Справа №: 310/5928/21

                                                                       3/310/2554/21

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 грудня 2021 року м. Бердянськ

Суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Дубровська Н.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 04.07.2021 Серії ОБ №104502, 04.07.2021 о 01 годині 32 хвилин в м. Бердянську пр. Східний, ОСОБА_1 керував автомобілем Фольцваген, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння, висновок лікаря нарколога КУБПНД №755, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у скоєному правопорушенні не визнав, зазначив, що дійсно 04.07.2021 керував автомобілем Фольцваген, реєстраційний номер НОМЕР_1 , проте у стані наркотичного сп`яніння не перебував. Був зупинений працівниками поліції, які йому не представилися та повідомили, що він перебуває у стані наркотичного сп`яніння. На місці зупинки транспортного засобу не пропонували пройти огляд з використанням спеціальних засобів, а одразу запропонували пройти огляд у медичному закладі, куди він і був доставлений.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Хіжняков І.В. у судовому засіданні зазначив, що було порушено саму процедуру проведення огляду, яка передбачена як вимогами ст. 266 КУпАП так і постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», оскільки ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. У лікарняному закладі також мало місце порушення п.10 Інструкції «Про порядок встановлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під дією лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, оскільки зразки біологічного середовища відбирали не у дві ємності, як вимагає Інструкція, а у одну, що беззаперечно тягне наслідки викладені у п. 22 Інструкції щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння складені з порушенням вимог Інструкції, а саме недійсність такого огляду. Звернув увагу суду на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , не зазначена літера п. 2.9 Правил дорожнього руху, на порушення якої складено протокол, що є істотним порушенням вимог ст. 256 КУпАП. Зазначене є визначальною підставою для прийняття рішення про відсутність у діях водія складу адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим, просив справу про адміністративне правопорушення за ознаками ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Допитаний у судовому засіданні у якості спеціаліста лікар-психіатр ОСОБА_2 пояснив, що до Бердянського психоневрологічного диспансеру було доставлено ОСОБА_1 . Під час огляду ОСОБА_1 клінічна картина вказувала на наявність у останнього ознак наркотичного сп`яніння:розширені зіниці, млява міміка, змазаність мови, не координовані рухи. Було запропоновано здати сечу, на що ОСОБА_1 намагався відмовитись, мотивуючи відмову тим, що не може зробити цього фізіологічно. Пізніше, приблизно через 1 годину 45 хвилин все ж таки здав сечу, було проведено дослідження, результат якого показав позитивний результат на канабіс та амфетамін, було складено акт огляду та висновок. Біологічна речовина відбиралася у один контейнер, потім була розділена на 2 ємності.

Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, лікаря-психіатра Рудакова В.Я., дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язані  з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі – Інструкція №1452/735).

Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Отже, виходячи зі змісту ст.266 КУпАП вбачається, що водій транспортного засобу, який відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється уповноваженою особою для проведення огляду до відповідної установи охорони здоров`я. При цьому, під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно з вимогами п.п. 6, 7 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом /далі спеціальні технічні засоби/;

- лікарем закладу охорони здоров`я / у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку/.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Таким чином, ст. 266 КУпАП, п.п. 6, 7 Розділу І Інструкції чітко визначено алгоритм огляду поліцейським водія на стан сп`яніння незалежно від того, який вид цього сп`яніння (алкогольне, наркотичне чи інше).

Відсутність належного забезпечення поліцейських спеціальними технічними засобами для виконання вимог закону щодо огляду особи на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, не звільняє поліцейського від виконання вимог ст. 266 КУпАП та п.п. 6, 7 Розділу І Інструкції.

П. 8 розділу ІІ Інструкції передбачено, що форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

З матеріалів справи неможливо встановити, які саме ознаки наркотичного сп`яніння були виявленні у водія ОСОБА_1 , оскільки такі відомості не були зазначені у Направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яке долучено до матеріалів справи.

Відповідно до п.10 розділу ІІІ Інструкції № 1425/735 зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.

Крім того, п.22 розділу ІІІ вказаної вище Інструкції передбачає, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Враховуючи вищевикладене, під час медичного огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння 04.07.2021, було порушено порядок відібрання зразків та проведення дослідження, оскільки лікарем ОСОБА_2 у судовому засіданні було зазначено, що біологічні зразки у ОСОБА_1 відбиралися у один контейнер, а вже потім були розділені на дві ємності, що є порушенням вимог Інструкції № 1425/735, що тягне за собою визнання таких результатів дослідження недійсними.

Відповідно до практики ЄСПЛ, висловленою у рішеннях "Енгель та інші проти Нідерландів", "Карелін проти Російської Федерації", "Гурепка проти України", "Швидка проти України" та інших чисельних рішеннях, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП повинне проводитись за процедурою кримінального провадження, а протокол про адміністративне правопорушення фактично за своєю суттю відповідає обвинуваченню у кримінальному провадженні.

Протокол, є актом обвинувачення й повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП.

У рішенні у справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

У рішенні по справі "Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії" ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

Отже, на підставі відповідної практики ЄСПЛ можливо зробити однозначний висновок, що суд не має права перебирати на себе функцію обвинувача у справах про адміністративні правопорушення, які в розумінні Конвенції прирівнюються до кримінального провадження, оскільки в такому випадку суд перестає бути незалежним та неупередженим органом з розгляду спорів, що є безумовним порушенням ст.6 Конвенції в частині права кожного на справедливий суд. В такому випадку суд позбавлений можливості самостійно здійснювати збір додаткових доказів, що підтверджували б або спростовували б вину правопорушника, а отже судовий розгляд здійснюється на підставі наданих суду матеріалів.

З огляду на зазначене, суд позбавлений змоги самостійно витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вказаний обов`язок повністю покладений на орган або особу, яка складає відповідний протокол.

Тобто, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується як із нормами чинного законодавства так і з практикою та позицією ЄСПЛ.

За змістом свого викладення ч.1 ст. 130 КУпАП відноситься до банкетних норм, тобто її диспозиція не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку на Правила дорожнього руху.

Так, п. 2.9 ПДР передбачає сім підпунктів (від а) – до е)), які встановлюють певні заборони водіям.

Однак, у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не зазначено який конкретно підпункт п. 2.9 ПДР порушено водієм ОСОБА_1 , який став підставою для складання протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП, що є істотним порушенням вимог ст. 256 КУпАП.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Однак матеріали справи встановленому критерію щодо належного доведення вини особи не відповідають та не містять належних та допустимих доказів на підтвердження порушення ОСОБА_1 вимог ч.1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, оскільки будь-яких належних, допустимих і достовірних доказів того, що працівниками поліції належним чином виконано вимоги ст.ст. 256, 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 при проведенні огляду ОСОБА_1 на встановлення факту перебування його в стані наркотичного сп`яніння під час керування транспортним засобом, та під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, суду не надано, а тому суд приходить до висновку, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 268 КУпАП на особу, яку звинувачують у скоєні правопорушення не покладається обов`язок доказування, цей обов`язок покладається на органи та посадових осіб, які складають протокол та розглядають справу. Це право особи закріплено у ст. 62 Конституції України.

Відповідно до ст. 62 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи, керуючись вимогами ст. 62 Конституції України і ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь; кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не буде доведено згідно з законом, суд вважає, що винуватість  ОСОБА_1  в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, належним чином не підтверджується, а тому провадження по справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 130, 247, 266, 283 КУпАП, суддя

постановив:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП в зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя                                Н.М. Дубровська