Справа № 2а-6981/2010 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 липня 2010 року м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Агафонова С.А.
при секретарі судового засідання – Чайка О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Шполянського відділу ДАІ ОСОБА_2 про скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Білоцерківського міськрайсуду в порядку адміністративного судочинства з позовом до інспектора ДПС Шполянського відділу ДАІ ОСОБА_2, у якому просить скасувати постанову СА № 047976 від 15.03.2010 року про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Викладаючи обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає, що його піддано адміністративному стягненню за те, що він, здійснив зупинку на тротуарі.
Обґрунтовуючи свої доводи щодо незаконності постанови позивач, посилається на те, що дійсно, він здійснив зупинку автомобіля НОМЕР_1 на тротуарі вул. Таранця в м. Шполя для висадки пасажирів, але при цьому не порушив вимоги п. 15.10 (б) Правил дорожнього руху, оскільки даним пунктом забороняється стоянка на тротуарах, а не зупинка. Крім того, жодним підпунктом п. 15.9 „Зупинка забороняється...” Правил дорожнього руху не передбачено заборону на зупинку на тротуарі. При цьому позивач пояснив, що і в протоколі про адміністративне правопорушення і в оскаржуваній постанові вказується, що ним була здійснена зупинка автомобіля, а не стоянка.
В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, просив суд скасувати постанову СА № 047976 від 15.03.2010 року про адміністративне правопорушення та закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Суду пояснив, що правил дорожнього руху не порушував, а тому вважає дану постанову такою, що підлягає скасуванню.
Представник відповідача - суб’єкта владних повноважень в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Враховуючи, що представник відповідача не з’явився, відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновків, які мотивує наступним чином.
15.03.2010 року щодо позивача інспектором ДПС Шполянського відділу ДАІ ОСОБА_2 винесено постанову СА № 047976 по справі про адміністративне правопорушення, у якій зазначено, що позивач здійснив зупинку на тротуарі.
Вказаною постановою позивача піддано адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Позивачем у судовому засіданні обґрунтовано позовні вимоги з посиланням на докази у спосіб та у порядку визначеному законом щодо незаконності постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем у судовому засіданні не доведено у порядку та у спосіб передбаченому законом, що позивачем по справі було вчинено правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП , а при винесенні постанови були виконані вимоги ст.ст. 252, 258, 280 КУпАП.
Суд приходить до висновку, що при винесенні постанови було порушено вимоги ст. 268 КУпАП, оскільки згідно протоколу про адміністративне правопорушення вини у вчиненні правопорушення позивач не визнав.
З матеріалів справи вбачається, що вина позивача встановлена лише відповідачем, тобто постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена без врахування позиції позивача, однобоко, всі сумніви щодо винності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності трактуються судом на користь позивача, а тому позов слід задовольнити.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами .
Відповідно до ст. 280 КУпАП о рган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували вину позивача.
Тому суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прийшов до висновку про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
За таких обставин суд вважає, що постанова щодо позивача винесена на припущеннях та не ґрунтується на зібраних у справі доказах, а тому рішення про притягнення до адміністративної відповідальності є таким, що прийняте не у спосіб передбачений Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є неправомірним та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення – закриттю за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 61 Конституції України, ст.ст. 6, 9, 17, 71, 158-163, 167,185,186 КАС України, ст. 7,ч.1 ст.122 ст. 251, 252, 258, 280, 283, 288 КУпАП, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Шполянського відділу ДАІ ОСОБА_2 про скасування постанови задовольнити.
Постанову СА № 047976 від 15.03.2010 року скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Від сплати держмита сторони звільнити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя С.А. Агафонов