Справа №  4-4/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

20.01.2011  року                                                                                м.Ніжин

                    Ніжинський міськрайонний   суд Чернігівської області в складі:                                                             головуючого -судді Скалозуба О.М.,

                    при   секретарі -  Полєтавкіній М.О.,

                    з участю   прокурора –Євдокименко О.М.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ніжина скаргу ОСОБА_1 на постанову від 19 жовтня  2009 р. № 12/18008 старшого слідчого СВ Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області старшого лейтенанта міліції Лазоренка О.В. про порушення кримінальної справи,-

в с т а н о в и в:

          ОСОБА_1 звернувсь до суду із скаргою на постанову від 19 жовтня  2009 р. № 12/18008 старшого слідчого СВ Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області старшого лейтенанта міліції Лазоренка О.В. про порушення кримінальної справи, посилаючись на те, що 19.10.2009 старшим слідчим СВ Ніжинського MBУМВС України в Чернігівській області старшим лейтенантом міліції Лазоренком О.В. порушено кримінальну справу № 12/18008 за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 10.10.2009 року на 40-му кілометрі автодороги «Кіпті-Глухів- Бачівськ», в результаті якої ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст.
286 КК України.

          Зазначена постанова про порушення кримінальної справи є  незаконною та необгрунтованою, оскільки суперечить вимогам та положенням норм Кримінально-процесуального кодексу.

           Як вбачається з постанови від .10.2009 про порушення кримінальної справи № 12/18008: «10.10.2009 року близько 08 години на 40-му кілометрі автодороги «Кіпті-Глухів-Бачівськ»в умовах недостатньої видимості, автомобіль марки «Мітцубісі-Лансер»д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, рухаючись в напрямку до с. Бобрик Ніжинського району здійснив зіткнення з стоячим автомобілем марки «Chery»д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, який в свою чергу зіткнувся з попереду стоячим автомобілем марки «ЗАЗ»НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5, після чого автомобіль марки «КІА»з д.н.з. НОМЕР_4під керуванням ОСОБА_6, рухаючись в напрямку с. Бобрик, здійснив зіткнення з стоячим автомобілем марки «Мітцубісі-Лансер»д.н.з. НОМЕР_1. В результаті ДТП ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому 8-9 ребер з права, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості».

           На його думку, порушуючи вище вказану кримінальну справу № 12/18008 за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 10.10.2009 року на 40-му кілометрі автодороги «Кіпті-Глухів-Бачівськ», в результаті якої ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, слідчий фактично порушив кримінальне переслідування відносно нього, оскільки останній фактично встановив та чітко вказав в описовій частині постанови причинно- наслідковий зв'язок між діянням водія ОСОБА_1 та суспільно небезпечним наслідком.

          Впорушення приписів кримінально-процесуального законодавства, слідчим при винесенні оскаржуваної постанови не наведено жодних підстав до порушення справи, у чому саме полягали визначені у ст. 286 КК України  порушення, норми яких правил чи нормативних актів не додержано водієм ОСОБА_1 тощо.

           Такі обставини мають істотне значення для прийняття рішення про наявність складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України, і порушення кримінальної справи.

           Відсутність вище вказаних обов'язкових ознак тягне за собою і відсутність самої об'єктивної сторони злочину, без якої не буде і складу злочину.

          Оскільки під час дослідчої перевірки (до порушення кримінальної справи) не було отримано достатніх та достовірних даних, які вказують на наявність в діях водія ОСОБА_1 порушень Правил дорожнього руху чи інших нормативно-правових актів, у нього не було й законних підстав для порушення кримінальної справи.

           Допустивши порушення приписів ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 94, 97, ч. 2 ст. 98 КПК України без законних та достатніх даних, які б вказували на наявність ознак злочину передбаченого ст. 286 КК України, слідчим було прийнято рішення про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину і незаконно винесено оскаржувану постанову.

           Внаслідок того, що справу не було порушено відносно нього і його не було визнано підозрюваним у вчиненні даного злочину, він не міг і не може дізнатися, в чому його підозрюють; давати показання або відмовитися давати показання і відповідати на запитання; мати захисника і побачення з ним до першого допиту; подавати докази; заявляти клопотання і відводи; подавати скарги на дії і рішення особи, яка провадить оперативно-розшукові дії та дізнання, слідчого і прокурора, як це передбачено ст. 43-1 КПК України.

           Вище наведені обставини, а також аналіз змісту самої оскаржуваної постанови свідчить про однобічну, упереджену перевірку та дослідження обставин подій, що мали місце .10.2009 року близько 08 години на 40-му кілометрі автодороги «Кіпті-Глухів-Бачівськ», що є  грубим порушенням вимог ст. 19, 62 Конституції України та ст.ст. З, 6, 16, 161, 22, 97, 98, 99 КПК України.

          Порушивши кримінальну справу за фактом, а не відносно особи, слідчий тим самим звузив його права, як учасника кримінального судочинства. Крім того, внаслідок зазначених незаконних дій слідчого, було підірвано його ділову та приватну репутацію, принижено честь та гідність громадянина, незаконно обмежено його право на вільне користування належним йому на праві власності транспортним засобом в продовж тривалого часу, істотно погіршився його психологічний стан у зв'язку з нервовою та психологічною напруженістю та стресовими ситуаціями, що зумовлено ще й не визначеністю щодо його подальшої долі, тощо.

          Прокурор просив скаргу залишити без задоволення з підстав того, що слідчим обґрунтовано порушено кримінальну справу відповідно до вимог чинного законодавства.Кримінальну справу порушено по факту ДТП,а не відносно скаржника,справа розслідується і встановлюється винна в ДТП особа..

          Скаржник в судове засідання не з’явився, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установеленому законом порядку. Клопотання про відкладення розгляду справи не надав.Відсутність скаржника не є перешкодою для розгляду скарги по суті.

          Суд, вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи,  на підставі яких винесено постанову про порушення кримінальної справи, дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до ст.236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінально справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті  питання, які вирішуються судом при розгляді  справи по суті.

          Згідно до ст.236-7 КПК України, скарга на постанову про порушення кримінальної справи за фактом вчинення може бути подана до суду особою, інтересів якої стосується порушена кримінальна справа, захисником чи законним представником з достатнім обгрунтуванням порушених прав та законних інтересів відповідно особи.  

          ОСОБА_1.є особою, чиїх інтересів стосується оскаржувана постанова, а тому має право на її оскарження.

          Відповідно до вимог ст.94 КПК України приводами до порушення кримінальної справи є: 1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; 2) повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; 3) явка з повинною; 4) повідомлення, опубліковані в пресі; 5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

          Згідно до ст.98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.  

          Судом досліджені матеріали, які слугували підставою для порушення кримінальної справи за фактом ДТП за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та встановлено наступне.

          Постановою ст. слідчого СВ Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області ст. лейтенантом міліції Лазоренко О.В. від 19.10.2009 р. порушено кримінальну справу  за  фактом дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце .10.2009 року на 40-му кілометрі автодороги «Кіпті-Глухів-Бачівськ», в результаті якої ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у вказаній постанові зазначено, що 10.10.2009 року близько 08. години на 40-му кілометрі автодороги «Кіпті-Глухів-Бачівськ»в умовах недостатньої видимості, автомобіль марки «Мітцубісі-лансер»д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 рухаючись в напрямку до с. Бобрик Ніжинського р-ну здійснив зіткнення з стоячим автомобілем марки «Сhегу»д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, який в свою чергу зіткнувся з попереду стоячим автомобілем марки «ЗA3»НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5, після чого автомобіль марки «КІА»з д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_6 рухаючись в напрямку до с. Бобрик здійснив зіткнення з стоячим автомобілем «Мітцубісі-лансер»д.н.з. НОМЕР_1. В результаті ДТП ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому 8-9-го ребер з права, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

          З матеріалів справи вбачається, що приводом для порушення кримінальної справи відповідно до п.5 ч.1 ст. 94 КПК України стало безпосереднє виявлення слідчим факту ДТП, за ознаками злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України.

          В оскаржуваній постанові не йдеться про порушення ОСОБА_1 ПДР, в результаті яких сталося ДТП. Постанова винесена по самому факту ДТП, учасником якого, зокрема був ОСОБА_1,а тому посилання скаржника на те,що слідчий фактично встановив та чітко вказав в описовій частині постанови причинно- наслідковий зв'язок між діянням водія ОСОБА_1 та суспільно небезпечним наслідком,є безпідставними і протирічить змісту самої постанови. Однак тут же скаржник вказує,що справу не було порушено відносно нього і його не було визнано підозрюваним у вчиненні даного злочину, він не міг і не може дізнатися, в чому його підозрюють і це є грубим порушенням чинного ОСОБА_7 скаржник підтверджує і погоджується з тим,що справу порушено по факту ДТП. Суд вважає,що на момент порушення кримінальної справи у слідчого не було доказів вини кого-небудь із водіїїв і він не мін порушити кримінальну справу відносно скаржника,.а порушив її по факту ДТП.

          Таким чином,в постанові про порушення кримінальної справи від 19.10.2009 року витримані всі вимоги, передбачені ст.ст.94,98 КПК України, а саме зазначені приводи і підстави для порушення кримінальної справи,стаття  кримінального кодексу,за ознаками якої порушена кримінальна справа і не йдеться мова про винну в ДТП особу.

           За таких обставин,суд вважає,що підстав для скасування постанови  старшого слідчого СВ Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області старшого лейтенанта міліції Лазоренка О.В. Від 19.10.2009 року про прушення кримінальної справи за ст.286 ч.1 КК України за  фактом дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце .10.2009 року на 40-му кілометрі автодороги «Кіпті-Глухів-Бачівськ», в результаті якої ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, не має і скаргу слід залишити без задоволення.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України, суд –

п  о с т а н о в и в:

Скаргу ОСОБА_1 на постанову від 19 жовтня  2009 р.  старшого слідчого СВ Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області старшого лейтенанта міліції Лазоренка О.В. про порушення кримінальної справи № 12/18008-залишити без задоволення.

          На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернігівської області.

Суддя                                                                                                    О.М.Скалозуб