Справа № 2-394/2010 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

20 вересня 2010 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого – А. А. Бабіша

при секретарі – Н.М. Яренко

представників – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_6, треті особи: садове товариство «Стугна», Головне управління юстиції в м. Києві про визнання права власності на частину нерухомого майна (будинок) в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом,  обґрунтовуючи свої вимоги тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 їх батька  ОСОБА_7,  відкрилась спадщина, яку  спадкоємці прийняли, про що подали заяву до 5-ї Київської державної нотаріальної контори як спадкоємці першої черги за законом, однак отримали відмову у видачі їм свідоцтва про право на спадщину після смерті померлого ОСОБА_7, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на садовий будинок, розташований на земельній ділянці № 132 площею 0,06 га СТ «Стугна», яке знаходиться на території Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області. Оскільки ОСОБА_7 так і не встиг отримати на це майно Державний акт – помер, тому позивачі просять суд визнати  за  право власності на 1/10 частку садового будинку, за кожним з них, за ОСОБА_5 визнати право власності на 3/5 частки, а за ОСОБА_6 – на 1/5 частки вказаного садового будинку.

 Представник позивачів в  судовому засіданні позов підтримав, показав, що позивачі є дітьми ОСОБА_7 від першого шлюбу. Будівництво спірного будинку розпочалося в 1993 році, коли він ще не був одружений з відповідачкою ОСОБА_5 Позивач ОСОБА_3 допомагав батьку у будівництві, однак письмових доказів цього у нього немає. Будинком зараз користуються відповідачі і позивачів туди не допускають.

Представник відповідачки в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити, показав, що як випливає з статті 392 ЦК України оскільки позивачі не є власниками спірного майна, тому не  мають права звертатися до суду з вимогою про визнання за ними права власності на садовий будиночок.

Суд, дослідивши письмові  матеріали справи, вважає, що позов задоволенню підлягає з таких підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст.328   ЦК України,  право власності  набувається на підставах, що не  заборонені законом.  

Стаття 1261 ЦК України визначає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із свідоцтвом про одруження, виданим 10 січня 1966 року, ОСОБА_8 є чоловіком позивачки (а.с. 5).

Судом встановлено, що  позивач, ОСОБА_9, є  спадкоємицею за законом   ОСОБА_8, що помер ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно із свідоцтвом про смерть, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 91 (а.с. 6).

Листом третьої Київської державної нотаріальної контори №4018/08-14 від 28.10.2009 року позивачу відмовлено у видачі  свідоцтва  про право на спадщину за законом на житловий будинок № 63, що знаходиться в селі Кодаки Васильківського району Київської області, у зв’язку з відсутністю правоустановлюючих документів на вищезазначений житловий будинок (а.с. 19).

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії КВ-4914 ОСОБА_8 є власником земельної ділянки на території с. Кодаки, що передано для будівництва, обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства (а.с. 17).

Згідно з Довідкою № 189 від 12.05.2010 р., виданою виконкомом Кодаківської сільської ради, за ОСОБА_8 рахувався житловий будинок АДРЕСА_1, в якому постійно проживали ОСОБА_9 та ОСОБА_8 по день смерті останнього (а.с. 16).

Рішенням № 512 виконавчого комітету Васильківської міської ради народних депутатів від 20.12.1990 р. надано доручення Фастівському міжміському бюро технічної інвентаризації провести реєстрацію будинків, на які оформлено право особистої власності, в якому зазначено список громадян для оформлення права власності на житлові будинки в с. Кодаки Васильківського району, серед яких під номером 30 значиться ОСОБА_8, що проживає по вул. Леніна, доля – 1 (а.с. 18).

Таким чином,  в судовому засіданні достовірно встановлено, що вказаний житловий будинок фактично належав  ОСОБА_8 і державний акт про право його власності  виготовлялись протягом тривалого часу не з його вини.

Відсутність правовстановлюючого документу на  вказаний житловий будинок не може  бути перешкодою  для здійснення спадкових прав  позивача, яка  має право на спадкування  майна  ОСОБА_8 як спадкоємеця першої черги за законом.

За таких обставин, враховуючи визнання відповідачами позовних вимог, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову та  визнання за позивачем права власності на  вищезазначену земельну ділянку в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2  ОСОБА_8

Відповідно до ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, житловий будинок АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_8 та позивачки, а тому позовна вимога щодо визнання за позивачкою права власності на ? частину зазначеного будинку як частки у спільному майні подружжя, підлягає до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ч.1 ст.328, 368 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 174, 212-214 ЦПК України ,-

В  И  Р  І  Ш  И  В:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності на 1/10 частку садового будинку, розташованого на земельній ділянці № 132 площею 0,06 га в садовому товаристві «Стугна» на території Дібрівської сільської ради Васильківського району Київської області в порядку спадкування після ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, кожному.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                               А.А.Бабіш