ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.06.06р.

Справа № 31/179

За позовом

Казенного підприємства „Екоантилід”, Дніпродзержинськ

до відповідача-1

Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпровська МОК”, м. Дніпропетровськ

Відповідача-2

Товариства з обмеженою відповідальністю „Фармаком”, м. Запоріжжя

про	визнання недійсними право чинів

Суддя      Мороз В.Ф.

Представники:

Від позивача

Шипіленко Р.О., дов. від 27.10.2005 р.

Від відповідача-1

не з’явився

Від відповідача-2

Горинич Т.І., дов. від 10.05.2006 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним договору про надання представницьких, консультаційних та інформаційних послуг №20-04/04/п від 20.04.2004 р., укладеного з відповіадчем-2, а також угоди  про відступлення  права вимоги від 10.01.2005 р. №10-01/05, укладеної між відповідачами.

В обґрунтування позову посилається на відсутність у сторін договору №20-04/04/п від 20.04.2004 р. відповідного дозволу  на вчинення дій по реалізації води важкої, необхідність отримання якого встановлена Законом України „Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання”, а також постановою КМ України від 28 січня 2004р. N86 „Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання”. Крім того відсутність відповідного дозволу вказує на те, що відповідач-2 не мав на меті укладення  замовником (позивачем) відповідних контрактів, тобто такий договір не спрямований на реальне настання правових наслідків.

Відповідач-1 до судового засідання не з’явився, Був належним чином попереджений про судовий розгляд справи. Подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Згідно відзиву вказав на відповідність угоди  про відступлення  права вимоги від 10.01.2005 р. №10-01/05, укладеної з відповідачем-2 як за формою так і за змістом та необґрунтованість позову.

Відповідач-2 проти позову заперечив, пославшись на те, що за договором №20-04/04/п від 20.04.2004 р. на нього не покладався обов’язок укладення договорів на реалізацію води важкої  та забезпечення  її експорту. Представницькі, консультаційні та інформаційні послуги, що були передбачені договором, відповіадчем-2 надавались позивачу, а останній за них розраховувався.

По справі оголошувалася перерва до 14.06.06 р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно договору №20-04/04/п від 20.04.2004 р., укладеного між позивачем та відповіадчем-2, останній за замовленням позивача зобов’язався надати йому  представницькі,  консультаційні, інформаційні послуги, зокрема, провести роботи  по розробці та укладенню договорів по реалізації  води важкої на АЕС Індії та Китаю за вартістю  не нижче визначеної; досліджувати  зовнішні ринки  реалізації води  важкої, проаналізувати  методи продажів, порядок взаємодії з покупцями; надавати замовнику необхідну допомогу у складанні і реалізації поточних і перспективних бюджетів  (фінансових планів) відносно замовника як юридичної особи в цілому  або по конкретних  акціях і заходах;  складати для замовника  плани і умови  проведення переговорів  та зустрічей  з питань реалізації води важкої; провести комплексне навчання персоналу замовника на основі одержаної інформації та зробленого аналізу; провадити  поширення інформації про господарську діяльність замовника; досліджувати ринок господарської діяльності замовника; визначати діючих та потенційних конкурентів, загальну характеристику умов роботи конкурентів та обігу їх послуг; здійснювати пошук  клієнтів для замовника; здійснювати розробку та впровадження рекламно-іміджевої політики замовника тощо. Згідно п.  3.3. Договору факт надання послуг підтверджується актом наданих послуг.  Відповідно до Додаткової угоди від 21.10.2004 р. до вказаного договору замовник виплачує  виконавцю винагороду  на надання перерахованих послуг  у розмірі 35% від вартості  передбачуваної до поставки  води важкої із розрахунку 240 дол. США за 1 кг у кількості: типу А-2046 кг та типу Б-23910 кг на загальну суму  6 229 440,00 дол. США.  Оплата здійснюється  протягом 60 календарних днів з моменту  підписання  актів наданих послуг.

Сторонами були підписані акти  наданих послуг за договором  на загальну суму  10 230 000,00 грн., а також проведена часткова оплата наданих послуг на суму  3 872 000,00 грн., що підтверджується сторонами та відповідає матеріалам справи.

Згідно угоди  про відступлення права вимоги №10-01/05 від 10.01.2005 р., укладеної між відповіадчем-1 та відповіадчем-2, останній, як кредитор відступає на користь відповідача-1 право вимоги від боржника (позивач) сплати грошової суми у розмірі  6 358 000,00 грн. за договором  №20-04/04/п від 20.04.2004 р.

Суд не знаходить достатніх підстав для задоволення позову  за обставин, що викладені нижче.

У відповідності до ч.  2, 3 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин,  якщо його  недійсність  встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Або ж за правилами ч. 3 зазначеної статті, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності до ст. 227 ЦК України  правочин юридичної особи,  вчинений нею  без  відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 13 Закону України „Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” для здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення які містять відомості, що становлять державну таємницю, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності повинні отримати від Кабінету Міністрів України відповідні повноваження.

Відповідно до п.3 Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затв.  постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2004 р. N 86   міжнародна  передача  товарів подвійного використання, до яких згідно даної постанови належить важка вода,  може здійснюватися суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів (далі - суб'єкт) або іноземним суб'єктом господарської діяльності (далі - іноземний суб'єкт) за наявності у нього відповідного дозволу чи висновку Держекспортконтролю.

За змістом спірного договору №20-04/04/п від 20.04.2004 р. він стосується надання позивачу загальних представницьких, консультаційних та інформаційних послуг шляхом надання інформації про наявну потребу у важкій воді, світовий ринок збуту, ймовірних контрагентах тощо та його предметом не є експорт важкої води та укладення безпосередніх договорів щодо її реалізації. За таких обставин суд приходить до висновку, що надання передбачених договором послуг, не потребує отримання відповідного дозволу.

При цьому виконання вказаного договору сторонами,  спростовує посилання позивача на те, що даний договір  вчинено сторонами без наміру створення правових наслідків.

Щодо угоди про відступлення права вимоги №10-01/05 від 10.01.2005 р., то вказана угода укладена у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, що відповідає положенням ст. 513 ЦК України. Відступлене право вимоги грошового боргу не є нерозривно пов'язаним з особою кредитора.

Наведені вище обставини не дають суду достатніх підстав для задоволення позову.

Судові витрати по справі слід покласти на позивача, оскільки в позові відмовлено.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя                                                                                                              В.Ф. Мороз