Єдиний унікальний номер 225/4186/21

Номер провадження 22-ц/804/2852/21        

Єдиний унікальний номер 225/4186/21

Номер провадження 22-ц/804/2852/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 грудня 2021року Донецький апеляційний суд у складі:

судді - доповідача Халаджи О. В.

суддів: Гапонова А.В., Корчистої О.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні в м. Бахмут апеляційну скаргу Державного підприємства «Торецьквугілля» на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 08 вересня 2021 року у цивільній справі за позовом Державного підприємства «Торецьквугілля» до ОСОБА_1 про стягнення надмірно сплачених коштів (суддя першої інстанції Соляник А.В.),

В С Т А Н О В И В:

5 липня 2021 року позивач Державне підприємство «Торецьквугілля» звернулось до Дзержинського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надмірно сплачених коштів. Просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь надмірно сплачені суми в розмірі 129124,61 гривень, а також судовий збір в розмірі 2418,03 гривень.

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 08 вересня 2021 року у задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Торецьквугілля» до ОСОБА_1 про стягнення надмірно сплачених коштів відмовлено.

Із вказаним рішенням суду не погодився В.о. генерального директора ДП «Торецьквугілля» Юхименко В.А., та подав апеляційну скаргу, вважає. що воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що 09 вересня 2019 року Дзержинським міським судом Донецької області у справі № 225/3111/19 було ухвалено рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ДП «Торецьквугілля» про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільненні відмовлено. Постановою Донецького апеляційного суду від 10 грудня 2019 року рішення суду першої інстанції було скасовано, поновлено на роботі ОСОБА_1 , та стягнуто на його користь заробітну плату у розмірі 161 202,31 гривень, утримано із заробітної плати сума у розмірі 31 434,44 гривень, за рахунок підприємства нарахований ЄСВ у сумі 13 770,90 гривень, перерахована заробітна плата у розмірі 129 124,61 гривень. 31 березня 2021 року Верховним Судом постанову апеляційного суду було скасовано, рішення суд першої інстанції залишено в силі, на думку позивача, ОСОБА_1 має повернути підприємству 129 124,61 гривень.

Також зазначає, що юридичного факту безпідставності набуття коштів ОСОБА_1 не було оскільки на момент здійснення виплат було чинне рішення Донецького апеляційного суду, яким скасовано наказ про його звільнення, а усі виплати які отримав ОСОБА_1 були здійсненні на підставі КЗпП України та Закону України «Про відпустки» , відсутність юридичного факту безпідставності набуття коштів відповідачем виключає застосування положення статті 1215 ЦК України до вказаних правовідносин. Юридичного факту виплати ОСОБА_1 на підставі скасованого судового рішення в даному випадку не було, виплати підприємство здійснило керуючись КЗпП України та Законом України «Про відпустки». Відсутність юридичного факту виплати коштів ОСОБА_1 на підставі скасованого судового рішення виключає застосування положення статті 239 КЗпП України.

В.о. Генерального директора ДП «Торецьквугілля» Юхименко В.А. просив рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 08 вересня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Від представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , надійшов відзив на апеляційну скаргу, вважає, що оскаржуване рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалено з дотриманням норм процесуального та матеріального права.

ОСОБА_2 просив рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 08 вересня 2021 року залишити без змін.

Відповідно до частини 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою «Апеляційне провадження».

Згідно частини 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено,що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами,якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

В даній справі ціна позову становить, 129 124,61 гривень, тобто менше ста розмірів прожиткового мінімуму, а тому справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні (2270 х 100 =  227 000).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. 

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 09 вересня 2019 року Дзержинським міським судом Донецької області у справі №225/3111/19 було ухвалене судове рішення, яким було відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства «Торецьквугілля» про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення (а.с.6-11)

10 грудня 2019 року Донецький апеляційний суд у справі 225/3111/19 скасував рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 09.09.2019 року, та постановив нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені у повному обсязі, а саме визнаний незаконним та скасований наказ Відокремленого підрозділу «Шахта «Північна» Державного підприємства «Торецьквугілля» №21к від 25 лютого 2019 року «Про відпустки та звільнення» в частині звільнення з роботи ОСОБА_1 з посади виконуючого обов`язки заступника головного інженера з охорони праці та технічної безпеки відділу охорона праці у відповідності до п. З ст. 40 Кодексу законів про працю України за систематичне невиконання без поважної причини обов`язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку.

На виконання постанови Донецького апеляційного суду від 10.12.2019 року ОСОБА_1 було поновлено на роботі на посаді виконуючого обов`язки заступника головного інженера з охорони праці та технічної безпеки відділу охорона праці та нарахована заробітна плата в сумі 161 202 (сто шістдесят одна тисяча двісті дві гривні 31 копійка, а саме:

-135 065,96 грн. - середній заробіток за час вимушеного прогулу;

-10 309,29 грн. - компенсація за невикористану щорічну відпустку (за 23 к/д);

-14 344,89 грн. - вихідна допомога;

-683,09 грн. - заробітна плата (за 1 к/д);

-799,08 грн. - перерахунок лікарняного листа.

Утримано із заробітної плати сума у розмірі 31 434 (тридцять одна тисяч чотириста тридцять чотири) гривні 44 копійки, а саме:

-2 418,03 грн. - військовий збір;

-29 016,41 грн. - податок з доходів.

Також за рахунок підприємства нарахований Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) сумі 13 770 (тринадцять тисяч сімсот сімдесят) гривень 90 копійок.

Заробітна плата у розмірі 129 124 (сто двадцять дев`ять тисяч сто двадцяті чотири) гривні 61 копійка перерахована на рахунок ОСОБА_1 у повному обсязі наступними платіжними дорученнями:

-платіжне доручення №884 від 09.01.2020 року у сумі 1 000,00 грн.;

-платіжне доручення №886 від 11.01.2020 року у сумі 1 000,00 грн.;

-платіжне доручення №2137 від 05.02.2020 року у сумі 48 732,20 грн.;

-платіжне доручення №2188 від 10.02.2020 року у сумі 46 873,23 грн.;

-платіжне доручення №336 від 04.03.2020 року у сумі 31 334,53 грн.

Вищезазначене підтверджується довідкою ДП «Торецьквугілля» №1-14/1308 від 05.04.2021 (а.с.4), а також копією наказу ДП «Торецьквугілля» №90 від 23.12.2019 (а.с.5).

31 березня 2021 року Верховний Суд розглянув касаційну скаргу Державного підприємства «Торецьквугілля» по справі 225/3111/19 на постанову Донецького апеляційного суду від 10.12.2019 року та постановив касаційну скаргу Державного підприємства «Торецьквугілля» задовольнити частково, Постанову Донецького апеляційного суду від 10.12.2019 року скасувати, а Рішення Дзержинського міського суд; Донецької області від 09.09.2019 року залишити в силі (а.с.12-20).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що чинне законодавство не допускає повороту виконання рішення суду у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати та зазначив, що позивачем було добровільно здійснено перерахунок заробітної плати на користь ОСОБА_1 .

Апеляційний суд погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Звертаючись з позовом, ДП «Торецьквугілля». мотивувало свої вимоги безпідставністю отримання відповідачем заробітної плати на підставі постанови Донецького апеляційного суду від 10 грудня 2019 року у розмірі 129124 грн., оскільки дана постанова була скасована Верховним Судом та було залишено в силі рішення суду першої інстанції про відмову у позові ОСОБА_1 ,

Так, суд прийняв до уваги, що позивач сплатив на користь відповідача заробітну плату на підставі рішення Донецького апеляційного суду від 10 грудня 2019 року у справі №225/3111/19.

Вказане судове рішення апеляційного суду було виконано позивачем у добровільному порядку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 444 ЦПК України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він відмовляє в позові повністю.

Згідно зі ст. 239 КЗпП України у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Аналогічні норми закріплені в ч.2 ст. 445 ЦПК України, де зазначено, що у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналіз ст. 1212 ЦК України вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) це відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: 1) набуття або збереження майна; 2) набуття або збереження за рахунок iншої особи; 3) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті право відношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого ст. 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Крім того, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Аналіз наведеної норми права свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зважаючи на те, що грошові кошти у розмірі 129 124,61 грн. позивач перерахував ОСОБА_1 у добровільному порядку на виконання постанови Донецького апеляційного суду від 10 грудня 2019 року, про стягнення заборгованості по заробітній платі, тобто не безпідставно та за відсутності достовірних доказів недобросовісного набуття їх відповідачем, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 заявленої суми заборгованості по заробітній платі, як безпідставно набутих.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального та додержані норми процесуального права.

Таким чином, посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.

Доводи скарги стосовно, того, що не встановлювався юридичний факт виплати коштів ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими, висновків суду першої інстанції не спростовують та зводяться до незгоди з оскаржуваним рішенням.

Отже, враховуючи, що в апеляційній скарзі не міститься посилань на нові обставини, що підлягають встановленню, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, а також не наведені виняткові обставини, які об`єктивно не залежали від позивача, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав, передбачених нормами ЦПК України, для прийняття до уваги та надання відповідної оцінки таким новим доказам у вигляді довідки об Умовах кредитування.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) рішення від 10 лютого 2010 року). За вказаних обставин доводи відповідача про неправильну оцінку досліджених судом першої інстанції доказів є необґрунтованими. Нових доказів, які б давали підстави для відмови в задоволенні цієї частини позовних вимог, відповідачем не надано.

Судом першої інстанції судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Торецьквугілля» залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 08 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та  оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді:           О. В. Халаджи       

           А.В, Гапонов

           О.І. Корчиста