Справа  №  2-а-31/11  

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24.01.2011                                                                                                м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

                                    в складі :  головуючого -судді СКАЛОЗУБА О.М.                                

                                    при  секретарі – Полєтавкіній М.О.,за участю позивача,відповідача,

            розглянувши у   відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Ніжинського ВДАІ Грищенка Олега Володимировича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

в   с  т  а  н о  в  и  в  :

          Позивач в заяві до суду і в судовому засіданні просить постанову серія СВ №225060 у справі про адміністративне правопорушення від 12 грудня 2010 року інспектора ДПС Ніжинського ВДАІ у Чернігівській області Гриценко О. В., про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП і накладення покарання у вигляді 270 грн. штрафу –скасувати і справу провадженням закрити у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що на підставі постанови серія СВ №225060 в справі про адміністративне правопорушення від 12 грудня 2010 року інспектора ДПС Ніжинського ВДАІ у Чернігівській області - Гриценком О. В., його було притягнуто до адміністративної відповідальності за те що він, 12 грудня 2010
року, близько 14 години, керуючи автомобілем ЗАЗ державний номерний знак НОМЕР_1 у м. Ніжині по вул. Московській зробив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 ПДР «Зупинка заборонена», тим самим порушив Правила дорожнього ружу і йому було визначено покарання за ч.1 ст.122 КУпАП України у вигляді 270 грн. штрафу.

Вважає, що дії інспектора ДПС Ніжинського ВДАІ у Чернігівській області - Гриценка О. В., є неправомірними і адміністративне покарання накладено на нього безпідставно з наступних причин.

Протокол йому інспектором на руки не видавався, що є порушенням його прав, а постанова про адміністративне правопорушення серія СВ № 225060 в справі про адміністративне правопорушення від 12 грудня 2010 року - оформлена так, що її прочитати
майже неможливо. Зокрема неможливо прочитати суть його правопорушення та норму права, яка була ним порушена.

Він правил дорожнього руху не порушував. Не зважаючи на те, що він не був згодним із вказаним правопорушення, інспектор ніяких свідків, які б бачили його маневр не запросив, про що свідчить складений протокол. Фотографування чи відеозапис належним чином оформленими технічними записами не проводилося.

Він дійсно 12.12.2010 року в 14 годин 30 хвилин у м. Ніжині по вул. Московська виїжджаючи із платної стоянки зупинився, щоб перед виїздом на проїжджу частину дороги пропустити зустрічний транспорт. В цей час на в'їзді у ворота Колгоспного ринку утворилася пробка, тому він пропускав мікроавтобус, який заважав руху транспортних засобів. Крім цього на цій стороні дороги ніяких знаків, яки б забороняли зупинку немає.

Інспектор ДПС Ніжинського ВДАІ у Чернігівській області – Грищенко О. В. - відібрав у нього водійське посвідчення і не віддавав йому його на протязі 40 хвилин, примушував його підписати протокол, причому на його прохання запросити свідків він відмовив.

Таким чином, вина у вчиненні адміністративного правопорушення відсутня, а тому за відсутності вини, він не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, він вважає, що дії інспектора ДПС Ніжинського ВДАІ у Чернігівській області - Гриценко О. В., що склав протокол, який не відповідає дійсності є незаконними, а тому постанова підлягає скасуванню.

       Відповідач в судовому засіданні позов не визнав,просив відмовити позивачу в його задоволенні,так як позивач здійснив зупинку в зоні дії дорожного знаку З.З4.Цей знак розташований біля кафе”Партнер” і його дія розповсюджується до першкого перехрестя вулиць Московська-Набережна..

Вислухавши пояснення позивача,відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з таких підстав.          

          Пунктом 2 ч. 1 ст. 18 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 2 ст. 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.     

          Судом встановлено, що 12.12.2010 року відповідачем на позивача складено  протокол про адміністративне правопорушення за те, що позивач  порушив вимоги п. 15.4 ПДР України, а саме керуючи автомобілем здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 «Рух заборонено», сумнівів про достовірність доказів суд не має.

Інспектором ДПС Ніжинського ВДАІ Гриценком О.В. винесена постанова серії СВ № 225060  від 12.12.2010 року згідно якої на позивача накладено адміністративне стягнення в вигляді штрафу в розмірі  270 гривень  за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122  КУпАП.

Відповідно до встановлених правил ст.14 Закону України «Про дорожній рух»учасники дорожнього руху зобов’язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. При цьому водій має право відступати від вимог  Закону та відповідно Правил дорожнього руху  лише в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян.

          Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення.

          Згідно ст. 256 КУпАП у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

          Позивач відмовився підписувати протокол, при цьому жодних пояснень та зауважень щодо змісту протоколу ним не зазначено, отже це дає суду підстави вважати, що позивач при такій своїй поведінці фактично погодився з вчиненням ним адміністративного правопорушення і даний позов суд розцінює як спосіб позивача уникнути адміністративної відповідальності.

          Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

          Відмовляючи у задоволенні позову, суд також виходить з того, що позивачем не доведено переконливості доказів, на які він посилається.

          Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

          У зв’язку з цим факт порушення ОСОБА_1 ПДР України, тобто скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, знайшов своє повне підтвердження, а тому адміністративний позов є безпідставним, доказами не підтверджений, і таким , що задоволенню не підлягає.А тому в задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС Ніжинського ВДАІ УДАІ при УМВС України в Чернігівській області Грищенка Олега Володимировича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення  серії СВ № 225060  від 12.12.2010 року ,згідно якої на позивача накладено адміністративне стягнення в виді штрафу в розмірі  270 гривень  за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122  КУпАП., слід відмовити.

           Керуючись  ст.ст.9,10,11, 14, 159-163,167 КАС України, -

п о с т  а н о в  и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС Ніжинського ВДАІ УДАІ при УМВС України в Чернігівській області Грищенка Олега Володимировича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення  серії СВ № 225060  від 12.12.2010 року ,згідно якої на позивача накладено адміністративне стягнення в виді штрафу в розмірі  270 гривень  за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122  КУпАП., відмовити.

         Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя           Ніжинського міськрайонного судуО. М. Скалозуб