Справа № 2-а-61  

2011  рік        

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          12   січня  2011  року.   Суддя  Теофіпольського  районного  суду  Хмельницької  області      СТЕЦЮКА  І.С.  розглянувши у порядку скороченого провадження      справу   за  позовами   ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  ОСОБА_7, ОСОБА_8,  ОСОБА_9,  ОСОБА_10,  ОСОБА_11,  ОСОБА_12,  ОСОБА_13  до  Управління Пенсійного фонду України у Теофіпольському районі Хмельницької області  про стягнення недоплаченої  щомісячної  державної соціальної допомоги   дітям війни

В С Т А Н О В И В

Позивачі звернулися  до   суду  із  позовом  до відповідача  про   стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дітям війни вказуючи що вона  всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  виплачувалася їм у неповному об’ємі.   

У  зв’язку із цим    просили  стягнути з відповідача невиплачену допомогу за період з  1  квітня 2009  року  по  30  червня   2010 року.  

У позовних заявах  позивачі просили також поновити строк звернення до суду вказуючи що вони його пропустили з поважних причин.  

Ухвалою   районного  суду  від 31  грудня 2010 року клопотання позивачів про поновлення строку звернення до  суду   були   задоволені.

Згідно вимог ст..  183-2 КАС України розгляд справи проводиться у порядку скороченого провадження на підставі доказів які є у справі  а тому сторони у судове  засідання  не викликалися.

Представник відповідача ухвалу про розгляд справи у порядку скороченого провадження а також   копії позовних заяв з доданими до них документами отримав              31  грудня 2010 року. Це  підтверджується  розпискою представника відповідача про їх отримання  у розносній книзі  про що є відповідна відмітка на повідомленні суду про направлення відповідачу копії ухвали про скорочений розгляд справи.

Відповідно частини третьої статті  183-2 КАС України відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій може подати заперечення проти позову та необхідні  документи або заяву про  визнання позову.  

Згідно п. 2 частини п’ятої статті 183-2 КАС України  справа повинна бути розглянута не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті , якщо до суду не було подано  заперечення відповідача та за умови,  що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

До цього часу  заперечення відповідача до суду так і не подані.

Дослідивши матеріали справи суд приходить  до висновку про те, що позов підлягає   задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивачам на 2 вересня 1945 року не сповнилося 18 років  а тому на них поширюється дія Закону України «Про соціальний захист  дітей війни»у тому  числі положення ст.. 6 цього Закону відповідно якої вони мають право на отримання щомісячної соціальної допомоги. Вказані обставини підтверджуються копіями паспортів та копіями  пенсійних посвідчень  позивачів з відміткою «дитина війни»або ж довідками  про те, що  відповідачі  користуються пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний

захист дітей війни» які є у матеріалах справи а  тому у  суду немає сумніву щодо  достовірності  тієї обставини що  позивачі є дітьми війни.

Враховуючи  зазначений  статус  позивачів вони відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  мають право на отримання  державної соціальної  підтримки, а саме підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Зі змісту ст.. 6 Закону України «Про  соціальний захист дітей війни»встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне  довічне грошове  утримання чи державна соціальна допомога що виплачується замість пенсії підвищуються на 30%  мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст.. 7 цього Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється  за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ст.. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені крім  випадків передбачених Конституцією України.

Згідно з ч. 3 та 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України»звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі  Конституції України гарантується.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх  конституційних прав.

За змістом ст.. 48 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на  забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни»реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус  дитини війни, зокрема  їм надано право на отримання доплати у розмірі 30 % мінімальної пенсії.  

Згідно ст.. 7 цього Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється  за рахунок коштів Державного бюджету України.

Виходячи з викладених вище підстав про  задоволення позовних вимог  про нарахування доплат, приймаючи до уваги, що Законами України про Державний бюджет на 2009 рік та на 2010 рік  положення  ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не змінювалися суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позивачів   з 1  квітня  2009   по 30  червня   2010 року .  

Відповідно до ч. 2  ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до  законів України.

Згідно  абз. 1 п. 1 Положення про Пенсійний  фонд України, затвердженого Президентом України від  1  березня 2002 року за № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до зазначеного Положення  на Пенсійний фонд України покладено  обов’язки щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і у повному обсязі фінансування та виплату пенсій

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах,  містах і районах  у містах, яке затверджене постановою   правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року за №  8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами пенсійного фонду України підвідомчими, відповідно,  головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями  утворюють систему  органів Пенсійного фонду України та мають завданням –забезпечення призначення та виплати пенсії.

Отже,  обов’язок по нарахуванню та виплаті доплат до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни, покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачам 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи але вони не вчинили

жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати суд приходить до висновку, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.

Аналіз приписів Конституції України та наведених вище нормативно-правових  актів свідчить про те, що у випадку відсутності   бюджетного фінансування на виплату, передбачених Законом України    «Про соціальний захист дітей війни», підвищення до пенсії не  є  причиною  невиконання відповідачем покладених на нього зобов’язань так як реалізація особою права, що пов’язано з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах  національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).  

Оскільки правові положення, які передбачають виплату щомісячного підвищення до пенсії дітям війни є чинними, а позивачі належать до вказаної групи осіб і мають право на її отримання  органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.

Крім того відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України не  доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для  забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплат позивачам доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.  

Для звернення до адміністративного  суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється  шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

Позивачі звернулися в суд   у  вересні   2010 року  і просять провести стягнення з 1  квітня 2009  року по  30  червня   2010 року.  

Оскільки клопотання  позивачів про поновлення  строку звернення до суду  ухвалою суду від 31 грудня 2010 були   задоволені  суд  вважає необхідним позовні вимоги  задовольнити в межах  заявлених вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 8, 22, 46, 64, ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст..  6, 7,  11, 71, 86, 99, 100, 159-163, 167,  186 КАС України, ст..ст. 3. 6,  Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007  та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, районний суд

П О С Т А Н О В И В

          Позов ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  ОСОБА_7, ОСОБА_8,  ОСОБА_9,  ОСОБА_10,  ОСОБА_11,  ОСОБА_12,  ОСОБА_13 задовольнити.

          Визнати  бездіяльність Управління Пенсійного фонду у Теофіпольському районі Хмельницької області щодо не нарахування та не виплати на користь  ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  ОСОБА_7, ОСОБА_8,  ОСОБА_9,  ОСОБА_10,  ОСОБА_11,  ОСОБА_12,  ОСОБА_13 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної  пенсії за віком, передбаченого ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період   з 1 квітня  по 31 грудня 2009 року  та з 1 січня по  30  червня    2010 року включно протиправною.  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Теофіпольському  районі Хмельницької  області  провести нарахування та виплату на користь ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  ОСОБА_7, ОСОБА_8,  ОСОБА_9,  ОСОБА_10,  ОСОБА_11,  ОСОБА_12,  ОСОБА_13 підвищення до  пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст.. 6 Закону України «Про  соціальний захист дітей війни»за період з  1 квітня 2009 року по 31 грудня 2009 року  включно  та з 1 січня по 30 червня    2010 року  включно  виходячи  з розміру  пенсії за віком, встановленого   абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням виплачених сум.

          Відповідно пункту восьмого частини шостої ст.. 183-2 КАС України  Управління Пенсійного фонду України у Теофіпольському районі зобов’язане виконати постанову негайно.

          Апеляційна скарга на постанову суду  може бути  подана до Вінницького апеляційного адміністративного суду   через районний суд протягом десяти днів з дня  отримання копії цього рішення.  

Головуючий