Справа  №  2-а-19/11  

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24.01.2011                                                                                                м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

                                    в складі :  головуючого -судді СКАЛОЗУБА О.М.                                

                                    при  секретарі – Полєтавкіній М.О., за участю сторін,

            розглянувши у   відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Ніжинського ВДАІ УДАІ при УМВС України в Чернігівській області Петренка Сергія Володимировича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

в   с  т  а  н о  в  и  в  :

          Позивач в заяві до суду і в судовому засіданні просить визнати неправомірними дії інспектора ДПС Ніжинського ВДАІ Петренка С. В. та скасувати постанову серії СВ №225362 від 21.12.2010р. по справі про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, посилаючись на те, що в постанові відповідача серії СВ №225362 по справі про адміністративне правопорушення від 21.12.2010 року, зазначено, що він, керуючи автомобілем „М - 2140", державний номер НОМЕР_1, здійснив рух по тротуару на площі М.Заньковецької ,чим порушив п. 11.13 ПДР України. За вказане порушення його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та було накладене на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260,0 гривень.

Дійсно, він 21.12.2010р. заїхав на пл.М.Заньковецької в сторону будинку книги, де
розміщена будівля поштамту. Під'їхав до поштамту для того, щоб відправити поштову
кореспонденцію. Ніякого знаку заборони зупинки, чи стоянки автомобіля там не має.

Час зупинки його автомобіля був менше трьох хвилин. Він зайшов на почту, кинув у
поштову скриньку поштову кореспонденцію, зразу вийшов на вулицю і підійшов до своєї
автомашини. І тут же до нього підійшов інспектор ДАІ, який заявив, що він порушив вимоги знаку 11.13., склав протокол про адміністративне правопорушення і зразу виписав постанову.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення складено неправильно та
неточно. Окремі частини постанови не відповідають дійсності. Так, в постанові про
адміністративне правопорушення зазначено, що він о 16 год. 00 хв. в м. Ніжині на пл.
Заньковецької, керуючи автомобілем М - 2140 НОМЕР_1 здійснив рух по тротуару.
Протокол був складений в 16 годин 10 хв., де зазначено, що розгляд справи відбудеться о 16 год. 20 хв. в місті порушення. Постанова була складена раніше ніж протокол.

При складанні протоколу йому не роз'яснялись права та обов'язки відповідно до статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП, а лише було запропоновано розписатися в тому місці протоколу, де зазначалось місце та час розгляду справи.

Згідно ст.255 КУпАП уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення передбачені ч.3 та ч.4 ст.122 КУпАП. Але інспектор поза межі своєї компетенції склав протокол серія СВ1 №225441 про адміністративне правопорушення  передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Згідно ч.2 ст.276 КУпАП: «Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою,третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників».

Виконуючи вимоги КУпАП, інспектор вказав в протоколі місце розгляду справи - в місці порушення .Свій незаконний протокол розглянув прямо на площі М. Заньковецької в місті Ніжині.

Вважає, що відповідач, склавши оскаржувану постанову на місці, на вулиці, перевищив свої повноваження. Розгляд справи про адміністративне правопорушення без надання можливості реалізації права на правову допомогу та вибору захисника тягне за собою визнання постанови у справі незаконною з наступним її скасуванням.

Здійснення заходів щодо забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення та дотримання чинного законодавства при складанні адміністративних матеріалів співробітниками ДПС є виключною компетенцією начальників ГУМВС, УМВС та їх заступників (пп. 5.1.4 п. 5.1 Інструкції № 111); начальників управлінь (відділів) Державтоінспекції ГУМВС, УМВС та їх заступників (пп. пп. 5.2.5, 5.2.6 п. 5.2 Інструкції № 111); командира стройового підрозділу ДПС та його заступників (пп. пп. 5.3.15, 5.3.23, 5.3.24 п. 5.3 Інструкції № 111).

          Відповідач в судове засідання не з’явився, надав суду  заяву,в якій просить відмовити позивачу в задоволенні позову,так як здійснив порушення ПДР України і про це сам записав в протоколі.Права йому були роз”яснені,.про правову допомогу клопотань він  не заявляв.Суд вважає за необхідне відповідно до вимог ст.128 ч.4 КАС України розглянути справу на підставі наявних у  ній доказів у відсутність відповідача.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з таких підстав.          

          Пунктом 2 ч. 1 ст. 18 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 2 ст. 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.     

          Судом встановлено, що 21.12.2010 року відповідачем на позивача складено  протокол про адміністративне правопорушення за те, що позивач  порушив вимоги п.11.13 ПДР України, а саме здійснив рух по тротуару, сумнівів про достовірність доказів суд не має.

Інспектором ДПС Ніжинського ВДАІ молодшим сержантом міліції Петренком С.В. винесена постанова серії СВ № 225362  від 21.12.2010 року, згідно якої на позивача накладено адміністративне стягнення в виді штрафу в розмірі  260 гривень  за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122  КУпАП.

Відповідно до встановлених правил ст.14 Закону України «Про дорожній рух»учасники дорожнього руху зобов’язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. При цьому водій має право відступати від вимог Закону та відповідно Правил дорожнього руху  лише в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян.

Відповідно до пункту 11.13  Правил Правил дорожнього руху України забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під'їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1 - 26.3 цих Правил.

          Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

          У відповідності до ст. 255 КУпАП,  у справах про адміністративні правопорушення що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ, статті, частини третя і четверта статті 122 КУпАП. Отже в даній статті мова йде про спроможність складання посадовою особою протоколу про адміністративне правопорушення за частинами 3 та 4 ст. 122 КУпАП, оскільки  розгляд цих справ віднесений до компетенції органів зазначених у ст. 218-221 КУпАП, а саме: адміністративних комісій; виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, Районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів (суддів).  

Розгляд справ за ст. 122 ч. 1 КУпАП віднесено до компетенції працівників
Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання, що встановлено п. 3 ч. 2 ст. 222 КУпАП.  

     Згідно п. 2.3.1 «Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» розглядати від імені органів Державтоінспекції МВС справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення За адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 122 мають право працівники Державтоінспекції МВС, які мають спеціальні звання.

          Відповідно до ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

          Отже відповідач склав протокол та виніс оскаржувану постанову в межах своєї компетенції згідно чинного законодавства.

          В протоколі про адміністративне правопорушення серії СВ1 № 068242 від 21.12.2010 р. позивач власноручно у відповідній графі протоколу зазначив: «зупинився на тротуарі щоб зайти на почту», отже суд вважає, що позивач фактично визнав факт скоєння правопорушення,про що і зазначив в протоколі.

          Судом також не можуть бути прийняті до уваги твердження позивача про те, що йому не роз’ясненні ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, оскільки у відповідній графі протоколу позивач поставив підпис, що ознайомлений з вказаними статтями, згідно  яких позивачу, зокрема, роз’яснено його право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, клопотання про надання такої допомоги позивача ніде не зафіксовано.

          Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

          Відмовляючи у задоволенні позову, суд також виходить з того, що позивачем не доведено переконливості доказів, на які він посилається.

          Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

          У зв’язку з цим факт порушення ОСОБА_1 ПДР України, тобто скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, знайшов своє повне підтвердження, а тому адміністративний позов є безпідставним, доказами не підтверджений, і таким , що задоволенню не підлягає.А тому в задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС Ніжинського ВДАІ Петренка Сергія Володимировича про скасування постанови серії СВ № 225362  від 21.12.2010 року, згідно якої на позивача накладено адміністративне стягнення в вигляді штрафу в розмірі  260 гривень  за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122  КУпАП. ,  необхідно відмовити.

           Керуючись  ст.ст.9,10,11, 14, 159-163,167 КАС України, -

п о с т  а н о в  и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС Ніжинського ВДАІ Петренка Сергія Володимировича про скасування постанови серії СВ № 225362  від 21.12.2010 року, згідно якої на позивача накладено адміністративне стягнення в вигляді штрафу в розмірі  260 гривень  за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122  КУпАП. ,  відмовити.

         Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя           Ніжинського міськрайонного судуО. М. Скалозуб