Справа №2-13702/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 жовтня 2010 р. м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого: судді Агафонова С.А.,
при секретарі судового засідання: Чайці О.П.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Білоцерківському районі про зобов’язання відповідача нарахувати недоплачену соціальну допомогу "Дітям війни",-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи його тим, що відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він є дитиною війни та відповідно до ст. 6 зазначеного Закону має право на виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Однак відповідачем така допомога виплачувалась у неповному розмірі. Посилаючись на ст. 3 Закону України «Про Соціальний захист дітей війни», відповідно до якої заборонено обмеження або скасування державних соціальних гарантій, на ст. 19 та 22 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.2007 року, яким визнано неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», який призупинив дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішення Конституційного Суду України №10 – рп від 22.05.2008 року, якими визнано не конституційними положення Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» в цій частині, позивач просить суд визнати незаконними дії управління Пенсійного Фонду України в Білоцерківському районі відносно відмови в проведенні перерахунку соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнати право на проведенні перерахунку як дитині війни соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатити недоплачену державну допомогу з 1 січня 2007 року.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав.
Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, до суду не з’явився, надавши письмові заперечення стосовно позову, просить справу розглянути у його відсутності, а тому суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів, у відсутність представника відповідача.
Як вбачається з письмових заперечень відповідача, які приєднані до матеріалів справи, відповідач позов не визнає, просить залишити його без задоволення, зазначаючи, що позивач не має права на отримання за рахунок коштів відповідача названої щомісячної державної допомоги, оскільки відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення пенсій, призначених за названим законом, тобто застосувати названу норму для розрахунку підвищення пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підстав немає.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновків, які мотивує наступним чином.
Позивач є дитиною війни, отримує пенсійне забезпечення за віком згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення», що не заперечується сторонами. Відповідач всупереч вимогам ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» провів таку виплату у розмірі меншому, ніж передбачено Законом, чим порушується право позивача на належне пенсійне забезпечення.
Відповідно до вимог ст.22 Конституції України забороняється звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, встановлена державна соціальна підтримка дітей війни у вигляді щомісячного підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Дія вищезазначеної ст. 6 була зупинена на 2007 рік Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік". Рішенням Конституційного суду України (справа про соціальні гарантії громадян) від 9 липня 2007 р. положення п.12 ст.71 Закону України "Про державний бюджет на 2007 р.", що зупинили дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», були визнані неконституційними.
Виходячи з цього, відповідач, починаючи з 9 липня 2007 року, повинен був нараховувати та виплачувати державну соціальну підтримку для дітей війни у розмірі, що визначений ст. 6 зазначеного закону.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року (в редакції Закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 р.), дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Зміна від 28.12.2007 р. даного закону була визнана рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 неконституційною.
Відповідно до діючої редакції ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Виходячи з цього, відповідач, починаючи з 22 травня 2008 року, повинен був нараховувати та виплачувати державну соціальну підтримку для дітей війни у розмірі, що визначений ст. 6 зазначеного Закону в редакції, що існувала до внесення зміни від 28.12.2007 р.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» розмір мінімальної пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Законом України "Про державний бюджет на 2007 р.", ст.62 встановлено на 2007 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.
Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік …", ст.58 встановлено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Відповідно до ст. 55 Закону України " Про Державний бюджет України на 2009 рік" установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. З 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум установлений на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 701 гривня та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 632 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 776 гривень; працездатних осіб - 744 гривні; осіб, які втратили працездатність, - 573 гривні.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20.10.2009 р ., встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 листопада 2009 року - 573 гривень, з 1 січня 2010 року - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.
За таких обставин вимоги позивача в проведенні перерахунку підвищення до пенсійного забезпечення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідають вимогам Закону, є правомірними.
Позивачем у судовому засіданні надані докази на підтвердження своїх позовних вимог, а саме: копія паспорта позивача, пенсійне посвідчення позивача з відміткою про те, що позивач є дитиною війни.
Відповідно до ст. 100 КАС України, ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області були залишені без розгляду позовні вимоги по даній справі в частині визнання дій незаконними та зобов’язання провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії за період з 01.01.2007 р. по 11.01.2010 р.
Враховуючи дану ухвалу, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача в межах шестимісячного строку звернення до суду.
Однак, суд не може задовольнити позовні вимоги в частині визнання права позивача на перерахунок і виплату пенсії, оскільки це не передбачено ст. 162 КАС України, а тому суд не має відповідних повноважень.
Враховуючи все вищенаведене, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги частково.
Сторони звільнені від сплати судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 19, 22, 113 Конституції України, ст.6, 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст. 4 Бюджетного кодексу України, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп, Законом України від 15.03.2007 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 59 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 55 Закону України " Про Державний бюджет України на 2009 рік", ст. 2 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати", ст.ст. 6, 9, 17, 158-163, 167,185,186 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Білоцерківському районі про зобов’язання відповідача нарахувати недоплачену соціальну допомогу "Дітям війни" задовольнити частково .
Визнати дії управління Пенсійного Фонду України в Білоцерківському районі відносно відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» – протиправними.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі провести перерахунок та виплату державної соціальної допомоги "Дітям війни" ОСОБА_1, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком починаючи з 12.01.2010 р.
Від сплати судового збору сторони звільнити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя С.А. Агафонов