Справа № 2 «а» - 1212\2011

ПОСТАНОВА

Іменем України

 18 січня 2011  року Вишгородський районний суд Київської області в складі

головуючого – судді Заріцького С.М.,

при секретарі Смілянець І.В.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді справу за адміністративним позовом ОСОБА_3   до Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, третя особа: Військова частина 3027,   про стягнення недоотриманих сум щомісячної доплати за роботу в зоні посиленого радіологічного контролю, -

ВСТАНОВИВ:

    Позивач  звернувся   до   суду  з  даним   позовом, посилаючись  на  те,  що він працює на території радіологічного контролю,  у зонах радіологічного забруднення.

На думку позивача відповідачем порушено його права, передбачені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яким передбачена доплата, як працюючим  на території зони посиленого радіологічного контролю. Відповідач не виплачує належні суми в повному обсязі.

    Посилаючись на викладене, на підставі ст. ст. 46,55,52 Конституції України,  ст.ст. 39,71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач просить стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації  недоплачену суму як працюючому в зоні посиленого радіологічного контролю  у розмірі – 28731,53 грн. за період з 2007 року по 2010 рік з урахуванням індексу інфляції.

    Позивач   в судовому засіданні підтримав позов.

    Представник відповідача проти позову заперечила, та пояснила, що УПСЗН Вишгородської районної державної адміністрації діяло відповідно до вимог чинного законодавства.

    Представник третьої особи  в судове засідання не з»явився, про день і час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

    Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази та інші матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

    Враховуючи характер спірних правовідносин,     суд вважає, що при вирішенні спору мають застосовуватися положення Конституції України, як норми прямої дії та норми Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

    Судом установлено, що ОСОБА_3 являється працюючою в зоні посиленого радіологічного контролю, а отже - суб’єктом визначеним у ст. 39 ч.1  Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою передбачено виплата на отримання щомісячної грошової доплати в сумі однієї мінімальної заробітної плати.

    Щомісячна доплата працюючому в зоні посиленого радіологічного контролю виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної плати визначається на момент виплати.

    Зазначена сума виплат на момент їх здійснення, розміру мінімальної заробітної плати, що встановлювалася Законами України „Про державний бюджет України” на відповідні роки, не відповідає.

    Відповідно до ст. 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються виключно законами України.

Положеннями статей 21 і 22 Конституції України визначено, що  права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту й обсягу існуючих прав і свобод не допускається.

В порушення вимог Закону відповідач перераховує позивачці не мінімальну заробітну плату, а доплату в сумі 5 грн. 20 коп., керуючись постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Крім того, вищевказаною постановою № 836 всупереч Закону № 3054 - /// встановлено конкретні розміри такою допомоги в твердій грошовій сумі. Між тим встановлені розміри доплати працюючим у зоні посиленого контролю залишилися незмінними, у той час, як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати та щорічно затверджувався новий Державний бюджет.

Разом з тим ч.2 ст. 99 КАС України встановлюється строк давності – шість місяців, з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Оскільки Конституційний Суд України рішеннями від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року визнав конституційним зупинення Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію інших законів щодо надання пільг, компенсацій і гарантій громадянам згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав в липні 2007 року.

Оскільки позивач звернувся до суду про захист своїх прав після 09 липня 2007 року, то він пропустив річний строк, тому її вимоги підлягають задоволенню частково – з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рік та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2010 рік.

    На підставі викладеного та керуючись статтями  99-100, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

    Позов  ОСОБА_3 – задовольнити  частково.

      Зобов» язати Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області нарахувати та виплатити ОСОБА_3     недоотриману доплату працюючому  в зоні посиленого радіологічного контролю з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рік та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2010 рік.

    Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення.

Головуючий                                         С.М.Заріцький