Справа № 1-41/2011        

ВИРОК

Іменем України

28 січня 2011 року            Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області, у складі головуючого –судді Волошиної Н.Л., при секретарі Доненко  Н.О., за участю прокурора Чабаненко М.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Світловодську  кримінальну справу по обвинуваченню:   

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Світловодськ Кіровоградської області, українця, громадянина України, який має середню спеціальну  освіту,  не працює, не одружений, який  проживає по АДРЕСА_1, раніше  судимого:

- 14 березня 1995 року Світловодським міським судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 229-6 КК України до 1 року 6 місяців  позбавлення волі. Звільнений  з місць позбавлення волі 12 червня 1996 року по відбуттю строку призначеного покарання;

- 05 вересня 1997 року Світловодським    міським    судом Кіровоградської області за ч. 1ст. 196-1  КК України до 1 року  позбавлення волі, штрафу у сумі 340 грн.  Звільнений  від відбуття покарання умовно  з іспитовим строком на 1 рік;

- 16 грудня 1997 року Світловодським міським  судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 140 , ст. 43 КК України до 1 років  2 місяців позбавлення волі. Звільнений з місць позбавлення волі 11 вересня 1998  року на підставі Закону України  від 24 липня 1998 року «Про амністію»;

- 25 жовтня 2001 року Світловодським міським  судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення  волі. Звільнений  від відбуття покарання на підставі ст.. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки;

-09 червня 2003  року Світловодським міськрайонним  судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71  КК України до   3 років  1 місяця позбавлення волі. Звільнений  з місць позбавлення волі 23 грудня 2005 року по відбуттю строку призначеного покарання;

у скоєні злочину,  передбаченого   ч.2  ст. 185     КК України, -

встановив:

В період часу з 05 жовтня 2010 року до 13 листопада 2010 року ОСОБА_1 проживав за згодою власниці в квартирі АДРЕСА_1,  яка належить ОСОБА_2

13 листопада 2010 року, перебуваючи за місцем проживання , а саме  в приміщенні квартири АДРЕСА_1,  в період часу з 18 год. 00 хв. по 19 год. 30 хв. , у підсудного виник умисел на незаконне заволодіння чужим майном, а саме мобільним телефоном «Nokia 1280»ІМЕІ НОМЕР_1, із вмонтованою сім-картою «Київстар»та зарядним пристроєм, належним потерпілій ОСОБА_2   Реалізовуючи свій злочинний намір до кінця, підсудний, залишившись в кімнаті потерпілої  та упевнившись, що його дії нікому не помітні, підійшов до столу в кімнаті, звідки повторно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу,  викрав мобільний телефон «Nokia 1280»ІМЕІ НОМЕР_1, вартістю 248 грн.,   із вмонтованою сім-картою мобільного зв»язку  «Київстар», вартістю 10 грн., на рахунку якої  були гроші в сумі 9 грн.,  та зарядний  пристрій до мобільного телефону, вартістю 15 грн., спричинивши тим самим потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 282 грн. Після вчинення злочину підсудний з місця пригоди зник, викраденим майном розпорядився за власним розсудом.

В судовому засіданні підсудний  ОСОБА_1  свою вину  у вчиненому злочині визнав повністю,  розкаявся  та пояснив суду, що   дійсно викрав  майно , належне ОСОБА_2 за встановлених судом обставин. Викрадений телефон з зарядним пристроєм він продав, на виручені кошти купив горілку та їжу.

За згодою учасників судового розгляду суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.  Дослідивши  зібрані по справі докази на підставі ч.3 ст. 299 КПК України та оцінивши їх у сукупності, суд прийшов до висновку, що вина підсудного доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.  

При вирішенні питання про призначення покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу підсудного, обставини, що обтяжують чи пом’якшують покарання.

Так, підсудний скоїв злочин  середнього ступеня  тяжкості, раніше неодноразово був  судимий, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став  та з нову вчинив умисний корисливий злочин,  на обліку у лікарів нарколога та  психіатра не перебуває, не працює, за місцем реєстрації характеризується негативно,  не одружений.  

Обставинами, що пом’якшують покарання суд визнає щире каяття підсудного, відшкодування збитків потерпілій.

Обставиною, що обтяжує  покарання  є рецидив злочинів.  

Зважаючи на особу підсудного, стійку тенденцію до вчинення ним  умисних корисливих злочинів, а також те, що підсудний неодноразово  не виправдовував довіру суду та вчинював нові злочини під час відбуття іспитового строку,  суд приходить до висновку, що мірою покарання , яке буде необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів є обмеження волі, під час відбуття  якого останній усвідомить, що матеріальні блага повинні  набуватися не шляхом вчинення злочинних дій, а  як результат   суспільно –корисної праці.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 322, 323 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1  визнати винним у скоєні злочину, передбаченого  ч.2  ст. 185 КК України  та призначити йому покарання  у вигляді  обмеження волі строком на 2 ( два)  роки.

На апеляційний період запобіжний захід відносно засудженого залишити без змін –підписка про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області через Світловодський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя                                                                            Н.Л.Волошина.