Справа № 194/1101/21

                                                       Номер провадження № 1-кп/194/73/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 року                                                                        м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді -                                                        Корягіна В.О.,

за участю секретаря судового засідання -                                Клімової Д.В.,

прокурора -                                                                Кобринчука С.В.,

обвинувачених: -                         ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників обвинувачених:-                Мерешко М.Л., Голіцина О.М., Михайлюка Б.Л.,        

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду міста Тернівка Дніпропетровської області справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню відносно, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.08.2020 року за № 42020041880000098 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлоград, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, ФОП, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Тернівка, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Павлоград, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,

щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

21.07.2021 року до Тернівського міського суду Дніпропетровської області надійшли матеріали обвинувального акту по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.08.2020 року за № 42020041880000098.

23.07.2021 року відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який за ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 05.11.2021 року продовжено до 02.01.2022 року включно.

Ухвалою судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 29.09.2021 р. було призначено підготовче судове засідання.

Під час підготовчого судового засідання прокурор зазначив, що підстав для повернення, направлення для підсудності, закриття провадження не має, вважав можливим призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_1 вважав можливим призначити кримінальне провадження до судового розгляду, клопотань не заявляв. Також суду пояснив, що йому вручались під розписку копія обвинувального акту та реєстру, з матеріалами досудового розслідування ознайомлювався.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - Мерешко М.Л. вважав можливим призначити кримінальне провадження до судового розгляду, клопотань не заявляв. Також ОСОБА_4 суду пояснив, що йому вручались під розписку копія обвинувального акту та реєстру, з матеріалами досудового розслідування ознайомлювався.

Обвинувачений ОСОБА_2 вважав можливим призначити кримінальне провадження до судового розгляду, клопотань не заявляв. Також суду пояснив, що йому вручались під розписку копія обвинувального акту та реєстру, з матеріалами досудового розслідування ознайомлювався.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - Голіцин О.М. вважав можливим призначити кримінальне провадження до судового розгляду, клопотань не заявляв. Також суду пояснив, що йому вручались під розписку копія обвинувального акту та реєстру, з матеріалами досудового розслідування ознайомлювався.

Обвинувачений ОСОБА_3 вважав можливим призначити кримінальне провадження до судового розгляду, клопотань не заявляв. Також суду пояснив, що йому вручались під розписку копія обвинувального акту та реєстру, з матеріалами досудового розслідування ознайомлювався.

Захисник обвинуваченого  ОСОБА_3  - Михайлюк Б.Л. суду пояснив, що йому вручались під розписку копія обвинувального акту та реєстру, з матеріалами досудового розслідування ознайомлювався. Однак, зазначив, що є підстави для повернення обвинувального акту, оскільки він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, так як не містить третього розділ реєстру.

Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 283, ст. 291 КПК України, обвинувальний акт є підсумковим процесуальним документом досудового слідства, за допомогою якого здійснюється функція обвинувачення, та в якому викладається його сутність і підстави, дається юридична оцінка та кваліфікація дій підозрюваного (обвинуваченого), визначаються межі судового розгляду.

Таким чином, у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт перевіряється на відповідність саме вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України, яким визначено вичерпний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Так, у кореспондуючому взаємозв`язку ст.ст. 9, 91, 92, 291 КПК України, формулювання обвинувачення має містити відомості щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України можна встановити в діях обвинуваченого склад кримінального правопорушення, з урахуванням, в тому числі кваліфікуючих ознак.

Проте, при складенні й погодженні наданого на розгляд суду обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, наведені вище вимоги закону слідчим та прокурором дотримані не були, оскільки викладене в обвинувальному акті формулювання обвинувачення відносно ОСОБА_1 за шостим епізодом від 25.02.2021 року є неконкретизованим, так як дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, незаконний збут психотропних речовин, вчиненому повторно, вчиненому організованою групою, що суперечить формулюванню обвинувачення, за яким ОСОБА_1 лише продовжував зберігати за місцем свого мешкання психотропну речовину з метою збуту. Крім того, за другим та третім епізодами в обвинувальному акті формулювання обвинувачення викладено за тими ж самими обставинами, діями і стосовно тих самих осіб.

Також, викладене у обвинувальному акті формулювання обвинувачення відносно ОСОБА_2 за першим епізодом у період з серпня 2021 року до лютого 2021 року є неконкретизованим, оскільки стороною обвинувачення дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 3 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, та незаконний збут психотропних речовин, вчинене повторно, вчинене організованою групою, що суперечить формулюванню обвинувачення відносно ОСОБА_2 , оскільки за вказаним епізодом ОСОБА_1 створив та очолив організовану групу, а ОСОБА_3 збув (продав) психотропну речовину. Також, за другим та третім епізодом від 28.01.2021 року формулювання обвинувачення відносно ОСОБА_2 неконкретизоване, оскільки дії останнього кваліфіковані як, зокрема, перевезення психотропної речовини з метою збуту, однак у формулюванні обвинувачення зазначено, що перевіз психотропну речовину ОСОБА_1 .. Також, за п`ятим епізодом від 25.02.2021 року дії ОСОБА_2 кваліфіковані як, зокрема, перевезення з метою збуту та незаконний збут психотропної речовини, однак формулювання обвинувачення стосується дій ОСОБА_1 , із зазначенням, що ОСОБА_1 перевіз психотропну речовину, проте дії ОСОБА_2 щодо незаконного збуту та перевезення психотропної речовини у формулюванні обвинувачення не визначено. Крім того, за другим та третім епізодами в обвинувальному акті формулювання обвинувачення викладено за тими ж самими обставинами, діями і стосовно тих самих осіб.

Окрім цього, в обвинувальному акті у формулюванні обвинувачення відносно ОСОБА_3 за другим, третім та четвертим епізодами слідчим та прокурором не зазначено яким чином діяв ОСОБА_3 , що його дії виразилися у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, та незаконному збуті психотропних речовин, вчиненому повторно, вчиненому організованою групою, що є обов`язковим елементом у формулюванні обвинувачення, оскільки ці дії є складовою об`єктивної сторони кримінального правопорушення, так як по вказаним епізодам зазначено про дії саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Крім того, за другим та третім епізодами в обвинувальному акті формулювання обвинувачення викладено за тими ж самими обставинами, діями і стосовно тих самих осіб.

З урахуванням вищезазначеного, виклад фактичних обставин відносно обвинувачених, викладений в обвинувальному акті є неконкретним, суперечить завданням і засадам кримінального процесуального закону та уявляється незрозумілим, що у свою чергу позбавляє суд у разі відання обвинуваченого до суду можливості роз`яснити обвинуваченим суть обвинувачення, адже зазначений акт не містить, зокрема визначених законом обов`язкових відомостей про об`єктивну та суб`єктивну сторони інкримінованого обвинуваченим протиправного діяння за певними кваліфікуючими ознаками.

Формулювання обвинувачення повинно складатись з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення тощо.

Отже, формулювання обвинувачення не містить обставин, які підлягають доказуванню, з урахуванням положень ст. 91 КПК України, оскільки не визначено чітке формулювання обвинувачення, а саме в чому саме полягають винні дії вищезазначених осіб, що є порушенням вимог ст. 291 КПК України, а тому є підставою для повернення обвинувального акту прокурору, у відповідності до ст. 314 КПК України.

Відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення особи унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред`явленого обвинувачення, що порушує право особи на захист.

Про право обвинуваченого на отримання докладної інформації щодо суті та причин обвинувачення, висунутого проти нього, наголошується у рішеннях ЄСПЛ у справі «Ващенко проти України» від 26.06.2008 року, в яких зазначено, що обвинувачення для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п. 51).

У рішенні від 25.07.2000 року, ухваленому у справі «Маттоціа проти Італії», наголошено, що обвинувачений у скоєнні злочину має бути негайно і детально поінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (рішення від 01.03.2001 року у справі «Даллос проти Угорщини», п. 47).

Щодо клопотання захисника Михайлюка Б.Л. суд зазначає наступне.

Частиною четвертою ст. 291 КПК України передбачено, що до обвинувального акта додається реєстр матеріалів досудового розслідування.

Статтею 109 КПК України передбачено, що реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; 3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Отже, суд приймає до уваги доводи захисника Михайлюка Б.Л., що в реєстрі доданому до обвинувального акту відсутній третій розділ, який повинен містити вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Доводи прокурора про те, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, суд не приймає до уваги, оскільки вони за вище наведених підстав є необґрунтованими.

Встановлені судом обставини перешкоджають призначенню справи до судового розгляду, тому обвинувальний акт з доданими до нього документами підлягає поверненню прокурору, для приведення у відповідність з вимогами КПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 291, 314-316, 372, 376, 395 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному 27.08.2020 року до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 42020041880000098 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - повернути прокурору Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області, як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя                                                                В.О. Корягін