Каланчацький районний суд Херсонської області

Справа  № 2-а-41/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

31 січня 2011 року   Суддя Каланчацького районного  суду Херсонської   області Ковальчук О.В. розглянувши  в  порядку   скороченого   провадження   адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до   Управління  Пенсійного фонду України в Каланчацькому районі Херсонської області   про  визнання дій протиправними

В С Т А Н О В И В :

           Позивач звернулася до суду із позовом до Управління  Пенсійного    фонду   України в    Каланчацькому   районі   Херсонської    області,  в  якому   просить  поновити  пропущений  строк   для  звернення  до суду,   визнати  протиправними  дії  відповідача   внаслідок  яких  їй  не  виплачена соціальна   допомога,  як  дитині    війни,  за   період  з  початку 2008  року  по грудень місяць 2010 року   та  стягнути  з відповідача  соціальну допомогу за вищезазначений період в сумі 6110,70 грн.

         Обґрунтовуючи позов, позивач вказує, що відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»належить до соціальної групи «діти війни», оскільки народилася  21 жовтня 1944 року, і на час закінчення Другої світової війни, їй  не виповнилося 18 років, в зв»язку з чим має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії, як це передбачено ст.6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни». Однак,  відповідач в  порушення  вимог  закону  не  здійснював  нарахування   та виплату зазначеної   допомоги   в  2008-2010  роках,  чим   грубо   порушив    її   право  на  соціальну   допомогу.

            Відповідач Управління Пенсійного Фонду України  в  Каланчацькому   районі позов не визнав та,  у передбачений   законом   строк,  надав  до  суду   письмове   заперечення,   в   якому  вказує,  що  посилання  позивача,  щодо  нарахування  та  виплати  соціальної  допомоги  за 2008  рік  є  безпідставним  та  такими, що не  підлягають задоволенню, оскільки 28.05.2008 року Кабінет Міністрів прийняв постанову №350, якою було визначено розміри  щомісячного  грошового   утримання  чи  державної   соціальної   допомоги, що виплачується «дітям   війни» в  розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Позивач починаючи з 01.01.2008року отримує вищезазначене підвищення до пенсії у розмірі 10%від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. За таких обставин  вважає, що Управління Пенсійного Фонду в Каланчацькому районі Херсонської області діяло  у   межах   повноважень,   у  порядку   та у спосіб, що визначені чинним законодавством. Стосовно відшкодування недоплаченої  щомісячної державної соціальної  допомоги за 2009-2010 роки, то відповідач зазначив,  що правових підстав для задоволення цих вимог не має. Оскільки, відповідними Законами України «Про Державний бюджет»не встановлено інших розмірів підвищення до пенсії «дітям війни», ніж  ті, що зазначені в постанові Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Крім того, позивач пропустив строк для звернення до суду за захистом   порушених прав, що  є підставою для залишення даного позову без розгляду. Окрім того, відповідно  до  ст. 6 Закону  України «Про  соціальний  захист дітей  війни» державна  соціальна  допомога дітям війни  не є пільгою,  компенсацією  або гарантією, а є державною соціальною підтримкою, тому застосування ст.46 Конституції України стосовно строків позовної  давності є не обгрунтованим. Поряд з  цим, відповідач зазначив, що Пенсійний фонд України не має належного фінансування, для виплати   соціальної   допомоги.

         Оцінивши повідомленні  позивачем   та   відповідачем обставини, суд  вважає їх достатніми для прийняття рішення в порядку скороченого   провадження та дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню   з  наступних   підстав.

        Судом   встановлено,  що  позивач  є  пенсіонером,  має   статус   дитини   війни,  що  підтверджується   копією   пенсійного   посвідчення   позивача   зі  штампом «дитина  війни».

         Відповідно до ч.1  ст. 46 Конституції   України громадяни мають  право   на соціальний захист, що включає право на  забезпечення їх у разі повної,  часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника,  безробіття   з  незалежних  від   них  обставин, а також у старості та  в  інших  випадках,  передбачених  законом.

         Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян,  які мають статус дитини війни, на їх соціальну захищеність шляхом   надання   пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі   України  «Про соціальних захист дітей війни».

          Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей   війни»дітям  війни  пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи   державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії,  підвищуються   на  30%   мінімальної  пенсії  за  віком.   

         Законом України  «Про державний бюджет на 2008рік та про   внесення   змін  до   деяких   законодавчих   атів  України»  від   28.12.2007  року, з  01 січня  2008  року   зупинені   виплати,  на  які  згідно    із  законами   України   мають  право    діти  війни  ( п.41  розділу  ІІ   Закону).  Разом   з   тим,   рішенням  Конституційного   Суду  України   №  10-рп  від  22.05.2008  року   у  справі  за  конституційним   поданням   Верховного  Суду  України   щодо  відповідності   Конституції   України   окремих  положень   ст.  65      розділу І, п. 61,62, 63,  66   розділу ІІ, п. 3  розділу  ІІІ  Закону  України

« Про  Державний   Бюджет  України   на 2008  рік…»і  101 народного   депутата  України щодо відповідності Конституції України положень ст. 67  розділу І, п.п.  1-4, 6-22, 24-100  розділу  ІІ  цього ж  закону   визнані   такими,  що   не  відповідають   Конституції   України,  в  тому  числі   положення   п. 41  розділу   ІІ  Закону  України  «Про державний   бюджет  України на  2008   рік  та   про  внесення   змін  до   деяких  законодавчих  актів».

           Відповідно   до   ч.2   ст.  152   Конституції   України   закони,   інші   правові акти або їх  окремі  положення,  що визнанні неконституційними,   втрачають чинність з  дня ухвалення Конституційним Судом України   рішення   про  їх   неконституційність.

       З  урахуванням вищенаведеного соціальні доплати дітям війни   поновлені  з 22  травня 2008 року, тому позивач  з  22.05.2008 року  має  право   на  перерахунок   пенсії.

        При  цьому  слід  враховувати   виплати, які   були  фактично   здійснені   відповідачем  позивачу за  відповідний   період згідно  з постановою   Кабінету  Міністрів України від 28 травня 2008року  № 530 «Деякі питання   соціального   захисту   окремих   категорій   громадян» в  розмірі  10%.

         Статтею  71 Закону  України  «Про  державний   бюджет  України  на   2009рік»Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році  встановлювати розміри соціальних виплат, які  відповідно   до  законодавства   визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в  абсолютних  сумах   у  межах   асигнувань,   передбачених   за   відповідними   бюджетними   програмами.  

         Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що  зазначена   норма   передбачає  встановлення   в  абсолютних  сумах   розмірів   лише  тих  виплат,  вихідним  критерієм   розрахунку   яких   є   розмір   мінімальної   заробітної  плати.   Відповідно   її   дія   не   поширюється   на  спірні   правовідносини,  оскільки   розмір   зазначених   соціальних   виплат   згідно  із  Законом   України  « Про  соціальний   захист   дітей  війни» залежить   від  розміру   мінімальної   пенсії  за  віком.

         Отже,  нарахування  та виплата у 2009 році дітям  війни   підвищення   до пенсії або щомісячного  грошового довічного утримання чи державної  соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні  здійснюватися   відповідно  до норм Закону України «Про  соціальний  захист дітей війни»  в  розмірі 30 % від мінімальної пенсії за  віком. Однак, відповідачем на  порушення вимог зазначеної статті таких нарахувань не проводило,  чим   і   допустило протиправну бездіяльність, оскільки Управління як  орган,   якому   делеговано повноваження щодо  призначення   і   виплати  пенсій  та  доплат  до  них,  повинно   було   діяти   відповідно  до  вимог   ст. 6   Закону  України № 2195-ІV  і  здійснювати   позивачу   відповідні   нарахування.  В  такому ж   розмірі Управління Пенсійного фонду в Каланчацькому районі повинно   було  здійснювати   нарахування  у  2010  році.   

            Суд  не  приймає  до  уваги  доводи  відповідача  щодо  правомірності   свої  дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної   реалізації програми з доплат  дітям  війни,  оскільки  питання     фінансування   цих   видатків   не  є   предметом   спору,  що   розглядається.  

          Крім  того,  суд  дійшов   висновку, що   право  на   соціальний   захист   не  може   бути  обмежено   та  строк   позовної   давності   не   поширюється   на   соціальні   виплати,  оскільки   пільги,   компенсації   і  гарантії,  право   на  які   передбачене   чинним   законодавством,  є   додатком  до   основних   джерел   існування,   необхідною   складовою  конституційного   права   на   забезпечення життєвого   рівня ( стаття   46  Конституції  України).

               Враховуючи вищевикладене суд вважає  за  необхідне    задовольнити   позовні   вимоги   позивача   в частині   визнання   бездіяльності   Управління   Пенсійного Фонду в Каланчацькому районі, щодо не нарахування та   невиплати  соціальної   допомоги,  як  дитині  війни  за  період  з  22  травня  2008  року  по  31 грудня 2010 року.  

             Крім того, відповідно  до  ст. 11  КАС України  та  з  метою  повного  захисту прав  позивача, суд  вважає  за  можливе  вийти за межі позовних  вимог та зобов»язати Управління Пенсійного фонду в Каланчацькому  районі   Херсонської області нарахувати та виплатити позивачу, щомісячну недоплачену державну соціальну допомогу, як дитині війни, в  розмірі  30%   мінімальної пенсії  за віком  за період  з 22  травня 2008 року  по 31 грудня  2008року,  з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 з  урахування  виплачених 10 % допомоги.

           Вимог ж позивача, щодо стягнення  з  Управління Пенсійного  Фонду   України в Каланчацькому районі недоплаченої  суми   державної  допомоги,  задоволенню не  підлягають, оскільки фактичний перерахунок розміру  пенсії  не входить до компетенції суду. Даний обов»язок Законом України «Про  соціальний захист  дітей   війни»покладено  на   Пенсійний Фонд України.

          Керуючись, ст. ст. 46,48, 152 Конституції    України,  ст.ст. 1, 6  Закону    України  «Про  соціальний    захист   дітей війни»№ 2195-ІV, Законом  України  «  Про  державний   бюджет    на  2008   рік   та  про   внесення   змін  до   деяких   законодавчих   атів  України»  від   28.12.2007  року,  Закону  України  «Про  державний   бюджет  України  на   2009 рік», рішенням  Конституційного   Суду  України   №  10-рп  від  22.05.2008  року,  ст.ст. 11, 17, 18,  94,  159- 163,  183-2  КАС  України,

                                                   Постановила :

          Позов  ОСОБА_1 задовольнити частково.

         Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду   України  в  Каланчацькому   районі,  щодо   не нарахування   та   невиплати   ОСОБА_1 соціальної допомоги, як дитині   війни,  за період з 22  травня 2008 року по 31 грудня 2008 року,   з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року в розмірі  30% мінімальної  пенсії  за  віком.

         Зобов»язати Управління  Пенсійного фонду  в   Каланчацькому   районі   Херсонської області нарахувати та виплатити  ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячну недоплачену державну соціальну допомогу, як  дитині війни, в  розмірі  30%   мінімальної  пенсії  за  віком  за  період з  22  травня 2008 року  по   31 грудня  2008 року,  з  01  січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року,  встановленого  ч.1 ст. 28  Закону України «Про загальнообов»язкове  державне  пенсійне страхування»,   з урахування виплачених 10 % допомоги.

          В  іншій   частині   позовних  вимог   відмовити.       

          Постанова   відповідно   до  вимог  ч.1 ст.256 КАС України підлягає   негайному   виконанню.

          Постанова   може   бути   оскаржена   в  апеляційному   порядку   до   Одеського   апеляційного   адміністративного   суду,   через  Каланчацький   районний   суд   Херсонської   області,  шляхом   подачі   апеляційної   скарги    протягом   10  днів   з  дня  отримання   копії   даної   постанови.

           Суддя:                                                               Ковальчук О.В.