АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-17/2011 Категорія ЦП: 53
Головуючий у першій інстанції Наумчак Л. І.
Доповідач Бабій А. П.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого судді Бабія А. П.
суддів Варикаші О. Д., Станкевича В. А.,
при секретарі Тухтарян О. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Балтське лісове господарство» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Балтського районного суду Одеської області від 22. 11. 2010 р.,
в с т а н о в и л а:
11. 03. 2010 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом від 17. 02. 2010 р. до державного підприємства «Балтське лісове господарство» з вимогами про:
1. стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду від 26. 01. 2010 р. про поновлення на роботі за період з 27. 01. 2010 р. по 08. 02. 2010 р. в сумі 1104,03 грн., оскільки відповідачем проігноровано вимоги ст. 235 ч. 5 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) про негайне виконання рішення про поновлення на роботі позивача;
2. стягнення моральної шкоди в сумі 2000 грн. за посягання на честь та гідність, приниження достоїнства;
3. зобов’язання відповідача щодо виконання вимог ст. 141 КЗпП України з метою забезпечення правильної організації праці та неухильного додержання законодавства про працю.
В доповненні до вказаної позовної заяви від 05. 10. 2010 р. (поданої, як видно з матеріалів справи, до початку розгляду справи по суті) з посиланням на положення ст. ст. 116, 117, 235, 237 КЗпП України позивач просив додатково стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22. 02. 2010 р. по 05. 10. 2010 р. і збільшено вимоги про стягнення моральної шкоди до 5000 грн. через збільшення періоду моральних страждань. Відповідну суму заподіяної шкоди підприємству стягнути з директора державного підприємства «Балтське лісове господарство» Кравчук В. В.
Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 22. 11. 2010 р. відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду і задовольнити позов тому, що суд порушив вимоги закону, не залучив до участі в справі третю особу керівника Державного підприємства «Балтське лісове господарство», резолютивна частина рішення суду не містить висновків щодо усіх заявлених ним позовних вимог, висновки суду у справі не відповідають обставинам справи.
В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін з посиланням на те, що позивач не звертався з відповідною заявою про поновлення на роботі після ухвалення додаткового рішення про негайне поновлення на роботі, а про винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 04. 02. 20101 р. з цього питання відповідач дізнався лише 08. 02. 2010 р. і в той же день був винесений наказ про поновлення позивача на роботі.
В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги і просив задовольнити позов з урахуванням наданих ним розрахунків, вказав, що після ухвалення рішень суду щодо поновлення на роботі неодноразово звертався з цього питання до відповідача і до того ж за законодавством достатньо рішення суду про поновлення на роботі, яке відповідач зобов’язаний негайно виконати.
Лисак Ю. М., представник державного підприємства «Балтське лісове господарство», підтримав заперечення на апеляційну скаргу і вважає рішення суду правильним.
Розглянувши доводи апеляційної скарги і перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до такого.
Відмовляючи без посилання на будь-які норми закону у задоволенні позову ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів позов; ОСОБА_2 за рішенням суду було поновлено на роботі; не встановлено, коли позивачем було надано для добровільного виконання рішення суду щодо поновлення на роботі; в резолютивній частині Котовського міськрайонного суду Одеської області від 26. 01. 2010 р. про поновлення позивача на роботі відсутня вказівка про його негайне виконання в частині поновлення на роботі та стягнення місячного заробітку і в подальшому усі рішення суду першої інстанції у цій справі були скасовані апеляційним судом з ухваленням нового рішення про відмову в позові про поновлення на роботі.
Проте з вказаним висновком суду в повному обсязі не можливо погодитися з таких підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
Згідно з вимогами ст. 31 ч. 2 ЦПК України позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову лише до початку розгляду судом справи по суті.
За положеннями ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як видно з матеріалів справи, в резолютивній частині рішення суду першої інстанції відсутні висновки суду стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення моральної шкоди за посягання на честь та гідність, приниження достоїнства; зобов’язання відповідача щодо виконання вимог ст. 141 КЗпП України з метою забезпечення правильної організації праці та неухильного додержання законодавства про працю; стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22. 02. 2010 р. по 05. 10. 2010 р. і стягнення заподіяної відповідачу шкоди з директора державного підприємства «Балтське лісове господарство» Кравчука В. В.
Законодавством України не передбачено право суду апеляційної інстанції на розгляд заявлених до суду першої інстанції позовних вимог, які суд першої інстанції не розглянув з ухваленням рішення в цій частині, і тому ці вимоги можуть бути розглянуті судом першої інстанції в порядку, передбаченому цивільно-процесуальним законодавством.
У зв’язку з викладеним апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість наявного рішення суду першої інстанції, яке стосується лише відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Судом встановлено, що рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 26. 01. 2010 р. ОСОБА_2 поновлено на роботі на посаді головного лісничого державного підприємства «Балтське лісове господарство» з 28. 09. 2007 р., стягнуто з державного підприємства «Балтське лісове господарство» на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 71884,62 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн.
Додатковим рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 01. 02. 2010 р. ухвалено, що рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 26. 01. 2010 р. підлягає негайному виконанню в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді головного лісничого державного підприємства «Балтське лісове господарство» з 28. 09. 2007 р. та стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 2180 грн.
03. 02. 2010 р. у справі було виписано виконавчий лист у справі про негайне виконання додаткового рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 01. 02. 2010 р. про негайне поновлення ОСОБА_2 на посаді головного лісничого державного підприємства «Балтське лісове господарство».
Постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Балтського районного управління юстиції від 08. 02. 2010 р. на державне підприємство «Балтське лісове господарство» було накладено штраф в розмірі 510 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення про поновлення на роботі.
Наказом директора державного підприємства «Балтське лісове господарство» від 08. 02. 2010 р. № 47 на підставі додаткового рішення суду від 01. 02. 2010 р. і копії постанови про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_2 поновлено на роботі на посаді головного лісничого державного підприємства «Балтське лісове господарство» з 28. 09. 2007 р., до роботи стати 09. 02. 2010 р.
Рішеннями апеляційного суду Одеської області від 29. 03. 2010 р., які набрали законної сили з моменту їх проголошення, були скасовані рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 26. 01. 2010 р. і додаткове рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 01. 02. 2010 р. і ухвалено про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про поновлення ОСОБА_2 на посаді головного лісничого державного підприємства «Балтське лісове господарство»
За наявними в матеріалах справи даними вказані рішення апеляційного суду Одеської області від 29. 03. 2010 р. оскаржені в касаційному порядку.
Вказані обставини сторонами у справі не оспорюються і на їх підставі суд першої інстанції без посилання на будь-які норми матеріального права ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
Апеляційний суд вважає, що за наведених обставин у суду першої інстанції не було підстав для задоволення заявлених в позовному провадженні вимог ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі на підставі вказаних позивачем обставин і положень ст. 235 КЗпП України, як це вказано в позові від 17. 02. 2010 р., та положень ст. ст. 116, 117, 235 КЗпП України, на які позивач посилається у своїх доповненнях до позову від 05. 10. 2010 р. і апеляційній скарзі, тому, що ці положення закону не передбачають такої можливості.
Одночасно апеляційний суд вважає необхідним зазначити, що згідно з ч. 5 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Питання виконання рішень суду про поновлення на роботі та відповідальності за невиконання таких рішень врегульовані положеннями Закону України „Про виконавче провадження”, а оплата вимушеного прогулу при затримці власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника передбачена ст. 236 КЗпП України.
Так, відповідно до вимог ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення суд, який розглядав спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання рішення в одному провадженні з вимогами про поновлення на роботі.
Ці норми законів є спеціальними нормами і оскільки спір про поновлення на роботі позивача розглядав Котовський міськрайонний суд Одеської області, то в силу ст. 236 КЗпП України у разі затримки відповідачем виконання рішення про поновлення позивача на роботі розгляд цього питання і постановлення ухвали щодо виплати позивачу середнього заробітку за час затримки виконання рішення в одному провадженні з вимогами про поновлення на роботі відноситься саме до компетенції Котовського міськрайонного суду Одеської області.
З урахуванням вказаного Балтський районний суд Одеської області правильно не застосував зазначені вимоги ст. 236 КЗпП України у даній цивільній справі, в тому числі і з урахуванням того, що в позові ОСОБА_2 такі вимоги відсутні.
Інших способів захисту у даному випадку положеннями КЗпП України не передбачено.
Тому сам висновок Балтського районного суду Одеської області від 22. 11. 2010 р. про відмову у даній цивільній справі у задоволенні позову ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі є правильним, але в частині мотивування (без посилання на будь-яку норму закону) рішення суду з цього питання підлягає відповідній зміні на наведені вище підстави.
Підстав, передбачених ст. ст. 205, 207 ЦПК України для закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду, у справі не встановлено.
За таких обставин, відповідно до вимог ст. ст. 307 ч. 1 п. 3, 309 ЦПК України апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні в мотивувальній частині.
Вказане не позбавляє ОСОБА_2 права згідно з вимогами ст. 236 КЗпП України за наявності підстав звернутися до Котовського міськрайонного суду Одеської області з заявою про постановлення ухвали про виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі в одному провадженні з вимогами про поновлення на роботі, а стосовно нерозглянутих судом першої інстанції інших позовних вимог звернутися до відповідного суду першої інстанції в порядку, передбаченому ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 307 ч. 1 п. 3, 309, 313-314, 317, 319, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 частково задовольнити, а мотивувальну частину рішення Балтського районного суду Одеської області від 22. 11. 2010 р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Балтське лісове господарство» про стягнення середнього заробітку змінити на мотивувальну частину даного рішення апеляційного суду.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області А. П. Бабій
О. Д. Варикаша
В. А. Станкевич