ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"14" вересня 2006 р. | Справа № 29/273-05-7934 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Тофана В.М.,
суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.
при секретарі судового засідання Петровій О.С.
за участю представників сторін:
Від позивача: Тюхтій М.П., по дов.
Лоскутов М.П., по дов.
Від відповідача: Бороган В.В., по дов.
Фуголь Є.І., по дов.
Від третьої особи: Безверхий А.М., по дов.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства „Український інноваційний банк” та Приватного підприємства „Агрофірма ім. М.О. Посмітного”
на рішення господарського суду Одеської області від 25 листопада 2005 року
по справі № 29/273-05-7934
за позовом Південного регіонального виробничо-комерційного відділення концерну „Украгротехсервіс”
до: 1. Приватного підприємства „Агрофірма ім. М.О. Посмітного”
2. Акціонерного товариства „Український інноваційний банк” в особі Одеської філії АТ „Укрінбанк”
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Акціонерний поштово-пенсійний банк „Аваль” в особі Одеської обласної філії
про визнання права власності, про визнання договору застави недійсним, про розірвання договору та повернення майна
Судове засідання фіксувалось технічними засобами
В засіданні суду оголошувалась перерва до 14.09.2006 р.
ВСТАНОВИВ:
Південне регіональне виробничо-комерційне відділення концерну „Украгротехсервіс” (далі –Відділення „Украгротехсервіс”) звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства „Агрофірма iм. М.О. Посмітного” (далі –Агрофірма) та АТ „Український інноваційний банк” (далі - Банк) про:
- визнання права власності на кopiв племінних в кількості 160 голів та овець в кількості 450 голів за Південним регіональним виробничо-комерційним відділенням концерну „Украгротехсервіс”;
- визнання недійсним договору застави від 03.12.2004 р. № 12954, що укладений між ПП „Агрофірма iм. М.О. Посмітного” та Акціонерним товариством „Український інноваційний банк” в особі директора Одеської філії АТ „Украінбанк” в частині передачі корів племінних в кількості 218 голів i овець в кількості 678 голів;
- розірвання договору про співробітництво у виробництві продукції тваринництва від 16.10.1999 р., укладеного між КСП iм. М.О. Посмітного та Південним регіональним виробничо-комерційним відділенням концерну „Украгротехсервіс”;
- зобов'язання ПП „Агрофірма iм. М.О. Посмітного” повернути Південному регіональному виробничо-комерційному відділенню концерну „Украгротехсервіс” корів племінних в кількості 160 голів та овець в кількості 450 голів.
Відповідачі заперечують проти позовних вимог, вважаючи їх необґрунтованими.
Заперечуючи проти позову, відповідачі також стверджували про недійсність вказаного договору про співробітництво, посилаючись на засвідчення цього договору печаткою ПП „Агрофірма ім. М.О. Посмітного” і підписання його неуповноваженою особою, хоча в судовому засіданні першої інстанції не заперечували, що цей договір підписаний директором ПП „Агрофірма ім. М.О. Посмітного” від імені КСП „Агрофірма ім. М.О. Посмітного” і скріплений печаткою ПП „Агрофірма ім. М.О. Посмітного”, яка є правонаступником КСП ім. М.О. Посмітного.
Під час розгляду справи судом першої інстанції до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача - Акціонерний поштово-пенсійний банк „Аваль” в oco6i Одеської обласної філії.
Заперечуючи проти позову, відповідачі з окремими вимогами про визнання договору про співробітництво недійсним до суду не звертались. Під час розгляду справи невідповідність умов договору про співробітництво діючому законодавству, що встановлює недійсність правочинів, або про неукладеність договору про співробітництво, на чому наполягали представники відповідачів в суді апеляційної інстанції, судом не встановлено.
Рішенням місцевого господарського суду від 25.11.2005 р. (суддя Аленін О.Ю.) позов задоволено частково: визнано право власності на корів племінних в кількості 160 голів за Південним регіональним виробничо-комерційним відділенням концерну „Украгротехсервіс”, розірвано договір про співробітництво у виробництві продукції тваринництва від 16.10.1999р., укладеного між КСП ім. М.А. Посмітного та Південним регіональним виробничо-комерційним відділенням концерну „Украгротехсервіс”, зобов'язано ПП „Агрофірма iм. М.О. Посмітного” повернути Південному регіональному виробничо-комерційному відділенню концерну „Украгротехсервіс” кopiв племінних в кількості 160 голів і стягнуто з ПП „Агрофірма iм. М.А. Посмітного” на користь Південного регіонального виробничо-комерційного відділення концерну „Украгротехсервіс” судові витрати. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідачі звернулись з апеляційними скаргами, в якій просять зазначене рішення суду скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У запереченнях на апеляційні скарги відповідачів позивач вважає їх безпідставними, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи і чинному законодавству.
У процесі розгляду справи в суді апеляційної інстанції перший відповідач - ПП „Агрофірма ім. М.О. Посмітного” - заявив клопотання про призначення експертизи документів, які були доказами при прийнятті оскарженого рішення.
Це клопотання судом апеляційної інстанції було задоволено і ухвалою суду від 16.01.2006 р. призначена судова експертиза документів з дорученням її проведення Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, куди була направлена справа з доданими до неї матеріалами.
В цій же ухвалі суду зазначено, що витрати пов’язані з проведенням судової експертизи покладені на заявника клопотання про проведення експертизи документів –Приватне підприємство „Агрофірма ім. М.О. Посмітного”, а також на вимогу експерта надати необхідні документи.
Від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз в лютому 2006 р. надійшло клопотання про надання додаткових документів і вимога про оплату вартості експертизи в сумі 653 грн. 76 коп. (а.с. 137-138, т. ІІІ), з якими був ознайомлений представник ПП „Агрофірма ім. М.О. Посмітного” (а.с. 141, 142, 143, 277-278, т. ІІІ).
В зв’язку з невиконанням ПП „Агрофірма ім. М.О. Посмітного” вимоги Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (ОНДІСЕ) і ухвали суду про оплату вартості експертизи від останнього надійшло повідомлення про неможливість надання висновку по цій справі.
Тому ухвалою суду апеляційної інстанції розгляд справи за апеляційними скаргами відповідачів було поновлено і її розгляд здійснюється за наявними у справі матеріалами, а клопотання представників відповідачів у судовому засіданні апеляційної інстанції про повторне призначення експертизи і, що відповідачі оплатять вартість експертизи, судом відхилено, оскільки представники відповідачів у лютому-червні 2006 р. були ознайомлені з вимогами експерта, у тому числі про необхідність оплати вартості експертизи, про що зазначено вище, але оплату не здійснили. Оцінку оспорюваним документам дав суд першої інстанції в оскарженому рішенні, з якою погоджується суд апеляційної інстанції. Крім того, у своїх апеляційних і касаційних скаргах відповідачі посилались, що накладна, товарно-транспортна накладна і податкова накладна, по яким були позивачем отримані телиці у СТОВ „Черкасплемсервіс”, не є доказом по справі. Також суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачі хотять затягти розгляд справи, вважаючи, що провадження у справі неодноразово зупинялось в зв’язку з оскарженням відповідачами ухвали суду апеляційної інстанції про забезпечення позову і додаткової ухвали суду апеляційної інстанції до неї.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційних скарг, заслухавши представників сторін і третьої особи, проаналізувавши юридичну оцінку судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи та їх повноту і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційних скарг відповідачів, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції встановив, що між позивачем - концерном „Украгротехсервіс” i відповідачем - КСП iм. М.О. Посмітного (нині - ПП „Агрофірма iм. М.О. Посмітного”) укладений договір (датований 16.10.1999р.) про співробітництво у виробництві продукції тваринництва строком до 2007 року.
За умовами договору Відділення концерну „Украгротехсервіс” зобов'язалось придбати i передати КСП, що належать йому 100 голів овець, 20 телиць та 3000 курей для їх утримання, зрощування, відтворення, а КСП зобов'язалось утримувати, зрошувати, вести роботу по відтворенню вказаних тварин i птиці, а також забезпечувати їх повно схоронність (п.п. 2.1, 2.2 договору).
На виконання умов договору позивач 21.10.1999 р. за накладною №121 від 21.10.1999 р. та податковою накладною б/н від 21.10.1999 р. відділення концерну „Украгротехсервіс” придбало у КСП „Черкасплемсервіс” 20 племінних телиць, породи української червоно-рябої яких за товарно-транспортною накладною № 81649 від 21.10.1999 р. отримали уповноважені представники КСП Вердер, Золотаренко (а.с. 76-78, т. І).
За умовами пункту 2.7. договору позивач повинен одержати основне стадо та приплід у кількості 50%.
Станом на 26-28 лютого 2005 р. позивачу належать 160 голів племінних кopiв, породи української червоно-рябої 450 голів овець, що підтверджується актами звірки (а.с. 5-6, 74, т. І).
Проте в порушення п. 4.4. договору та вимог ст. 578 ЦК України відповідач - Агрофірма - без згоди позивача передала Банку за договором застави від 03.12.2004 р. № 12954 майно, що є спільною частковою власністю, а саме 218 голів племінних корів і 678 голів овець, а 10.06.2005 р. заставодержатель –Банк звернув стягнення на майно заставодавця, про що свідчить витяг з державного реєстру обтяжень румого майна (а.с. 28-29, т. І).
В зв'язку з суттєвим порушенням Агрофірмою умов договору позивач просить розірвати договір про співробітництво від 16.10.1999 р., визнати право власності на корів племінних в кількості 160 голів, овець в кількості 450 голів, визнати недійсним договір застави від 03.12.2004 р. № 12954 в частині передачі корів племінних в кількості 218 голів і овець в кількості 678 голів, що укладений між Агрофірмою і Банком та зобов'язати Агрофірму повернути позивачу корів племінних в кількості 160 голів та овець в кількості 450 голів.
Вказаний договір про співробітництво від 16.10.1999 р. діяв після введення в дію Цивільного кодексу (ЦК) України з 01.01.2004 р.
За змістом ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 63 ЦК України в редакції 1963 р., який був чинним на момент укладення договору про співробітництво між Відділенням „Украгротехсервіс” і Колективним сільськогосподарським товариством (КСП) „Агрофірма ім. М.О. Посмітного”, наступне схвалення угоди особою, яку представляють робить угоду дійсною з моменту її укладення. Те ж саме передбачає ст. 241 ЦК України в редакції 2003 р., який набрав чинності 01.01.2004 р.
Таке схвалення цього договору в подальшому ПП „Агрофірма ім. М.О. Посмітного” свідчать наявні у матеріалах справи акт звірки поголів’я вівців і курей станом на 26.02.2005 р. спільного вирощування в названому підприємстві згідно договору від 16.10.1999 р. і акт від 28.02.2005 р. перевірки наявності ВРХ, яка належить Південному регіональному виробничо-комерційному відділенню концерну „Украгротехсервіс”, згідно договору про співробітництво, які підписані сторонами у тому числі директором ПП „Агрофірма ім. М.О. Посмітного” і скріпленого печаткою останнього (а.с. 5-6, 74, т. І).
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до положень ст. 355 ЦК України майно може належати особам на праві загальної пайової або на праві загальної спільної власності. Майно, що перебуває у власності двох або більше oci6 (співвласників), належить їм на праві загальної власності (спільне майно). Право загальної власності виникає на підставах, не забороненим законом.
Згідно п. 1 ст. 356 ЦК України власність двох або більше oci6 з визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Виходячи з умов договору від 16.10.1999р. i положень ст.ст. 355, 356 ЦК України можна зробити висновок, що спірне майно є спільною частковою власністю концерну „Украгротехсервіс” i ПП „Агрофірма iм. М.О. Посмітного”.
Стаття 359 ЦК України встановлює, що плоди, продукція й доходи від використання майна, що перебуває у спільної часткової власності, надходять до складу спільного майна й розподіляються між співвласниками відповідно до їх часток у праві спільної часткової власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Стаття 578 ЦК України передбачає, що майно, що є у спільній власності, може бути передане в заставу лише за згодою всіх власників. Ця ж умова передбачена п. 4.4. договору, згідно якого жодна зі сторін не вправі передавати свої права й обов'язки за даним договором третім особам, у тому числі передавати в заставу, без згоди іншої сторони.
Всупереч цьому відповідач 03.12.2004 р. без згоди позивача передав Одеській філії AT „Укрінбанк” за договором застави № 12954 майно, що е спільною частковою власністю - 218 племінних кopiв i 678 овець.
10.06.2005р. заставоутримувач - Одеська філія AT «Укрінбанк»звернув стягнення на майно заставника. Таким чином, у результаті неправомірних дій ПП «Агрофірма im. Посмітного»розмір загальної пайової власності значно зменшився.
Незаконне відчуження 160 голів племінних корів та 450 овець значною мірою позбавило позивача того, на що він розраховував при укладенні договору від 16.10.1999р., а саме - одержання приплоду протягом ще двох років, до моменту закінчення терміну дії договору в 2007 році.
Згідно ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у випадку істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. 3 огляду на те, що ПП „Агрофірма iм. М.О. Посмітного” порушило умови договору від 16.10.1999р., а також положення ст. 578 ЦК України, суд першої інстанції правомірно розірвав договір від 16.10.1999р., укладений між концерном «Украгротехсервіс» i ПП „Агрофірма iм. М.О. Посмітного”, визнав право власності на 160 голів племінних корів за позивачем та зобов'язав відповідача повернути йому майно.
Разом з тим суд апеляційної інстанції не може погодитись з висновками суду першої інстанції в частині відмови у позові про визнання за позивачем права власності на 450 голів вівців, право власності на які за Відділенням концерну „Украгротехсервіс” підтверджується оригіналом акту звірки поголів’я вівців по спільному вирощуванню їх у ПП „Агрофірма ім. М.О. Посмітного” згідно договору від 16.10.1999 р. станом на 26.02.2005 р. (а.с. 74, т. І). Згідно даного договору Південне регіональне виробничо-комерційне Відділення концерну „Украгротехсервіс” (Фірма) купляє і передає колективному сільськогосподарському підприємству ім. М.О. Посмітного (Господарству) належні їй 100 голів вівців, 20 телиць і 3 000 курей для їх утримування, вирощування і відтворення поголів’я (п. 2.1 договору). Пунктом 2.5 цього договору сторони передбачили, що доїння корів і овець здійснюється Господарством (КСП) в якому залишається отримане від надою молоко, а приплід розподіляється порівну по 50 % кожній стороні.
Із вказаного акту звірки поголів’я овець по договору від 16.10.1999 р. станом на 26.02.2005 р. вбачається, що Відділення концерну „Украгротехсервіс” (Фірмою) закуплено для спільного вирощування вівцематок 95 голів і 5 вівців (всього 100 голів, що було передбачено договором від 16.10.1999 р.).
Цей акт підписано керівниками сторін (позивача і першого відповідача) і скріплено печатками останніх, і встановлено, що станом на 26.02.2005 р. у Приватному підприємстві „Агрофірма ім. М.О. Посмітного” було 450 голів овець, які належать позивачу згідно договору про співробітництво від 16.10.1999 р.
Цей акт звірки поголів’я овець станом на 26.02.2005 р. згідно частини 1 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” є зведеним обліковим документом, який складається для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів, і відповідає вимогам частини другої названої статті цього Закону.
З пояснень представників позивача первинні документи по купівлі і передачі овець в кількості 100 голів не збереглись при перевезенні бухгалтерських документів в інше службове приміщення, в якому розташувався офіс підприємства.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Отже, вівці, як i племінні телиці, відповідно до ст. 356 ЦК України є спільною частковою власністю сторін, тому за приписами ст. 359 ЦК України розподіляються між співвласниками відповідно до їх часток у праві спільної часткової власності.
За змістом статті 11 Закону України „Про заставу” заставодавцем може бути підприємство, що є власником майна.
Згідно статті 6 названого Закону майно, що перебуває у спільній власності, може бути передано в заставу тільки за згодою всіх співвласників.
Оскільки відповідно до статті 13 цього Закону договір застави повинен укладатись у письмовій формі, то згода співвласників майна, що є предметом застави, також має бути зафіксована у письмовій формі (шляхом підписання договору, підписаного всіма співвласниками майна тощо).
Наявність племінних кopiв и овець, що на праві спільної часткової власності належать концерну "Украгротехсервіс" i ПП "Агрофірма iм. М.О. Посмітного", підтверджується актами від 26.02.2005р. та 28.02.2005р., про що вказано вище. Але вже після цього, а саме 06.04.2005р. заставодавець - ПП "Агрофірма iм. М.О. Посмітного" та заставоутримувач - Одеська філія AT "Укрінбанк" уклали акт про те, що всі племінні корови та вівці знаходяться у заставі Одеської філії AT "Укрінбанк". 10.06.2005р. заставоутримувач звернув стягнення на вказане майно, чим остаточно позбавив позивача права власності. Таким чином, сьогодні 218 племінних корів i 678 овець знаходяться у Одеської філії AT "Укрінбанк" за договором застави від 03.12.2004р. № 12954, із яких 160 голів племінних корів української червоно-рябої і 450 овець належать позивачу. Тому суд першої інстанції повинен був визнати цей договір застави в частини передачі 160 племінних корів i 450 голів овець недійсним, але в цій частині також у позові відмовив.
Таким чином, договір застави від 03.12.2004 р. № 12954, укладений між Приватним підприємством „Агрофірма ім. М.О. Посмітного” і Акціонерним інноваційним банком в особі Одеської філії АТ „Укрінбанк” в частинні передачі в заставу 160 племінних корів і 450 голів овець слід визнати недійсним, як такий, що в цій частині договір суперечить чинному законодавству.
Суд апеляційної інстанції погоджується з мотивувальною частиною суду першої інстанції в частині підстав про обґрунтованість задоволення позову в частині визнання права власності на корів племінних в кількості 160 голів за Південним регіональним виробничо-комерційним відділенням концерну „Украгротехсервіс” і про розірвання договору про співробітництво від 16.10.1999 р., укладеного між КСП ім. М.О. Посмітного (нині ПП Агрофірма ім. М.О. Посмітного) та вказаним Відділенням концерну „Украгротехсервіс” і про надання оцінки накладним, які оспорюються відповідачами. Крім того, цими накладними (накладною № 121 від 21.10.1999 р., податковою накладною від 21.10.1999 р. і ТТН № 81649 від 21.10.1999 р.) оригінали яких є у матеріалах справи (а.с. 76-78, т. І), повністю підтверджується отримання позивачем –Украгротехсервіс –від КСП „Черкасплемсервіс” 20 голів племінних телиць. А підписи і на цих накладних та печатка –продавця КСП „Черкасплемсервіс” на ТТН, яка оспорюється відповідачами, і на податковій накладній від 21.10.1999 р., яку виписав продавець „Черкасплемсервіс” і передав її покупцю (позивачу) „Украгротехсервіс” разом з накладною від 21.10.1999 р. за № 121 одні і ті ж.
Таким чином, заява представників відповідачів, що ці накладні не є доказами у справі про отримання позивачем по вказаному договору про співробітництво 20 голів племінних телиць, є безпідставною.
Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу і не зв’язаний з доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
При таких обставинах апеляційні скарги відповідачів задоволенню не підлягають, а оскаржене рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
Враховуючи викладене і керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України,
апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційні скарги Акціонерного товариства „Український інноваційний банк” та Приватного підприємства „Агрофірма ім. М.О. Посмітного” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 25 листопада 2005 р. по справі № 29/273-05-7934 змінити.
Резолютивну частину зазначеного рішення суду в частині позову про визнання права власності на корови племінні, вівці, визнання договору застави недійсним і повернення майна викласти в наступній редакції:
Позов Південного регіонального виробничо-комерційного відділення концерну „Украгротехсервіс” задовольнити частково.
Визнати за Південним регіональним виробничо-комерційним відділенням концерну „Украгротехсервіс” (65009, м. Одеса, вул. Сегедська,18, р/р 2600601636298 у ВАТ „Держексімбанк”, МФО 328618, код ЗКПО 20977984) право власності на корів племінних тільних породи українська червоно-ряба в кількості 160 (сто шістдесят) голів і овець в кількості 450 (чотириста п’ятдесят) голів.
Визнати недійсним договір застави від 03 грудня 2004 р. за № 12954, укладеного між Приватним підприємством „Агрофірма ім. М.О. Посмітного” і Акціонерним товариством „Український інноваційний банк” в особі директора Одеської філії АТ „Укрінбанк” в частині передачі в заставу корів племінних тільних породи українська червоно-ряба в кількості 160 (сто шістдесят) голів і овець в кількості 450 (чотириста п’ятдесят) голів.
Зобов’язати Приватне підприємство „Агрофірма ім. М.О. Посмітного” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32, код 307 47611) повернути Південному регіональному відділенню концерну „Украгротехсервіс” (65009, м. Одеса, вул. Сегедська, 18, код 20977984) корів племінних тільних породи українська червоно-ряба в кількості 160 (сто шістдесят) голів і овець в кількості 450 (чотириста п’ятдесят) голів.
В решті зазначене рішення суду залишити без змін.
Відповідні накази видати господарському суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя: В.М. Тофан
Судді: О.О.Журавльов
М.В. Михайлов