 у справі № 904/43/16, за позовом ТОВ «Коксотрейд» до ПАТ «СБЕРБАНК» визнано недійсними Договір про відкриття кредитної лінії №26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 та Договір про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012.

Отже вимоги позивача ґрунтуються на наявності судових рішень про  визнання недійсними кредитних зобов`язань, в рахунок забезпечення яких укладено договір застави.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.01.2017 (суддя Пономаренко Т.О.) позов ПАТ «Термолайф» до ПАТ «Сбербанк» в особі відділення «Харківське відділення №5» АТ Сбербанк Росії» про визнання недійсним договору в частині - задоволено  частково.

Визнано недійсним договір застави №2 від 12.09.2012, укладений між ПАТ «Термолайф» та ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» (нове найменування ПАТ «Сбербанк») в частині забезпечення виконання недійсного зобов`язання за договором про відкриття кредитної лінії №28-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеного між ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії»  (нове найменування ПАТ «Сбербанк») та ТОВ «Коксотрейд».

Стягнуто з ПАТ «Сбербанк» на користь ПАТ «Термолайф» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 459,33 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Договори про відкриття кредитної лінії №26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 та №30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, є чинними, у судовому порядку (справи №904/43/16 та №922/6554/15) вказані договори не визнані недійсними, а тому суд дійшов висновку ці договори підлягають виконанню. Доводи позивача про недійсність основного зобов`язання, а саме вказаних Договорів про відкриття кредитної лінії, на виконання яких між сторонами було укладено Договір застави №2 від 12 вересня 2012 року, суд визнав безпідставними.

Стосовно недійсності Договору про відкриття кредитної лінії №28-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 суд першої інстанції вказав, то рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2016 у справі №922/11194/15 вказаний Договір визнано недійсним і відповідач не надав доказів оскарження цього рішення в апеляційному порядку, у зв`язку із чим дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а Договір застави №2 від 12.09.2012 в частині забезпечення виконання недійсного зобов`язання за Договором №28-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, - визнанню недійсним.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ПАТ «Сбербанк» (після зміни назви – АТ «Сбербанк ») звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2017 у справі №922/3017/16 в частині задоволення позову як таке, що прийняте при неповному з`ясуванні всіх обставин справи, з грубим порушенням норм процесуального права та ігноруванням наданих доказів.

ПАТ «Сбербанк» зазначило, що рішення господарських судів у справах №№ 922/6554/15, 904/11194/15, 904/43/16 були ним оскаржені. У результаті перегляду цих справ, рішення, на які послався позивач, були скасовані.

Скаржник наполягає, що станом на дату ухвалення рішення 17.01.2017 Господарським судом Харківської області у справі № 922/3017/16 відсутні рішення судів, які набрали законної сили стосовно недійсності кредитних договорів, укладених між ПАТ «Сбербанк» та ПрАТ «Термолайф»,  ПрАТ   «Харківський коксовий завод» та ТОВ «Коксотрейд».

Позивач,  ПАТ «Термолайф», надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить у задоволенні апеляційної скарги ПАТ «Сбербанк» відмовити, рішення  Господарського суду Харківської області від 17.01.2017 у справі №922/3017/16 залишити без змін.  

04.05.2017 на адресу Харківського апеляційного господарського суду від  ПАТ «Термолайф» надійшло клопотання, в якому позивач просив зупинити провадження у справі №922/3017/16 до вирішення пов`язаних із нею справ, а саме:

-справи №904/43/16 за позовом ТОВ «Коксотрейд» до ПАТ «Сбербанк», ПАТ  «Харківській коксовий завод», ПАТ «Термолайф» про визнання договору про відкриття кредитної лінії №26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеного між ПАТ «Харківській коксовий завод» та ПАТ «Сбербанк» та договору про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеного між ПАТ «Термолайф» та ПАТ «Сбербанк»;

-справи №922/6554/15 за позовом ПАТ «Харківській коксовий завод» до ПАТ «Сбербанк» про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії №26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеного між ПАТ «Харківській коксовий завод» та ПАТ «Сбербанк».

Цього ж дня від заявника апеляційної скарги - ПАТ «Сбербанк», також надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №922/3017/16 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 904/11194/15. Заявник апеляційної скарги зазначив, що рішення судів, на які посилається позивач та суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні від 17.01.2017 щодо недійсності договору кредитної лінії №28-В/12/66/ЮО від 04.09.2017, були скасовані постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2017, а питання щодо дійсності вказаного кредитного договору буде вирішено судом при новому розгляді справи №904/11194/15 за позовом ТОВ «Коксотрейд» до ПАТ «Сбербанк» про визнання договору про відкриття кредитної лінії недійсним в частині та визнання кредитних зобов`язань припиненими.      

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.05.2018  клопотання позивача про зупинення провадження по справі № 922/3017/16 задоволено  частково. Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №922/3017/16 задоволено повністю. Зупинено провадження у справі № 922/3017/16 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Харківської області у справі №922/6554/15 та рішенням  Господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/11194/15. Зобов`язано сторони повідомити Харківській апеляційний господарський суд про результати розгляду Господарським судом Харківської області справи №922/6554/15 та Господарським судом Дніпропетровської області справи  №904/11194/15.

Поряд із цим, Указом Президента від 29.12.2017 року №454/2017 «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах», крім іншого, ліквідовано Харківський апеляційний господарський суд та утворено Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області з місцезнаходженням у місті Харкові.

Відповідно до частини 6 статті 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць) та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Указом Президента від 28.09.2018 року № 295/2018 «Про переведення суддів» до новоутвореного Східного апеляційного господарського суду переведено суддів.

Повідомлення про початок роботи Східного апеляційного господарського суду оприлюднено в газеті «Голос України» № 185 (6940) від 03.10.2018.

Згідно до п. 3 ч. 1 статті 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

Відповідно до частини 6 статті 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст. 31 ГПК України та розпорядження керівника апарату Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2018 судові справи, що перебували у провадженні суду, що ліквідується, передані до новоутвореного суду.

Автоматизованою системою розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду здійснено розподіл судової справи № 922/3017/16 та згідно протоколу автоматизованого розподілу від 31.10.2018  визначено наступний склад колегії суддів для її розгляду: головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Медуниця О.Є., суддя Пелипенко Н.М.

Частиною 7 статті 31 ГПК України передбачено, що справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі викладеного вище, відповідно до Указів Президента України від 29.12.2017 №454/2017 «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» та від 28.09.2018 №295/2018 «Про переведення суддів», а також керуючись ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 31, 234, 235 ГПК України, ухвалою від 05.11.2018 справа № 922/3017/16 прийнята до провадження Східного апеляційного господарського суду. Цією ухвалою сторін у справі № 922/3017/16 зобов`язано повідомити Східний апеляційний господарський суд про результати розгляду Господарським судом Харківської області справи № 922/6554/15 та Господарським судом Дніпропетровської області справи  № 904/11194/15.

Станом на 28.09.2021 жодних повідомлень від сторін про результати розгляду справи № 922/6554/15 та справи № 904/11194/15 до Східного апеляційного господарського суду не надходило.

Проте судом апеляційної інстанції на підставі відкритих даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, встановлено, що постановою Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі  №  922/6554/15 касаційні скарги Приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аромасервіс» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 у справі  № 922/6554/15 залишено без змін. Дана постанова набрала  законної сили з моменту її прийняття і є остаточною.

Поряд із цим, 22.04.2021 Господарським судом Дніпропетровської області  ухвалено рішення у справі № 904/11194/15, яким відмовлено у задоволенні позову.

Згідно з відкритими даними, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалене Господарським судом Дніпропетровської області рішення від 22.04.2021  у справі № 904/11194/15 в апеляційному порядку не оскаржувалося, а отже набрало законної сили.

З огляду на викладене вище, у зв`язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, провадження у справі згідно ухвали Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 поновлено, а справа № 922/3017/16 призначена до розгляду на 02.11.2021 о 12:00 год.

19.10.2021 АТ «Сбербанк» на виконання вимог ухвали суду від 30.09.2021 надало письмові пояснення (вх. № 11916), в яких посилається на те, що у справах №922/6554/15 та №904/11194/15, на які посилається позивач у позовній заяві, відсутні рішення суду про визнання недійсними кредитних договорів, в забезпечення яких укладено спірний Договір застави.  Судовими рішеннями у справах №922/6554/15 та №904/11194/15 було відмовлено у задоволені позовів про визнання недійсними кредитних договорів, що свідчить про їх дійсність та обов`язковість до виконання. Крім того, в межах справи №904/43/16 за позовом ТОВ «Коксотрейд» до АТ «СБЕРБАНК» про визнання недійними Договору про відкриття кредитної лінії №26-В/12/66/ЮО, Договору про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО та Договору поруки від 04.09.2012, що укладені між ТОВ «Коксотрейд» та АТ «СБЕРБАНК» в частині забезпечення виконання зобов`язань за даними кредитними договорами, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою 28.10.2019 скасував судові рішення попередніх інстанцій та прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову за безпідставністю та необґрунтованістю. Судові рішення у справах №922/6554/15, №904/11194/15 та №904/43/16 є остаточними, набрали законної сили та не можуть бути поставлені під сумнів. Відтак, станом на сьогодні Договори про відкриття кредитної лінії №26-В/12/66/ЮО, №28-В/12/66/ЮО та №30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 є дійсними, правомірними та обов`язковими до виконання, тому правові підстави для задоволення позову, на яких ґрунтуються вимоги ПрАТ «Термолайф»,  - відсутні.

Окремо АТ «Сбербанк», посилаючись на правові позиції Верховного Суду у справах № 922/5787/15 та №922/5729/15, зауважив, що позов у даній справі № 922/3017/16 заявлено до неналежного відповідача, шо також є самостійною та достатньою   підставою для відмови в позові, оскільки Договір застави №2 від 13.09.2012 укладений саме з юридичною особою - Акціонерним товариством «СБЕРБАНК» (попередні найменування - Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» та Публічне акціонерне товариство «Сбербанк»), а у відокремленого підрозділу - Харківського відділення № 5 Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» немає повноважень на представництво в суді юридичної особи - Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» і відповідних доказів матеріали справи не містять, оскільки їх не існує.

Правова позиція АТ «Сбербанк» є незмінною, Банк просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2017 в частині задоволення позову ПрАТ «Термолайф» у справі №922/3017/16 та відмовити у задоволенні позовної заяви ПрАТ «Термолайф» у повному обсязі.

Судове засідання 02.11.2021 не відбулося, у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді-доповідача Барбашової С.В.

Згідно ухвали суду від 11.11.2021 справу призначено до розгляду на 25.11.2021 об 11:00 год. Відповідна ухвала направлена усім учасникам справи на відомі суду адреси. Також на сайті Східного апеляційного господарського суду 11.11.2021 розміщено повідомлення про визначення судом дати, часу та місця розгляду цієї справи.

Представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи 25.11.2021 в режимі відеоконференції, яке задоволено судом.

Однак незважаючи на належне повідомлення судом апеляційної інстанції  усіх учасників справи про розгляд справи, представники сторін та третіх осіб в судове засідання 25.11.2021 не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином. Причини неявки представників учасників справи суду не відомі.

Відповідно до частин другої та третьої статей 120, 270 Господарського процесуального кодексу України  суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно частини дванадцятої статті 270 Господарського процесуального кодексу  України  неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що явка представників учасників справи судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін та третіх осіб, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Апеляційним господарським судом, у відповідності до пункту 4 частини п`ятої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах строку, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами частини другої цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі та пояснення учасників справи у відповідності до приписів частини першої статті 210 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи, розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, зважаючи на таке.

Із матеріалів справи убачається, що 04.09.2012 між Публічним акціонерним товариством «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» (нове найменування - Публічне акціонерне товариство «Сбербанк») (Банк) та Приватним акціонерним товариством «Харківський коксовий завод» (Позичальник) укладено Договір про відкриття кредитної лінії №26-В/12/66ЮО, відповідно до предмету якого Банк   відкриває Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті (доларах США, Кредитна лінія), надає Позичальнику кредитні кошти (Кредит) за рахунок Кредитної лінії на умовах цього Договору, а Позичальник зобов`язується використовувати Кредит на цілі, зазначені в пункті 1.5. цього Договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування Кредитом, а також повернути наданий йому Кредит у розмірах та у терміни, зазначені в ст. 8 цього Договору, і виконувати інші умови цього Договору (т. 1 а.с. 29-53).

У відповідності до пункту 1.5. Кредитного договору №26-В/12/66ЮО від 04.09.2012 кредит надається на рефінансування заборгованості за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/17-7671/05, укладений між Позичальником та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» 20.09.2005. Позичальник зобов`язаний використовувати кредит лише за цільовим призначенням, зазначеним в цьому пункті договору, а також в будь-якому випадку не може використовувати надані йому за цим договором кошти на цілі, що прямо або опосередковано заборонені законодавством України або його установчими документами.

Крім того, 04.09.2012 між Публічним акціонерним товариством «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» (нове найменування - Публічне акціонерне товариство «Сбербанк») (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коксотрейд» (Позичальник) було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №28-В/12/66/ЮО, відповідно до предмету якого Банк відкриває Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті (доларах США, Кредитна лінія), надає Позичальнику кредитні кошти (Кредит) за рахунок Кредитної лінії на умовах цього Договору, а Позичальник зобов`язується використовувати Кредит на цілі, зазначені в пункті 1.5. цього Договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування Кредитом, а також повернути наданий йому Кредит у розмірах та у терміни, зазначені в ст. 8 цього Договору, і виконувати інші умови цього Договору (т. 1 а.с. 79-104).

Пунктом 1.5. Кредитного договору №28-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 сторони погодили, що    Кредит надається на рефінансування заборгованості за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/19-3305/07, укладений між Позичальником та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» 10 серпня 2007 року. Позичальник зобов`язаний використовувати кредит лише за цільовим призначенням, зазначеним в цьому пункті договору, а також в будь-якому випадку не може використовувати надані йому за цим договором кошти на цілі, що прямо або опосередковано заборонені законодавством України або його установчими документами.

Також, 04.09.2012 між Публічним акціонерним товариством «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» (нове найменування - Публічне акціонерне товариство «Сбербанк») (Банк) та Приватним акціонерним товариством «Термолайф» (Позичальник) було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО, у відповідності до предмету якого Банк відкриває Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті (доларах США, Кредитна лінія), надає Позичальнику кредитні кошти (Кредит) за рахунок Кредитної лінії на умовах цього Договору, а Позичальник зобов`язується використовувати Кредит на цілі, зазначені в пункті 1.5. цього Договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування Кредитом, а також повернути наданий йому Кредит у розмірах та у терміни, зазначені в ст. 8 цього Договору, і виконувати інші умови цього Договору (т.1 а.с. 130-155).

Згідно з пунктом 1.5. Кредитного договору №30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, Кредит надається на рефінансування заборгованості за Кредитним договором №15-93/19-2560/07 від 25 червня 2006 року, Кредитним договором №15-93/19-24/11 від 04 березня 2011 року, Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/19-3/11 від 02 лютого 2011 року, Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/19-2562/07 від 25 червня 2007 року, укладеними між Позичальником та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк». Позичальник зобов`язаний використовувати кредит лише за цільовим призначенням, зазначеним в цьому пункті договору, а також в будь-якому випадку не може використовувати надані йому за цим договором кошти на цілі, що прямо або опосередковано заборонені законодавством України або його установчими документами.

З метою забезпечення виконання зобов`язань, зокрема, за Кредитними договорами №26-В/12/66ЮО від 04.09.2012, №28-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, №30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012,  12 вересня 2012 року між Приватним акціонерним товариством «Термолайф» (Заставодавець), що є майновим поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю «Коксотрейд» (Боржник 1), Приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод» (Боржник 2), та Публічним акціонерним товариством «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» (нове найменування - Публічне акціонерне товариство «Сбербанк»)  (Заставодержатель) було укладено Договір застави № 2 (далі - Договір застави).

Предметом застави за цим договором є - основні засоби, а саме споруди з передавальними пристроями, в кількості 17 одиниць, які належать Заставодавцю на праві власності, що підтверджується балансовою довідкою №371 від 12 вересня 2012 року. Предмет застави, що передається в момент підписання цього договору в заставу Застоводержателю, перелічений в Додатку 1 до цього договору, який є невід`ємною частиною цього Договору (пункт 3.1. Договору застави).

Згідно з вимогами пунктів 6.1., 6.2. Договору застави, за рахунок предмета застави Заставодержатель має право задовольнити свої вимоги, що забезпечені заставою згідно зі ст. 2 цього договору, у повному обсязі, що визначається на момент фактичного відшкодування. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет Застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання Заставодавцем та/або Боржником/ами будь-якого із зобов`язань, зазначених в ст. 2 цього договору, воно/и не буде/уть виконане/і або буде/уть виконане/і неналежним чином.

Предметом позову у цій справі є вимога ПрАТ «Термолайф» про визнання недійсним вказаного Договору застави №2, що укладений 13.09.2012 між ПрАТ «Термолайф» та ПАТ «СБЕРБАНК», в частині забезпечення виконання  зобов`язань за Договорами:

-про відкриття кредитної лінії №26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеним між ПрАТ «Харківський коксовий завод» та ПАТ «СБЕРБАНК»;

-про відкриття кредитної лінії №28-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеним між ТОВ «Коксотрейд» та ПАТ «СБЕРБАНК»,

-про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеним між ПрАТ «Термолайф» та ПАТ «СБЕРБАНК».

В якості правових підстав для визнання укладеного між Приватним акціонерним товариством «Термолайф» та Публічним акціонерним товариством «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» (нове найменування - Публічне акціонерне товариство «Сбербанк») Договору застави №2 від 12.09.2012  недійсним, позивач вважає недійсність основного зобов`язання, зокрема, договору про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, договору про відкриття кредитної лінії №26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, договору про відкриття кредитної лінії №28-В/12/16/ЮО від 04.09.2012, що встановлено відповідними рішенням господарських судів.

Так, позивачем зазначено, що:

-рішенням Господарського суду Харківської області від 25.04.2016 у справі № 922/6554/15 за позовом ПрАТ «Харківський коксовий завод» до АТ «СБЕРБАНК» визнано недійсним Договір про відкриття кредитної лінії №26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 в частині надання кредиту;

-рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2016 у справі № 904/11194/15 за позовом ТОВ «Коксотрейд» до АТ «СБЕРБАНК» визнано недійсним Договір про відкриття кредитної лінії №28-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 в частині надання кредиту;

-рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2016 у справі № 904/43/16 за позовом ТОВ «Коксотрейд» до АТ «СБЕРБАНК» визнано недійсним Договір про відкриття кредитної лінії №26-В/12/66/Ю0 від 04.09.2012 та Договір про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012.

Вирішуючи спір у цій справі суд першої інстанції вказав, що тільки Договір про відкриття кредитної лінії №28-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 визнано у судовому порядку недійсним (справа № 922/11194/15) і відповідач не надав доказів оскарження рішення у справі № 922/11194/15 в апеляційному порядку, а тому задовольнив позовні вимоги в частині визнання недійсним Договору застави №2 від 12.09.2012 в частині забезпечення виконання недійсного зобов`язання за Договором про відкриття кредитної лінії №28-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю  «Коксотрейд» та Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» (нове найменування ПАТ «Сбербанк»). В іншій частині позову було відмовлено, оскільки вимоги позивача не обґрунтовані наявністю судових рішень, яким б було визнано недійсними кредитні зобов`язання за Договорами №26-В/12/66/Ю0 від 04.09.2012 та №30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, в рахунок забезпечення яких укладеного договір застави.

Розглянувши справу в апеляційному порядку, перевіривши доводи ПрАТ «Термолайф» та АТ «Сбербанк», колегією суддів апеляційної інстанції встановлено таке.

В межах справи № 922/6554/15 господарським судом розглянуто спір за позовом ПрАТ «Харківський коксовий завод» до АТ «СБЕРБАНК» про визнання недійсним  в частині Договору про відкриття кредитної лінії №26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеного між ПрАТ «Харківський коксовий завод» та АТ «СБЕРБАНК» та визнання припиненими зобов`язання ПрАТ «Харківський коксовий завод» перед АТ «СБЕРБАНК» з повернення кредиту 15 384,22 доларів США та відсотків за користування ним.

Дана справа розглядалася судом неодноразово.

Рішенням Господарського суду Харківської області у справі №922/6554/15 від 12.12.2017 у відмовлено у задоволенні позову ПрАТ «Харківський коксовий завод» до АТ «СБЕРБАНК».

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 рішення суду першої інстанції від 12.12.2017 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 26.02.2019 залишено без задоволення касаційні скарги ПрАТ «Харківський коксовий завод» та ТОВ «Аромасервіс», а рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

В межах справи № 904/11194/15 господарським судом розглядався спір за позовом ТОВ «Коксотрейд» до АТ «СБЕРБАНК» про визнання недійсним в частині Договору про відкриття кредитної лінії №28-В/12/66/ЮО від 04.09.2012,  укладеного між ТОВ «Коксотрейд» та АТ «СБЕРБАНК» в частині надання кредиту в розмірі 4 444 181,15 доларів США та визнання припиненими зобов`язань ТОВ «Коксотрейд» перед АТ «СБЕРБАНК» з повернення суми кредиту та відсотків за користування ним в сумі 1 363,52 доларів США.

Дана справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/11194/15 від 22.04.2021 у відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Коксотрейд» до АТ «СБЕРБАНК». Дане рішення жодною із сторін в апеляційному порядку не оскаржене.

Крім того, в межах справи № 904/43/16 ТОВ «Коксотрейд» звернулося з позовом до АТ «СБЕРБАНК» про визнання недійними Договору про відкриття кредитної лінії №26-В/12/66/ЮО, Договору про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО та Договору поруки від 04.09.2012, що укладений між ТОВ «Коксотрейд» та АТ «СБЕРБАНК» в частині забезпечення виконання зобов`язань за даними кредитними договорами.

Дана справа також розглядалася судами неодноразово.

За результатами нового розгляду справи № 904/43/16, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 28.10.2019 скасував судові рішення попередніх інстанцій та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив за безпідставністю та необґрунтованістю.

Згідно частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Верховний Суд в межах справи № 904/43/16 вказав, що повноваження Національного Банку України щодо визначення пов`язаності банку з будь-якою особою, в тому числі з іншою банківською установою є дискреційними повноваженнями цього державного органу, а тому суд не може підміняти державний орган.

Згідно статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судових рішень.

Статтею 129-1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частинами першою, другою та четвертою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів передбачено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.  Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 2). Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (частини перша, друга статті 18).

З урахуванням преамбули та статті 6 Конвенції про захист прав та свобод людини рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України» (заява № 48553/99) і від 28.10.1999 у справі «Брумареску проти Румунії» (заява № 28342/95) встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає, серед іншого, те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини« передбачає, що суди застосовують при розгляді справ названу Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Таким чином, рішення судів у справах №922/6554/15, №904/11194/15 та № 904/43/16, на які послався позивач та якими б було визнано недійсними кредитні договори, в забезпечення яких укладено оспорюваний Договір застави, - відсутні.

Поряд із цим колегія суддів зазначає, що в межах справи № 922/6553/15 ПрАТ «Термолайф» звернулося з позовом до АТ «Сбербанк» про визнання недійсним в частині договору про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду 18.07.2016  скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 25.04.2016 та відмовлено позивачу у задоволені позову.

11.10.2016 постановою Вищого господарського суду України у справі № 922/6553/15 залишено постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 без змін.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ураховуючи зазначене вище, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що станом на теперішній час Договори про відкриття кредитної лінії №26-В/12/66/ЮО, №28-В/12/66/ЮО та №30-В/12/66ЮО є дійсними, правомірними та обов`язковими до виконання, а тому заявлені ПрАТ «Термолайф» позовні вимоги у цій справі № 922/3017/16 є безпідставними у повному обсязі і правові підстави для їх задоволення відсутні.

Рішення суду першої інстанції у частині задоволених позовних вимог не може бути залишене в силі та підлягає скасуванню з прийняттям у скасованій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції має бути залишене без змін, оскільки заявлені позовні вимоги є безпідставними у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційної інстанції також вважає необхідним зазначити, що сторонами Договору застави № 2 від 12.09.2012 є саме ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» (після зміни назви - АТ «Сбербанк») (кредитор) і ТОВ «Термолайф» (поручитель).

Проте позовні вимоги про визнання недійсним договору застави № 2 від 13.09.2012 у відповідній частині заявлено позивачем -  ТОВ «Термолайф» до відповідача - ПАТ «Сбербанк» в особі відділення «Харківське відділення №5 «АТ «Сбербанк».

Однак, ПАТ «Сбербанк» в особі відділення «Харківське відділення №5 «АТ «Сбербанк» не є стороною Договору застави № 2 від 12.09.2012.

Разом із цим, у матеріалах справи також відсутні докази уповноваження вказаного відокремленого підрозділу стосовно здійснення у цій справі повноваження сторони від імені юридичної особи - АТ «Сбербанк».

21.02.2019 проведено державну реєстрацію змін до Статуту Акціонерного товариства «СБЕРБАНК», які були 18.03.2019 погоджені Національним банком України.

Пунктом 1.4. Статуту Банку викладено в новій редакції, відповідно до якої, повне офіційне найменування Банку українською мовою - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СБЕРБАНК», скорочене офіційне найменування Банку - АТ «СБЕРБАНК».

Відповідно до пункту 1.3. Статуту Банку, викладеного в новій редакції, АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СБЕРБАНК» є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК», Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії».

За змістом позовної заяви ТОВ «Термолайф» не наведено жодних обставин та доказів, які обґрунтовують характер порушеного його суб`єктивного права саме Харківським відділенням № 5 Акціонерного товариства «Сбербанк».

Згідно статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною першою статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі пункту 2 частини першої, частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів апеляційної інстанції здійснює новий розподіл судових витрат таким чином: судовий збір за подачу позовної заяви та апеляційної скарги підлягає покладенню на позивача.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сбербанк», м. Київ на рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2017 у справі № 922/3017/16 задовольнити.

2.Рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2017 у справі № 922/3017/16 в частині задоволення позову ПрАТ «Термолайф» про визнання  недійсним договору застави №2 від 12.09.2012, укладеного між ПрАТ «Термолайф» та ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» (нове найменування АТ «Сбербанк») в частині забезпечення виконання недійсного зобов`язання за договором про відкриття кредитної лінії №28-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеного між ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії»  (нове найменування АТ «Сбербанк») та ТОВ «Коксотрейд», -  скасувати.

3.У скасованій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

4.В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2017 у справі № 922/3017/16 залишити без змін.

5.Здійснити новий розподіл судових витрат у справі.

6.Витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви та апеляційної скарги покласти на позивача.

7.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Термолайф» (61071, м. Харків, Шосе Карачівське, буд. 44; ідентифікаційний код юридичної особи:  34015182) на користь Акціонерного товариства «Сбербанк» (01601, м. Київ, вул. Володимирівська, буд. 46; ідентифікаційний код юридичної особи:  25959784) 1515,80 гривень судового збору за подання апеляційної скарги.

8.Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 30.11.2021.

Головуючий суддя                                                                     С.В. Барбашова

Суддя                                                                                           О.Є. Медуниця  

Суддя                                                                                           Н.М. Пелипенко