ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

____________________________________________________________________________________

 У Х В А Л А

Іменем України  

11.09.2006 року                                                Справа № 10/283

Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :

     головуючого судді            Іноземцевої Л.В.

     суддів                                Бородіної Л.І.

                                               Журавльової Л.І.

Склад судової колегії змінено розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 08.09.06

     при секретарі                          Шабадаш Д.С.  

     за участю представників сторін:

     від позивача –Роднянська Л.І., дов. № 1005/06-2 від 10.05.06, представник по

                              довіреності;

     від І-го відповідача –Погорецький В.В., дов. № 15296/10 від 02.06.06, старший

                              державний податковий інспектор юридичного відділу  

Розглянув матеріали

апеляційної скарги              Алчевської об”єднаної державної податкової інспекції в Луганській області

на постанову

господарського суду                Луганської області

від                                              21.06.06

у справі                                     № 10/283 (суддя Мінська Т.М.)

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод сталевої дробі”, м.Алчевськ Луганської області

                                                                                                               

до І-го відповідача                   Алчевської об”єднаної державної податкової

                                                  інспекції в Луганській області

до ІІ-го відповідача                   Відділення Державного казначейства у

                                                   м.Алчевську

про                                            стягнення 132297 грн. 00 коп.

                                              

Постановою господарського суду Луганської області від 21.06.06 у справі № 10/283 (суддя Мінська Т.М.) задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод сталевої дробі”, м.Алчевськ до Алчевської об”єднаної державної

Суддя –доповідач  

Л.В.Іноземцева

податкової інспекції і Відділення Державного казначейства у м.Алчевську стягнуто з державного бюджету на користь позивача  бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за вересень 2005 р. в сумі 132297 грн. 00 коп.

Постанова суду мотивована доведеністю факту наявності бюджетної заборгованості  з податку на додану вартість за наслідками господарської діяльності позивача у вересні 2005 р., право на стягнення якої встановлено підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.07.97 № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”, в редакції Закону, чинній в цей податковий період (далі по тексту –Закон про ПДВ). Оскільки за результатами перевірки, проведеної податковим органом  відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ, порушень  правильності  обчислення податку на додану вартість в діяльності позивача не виявлено. Суд відхилив доводи податкової інспекції щодо стосунків позивача з фіктивними підприємствами, оскільки інформація  про порушення  кримінальних справ  відносно невстановлених осіб  не є належними  з огляду  на положення  статті 70 Кодексу адміністративного судочинства  України  доказами.

Угоди  між  позивачем  і  ТОВ “Домініка”,  ТОВ “Сервісдонторг”,  згідно яких  поставлено  продукцію  в серпні  2005 року  в установленому порядку  не визнавались недійсними,  із  зазначеними позовами  податковий орган не звертався.   Установчі  документи   ТОВ “Домініка”  і  ТОВ “Сервісдонторг” також  не були визнані недійсними в установленому  порядку.  

Алчевська об’єднана державна податкова інспекція в Луганській області (Алчевська ОДПІ) –І-й відповідач у справі не погодилась з прийнятою постановою і подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду скасувати через невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права і постановити нову, якою відмовити у задоволенні позову.

                    

                    На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.

Суд не взяв до уваги доводів податкової інспекції, що станом на 23.05.06 невідшкодованої суми з податку на додану вартість по декларації за вересень 2005 року не існує, оскільки позивач подавши уточнюючий розрахунок за вересень 2005 року № 30627 від 09.12.05 обрав спосіб відшкодування ПДВ за вересень 2005 року –зарахування у рахунок майбутніх платежів  з ПДВ, у нього з огляду на норми підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ нема підстав стверджувати про порушення з боку Алчевської ОДПІ його права на отримання бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку.

          Алчевська  ОДПІ на виконання підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ здійснила заходи щодо проведення документальної перевірки для визначення достовірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування. По результатам перевірки, відповідно до наданих первинних бухгалтерських та податкових документів, підтверджено від’ємне значення ПДВ, заявлене до відшкодування з бюджету по деклараціям з ПДВ за вересень, відхилень не встановлено.

В той же час, у довідці вказано, що на дату складання акта податковий кредит позивача не підтверджений у повному обсязі зустрічними перевірками підприємств - постачальників до визначення товаровиробника або імпортера.

                    

                              Серед постачальників позивача є ТОВ „Домініка”, яким поставлено товарів з сумою ПДВ 93280 грн. 00 коп., ТОВ „Сервісдонторг” (сума ПДВ –4318 грн. 93 коп.), ці суми податку віднесені позивачем до складу податкового кредиту та включені в суму бюджетного відшкодування за вересень 2005 року.

          Але, на запит Алчевської ОДПІ від 26.10.05 до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька де знаходиться на податковому обліку ТОВ „Домініка" на предмет здійснення зустрічної перевірки з метою підтвердження взаємовідносин з ТОВ „Завод сталевої дробі" надійшла відповідь про неможливість проведення перевірки, оскільки підприємство за юридичною адресою не знаходиться.

Зазначене свідчить, що позивач мав фінансово –господарські відносини по придбанню товарів у серпні 2005 року з підприємствами, які були створені фіктивно.

Управлінням міністерства внутрішніх справ в Донецькій області порушені кримінальні справи стосовно ТОВ „Домініка” і ТОВ „Сервісдонторг” за ознаками злочину фіктивного підприємництва, за матеріалами яких встановити осіб, які зареєстрували підприємства і здійснювали фінансово –господарську діяльність не вдалося, тому досудове слідство у відношенні вищезазначених підприємств зупинено у зв”язку з не встановленням осіб, причетних до незаконної діяльності.

А відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону про ПДВ бюджетне відшкодування –сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. У зв’язку з не підтвердженням факту надмірної сплати ПДВ законних підстав для задоволення позову не має.

                              Товариство  з обмеженою відповідальністю „Завод сталевої дробі” (ТОВ „Завод сталевої дробі”) –позивач у справі вважає доводи апеляційної скарги  необґрунтованими, просить постанову господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу вказує наступне.

В апеляційній скарзі І-й відповідач стверджує, що за змістом Закону про ПДВ право на отримання бюджетного відшкодування виникає лише при сплаті ПДВ не тільки платником податку, а і постачальниками товару, які мають сплатити його до бюджету, посилаючись на пункт 1.8 статті 1 Закону про ПДВ.

Позивач вважає це твердження безпідставним та таким, що є невірним тлумаченням норм закону І-м відповідачем з наступних підстав.

Положення пункту 1.8 статті 1 Закону про ПДВ треба розглядати системно та у сукупності з нормами пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ, який встановлює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті або відшкодуванню з Державного бюджету.

І-м відповідачем не надано доказів щодо порушення податкового законодавства контрагентами позивача при декларуванні господарських операцій з останнім.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, доводи апеляційної скарги,  пояснення і доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд

встановив:

ТОВ „Завод сталевої дробі” –позивач у справі, зареєстроване платником податку на додану вартість в Алчевській ОДПІ, про що 21.01.04 отримано свідоцтво № 16275796 НБ № 194334, індивідуальний податковий номер 328040612065 (а. с. 23 - 25).

Позивач 20.10.05 –у строк, встановлений Законом України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі по тексту –Закон 2181) представив Алчевській ОДПІ  –І-му відповідачу у справі декларацію з ПДВ за вересень 2005 року, в якій по рядку 24 відображений залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду в сумі 501544 грн. 00 коп., а по рядку 25 сума бюджетного відшкодування в розмірі 342297 грн. 00 коп. і обрано спосіб  відшкодування на рахунок в установі банку.

Разом з декларацією поданий розраху нок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшко дування (а. с. 9 - 12).

Алчевською ОДПІ з 06.12.05 по 14.12.05 проведена документальна перевірка позивача з питання правомірності обчислення від”ємного значення  податку на додану вартість по декларації за вересень 2005 року, про що складено довідку від 14.12.05 № 777/234-32804063 (а. с. 13 - 20).

В ході перевірки податківцями використані документи за перевіряємий період: статут та ре єстраційні документи, реєстри обліку продажу товарів (робіт, послуг), реєстри обліку придбання товарів (робіт, послуг), податкові накладні на продаж товарів та придбання, декларації з ПДВ, головна книга, журнали - ордери до рахунків 301, 361, 311, 313, 631, 685 з додатками до них, вантажні митні декларації, контракти, угоди.

В довідці зазначено, що у рядок 23 декларації за вересень 2005 року включена  сума від'ємного значення попереднього звітного періоду –501544 грн., яка склалася як різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту серпня 2005 року.

Перевіркою правильності обчислення суми, що підлягає відшкодуванню розрахованої у рядку 4 Розрахунку бюджетного відшкодування порушень не встановлено.

Сума бюджетного відшкодування за даними перевірки - 342297 грн., відхилення - 0.

В довідці зазначено, що на дату складання, податковий кредит ТОВ „Завод сталевої дробі” не під тверджений в повному обсязі зустрічними перевірками підприємств - постачальників до визначення товаровиробника або імпортера.

09.12.05  позивачем надано уточнюючий розрахунок  за  вересень 2005 року № 30627,  згідно якого  зменшена сума,  що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку  на суму  342297  грн.,  збільшена сума,  що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових  зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів  на суму  342297  грн.  (а. с. 54).  

20.12.05  позивачем  надано уточнюючий розрахунок  за  вересень 2005 року № 32513,  згідно якого  збільшена  сума,  що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку  на суму  210000  грн.,  зменшена  сума,  що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових  зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів  на суму  210000  грн. (а. с. 55).   

29.03.06  позивачем  надано уточнюючий розрахунок  за  вересень 2005 року № 3756,  згідно якого  збільшена  сума,  що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку  на суму  132297  грн.,  зменшена  сума,  що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових  зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів  на суму  132297  грн.  (а. с. 56).   

Відділом Державного казначейства у м.Алчевську проведено часткове відшкодування податку на додану вартість по декларації за вересень 2005 року в сумі 210000 грн. 00 коп. шляхом перерахування 05.01.06 на поточний рахунок позивача (а. с. 26).

04.05.06 позивач подав позов до господарського суду про стягнення залишка бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за вересень 2005 року в сумі 132297 грн. 00 коп.

Постановою господарського суду Луганської області від 21.06.06 позовні вимоги задоволені (а. с. 87 - 90).

Оцінюючи правильність застосування  місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам, нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Законом України від 25.03.05 № 2505-15 „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів Украї ни” внесені зміни до пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ.  Згідно  пункту 13 „Перехідні положен ня” пункт 7.7 статті 7 цього Закону набирає чинності з 1 червня 2005 року,   крім підпункту 7.7.8 пункту 7.7 , який набирає чинності з 1 січня 2005 року.          

Таким чином, порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету та строки проведення розрахунків по декларації за вересень 2005 року здійснюється за правилами Закону про ПДВ з урахуванням змін,  внесених Законом 2505.

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визнача ється як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстрочено го відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 цієї статі передбачено, якщо у наступному податковому пе ріоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)          бюджетному   відшкодуванню   підлягає  частина такого від'ємного значен ня, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б)          залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається   до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статі 7 Закону про ПДВ платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декла рацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка ві дображається у податковій декларації.

Підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ встановлено, що протягом 30 днів, насту пних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить доку ментальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкоду вання.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевір ки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банків ський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Закон про ПДВ також передбачає, які заходи застосовуються податковим орга ном, за наслідками перевірки, зокрема підпунктом 7.7.7 пункту 7.7 статі 7 цього Закону передба чено, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позаплано вої виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність су ми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий подат ковий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного від шкодування над сумою,  визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове  повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з’ясування внаслідок  проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.  

Як встановлено судом першої інстанції і свідчать матеріали справи, сума бюджетного відшкодування позивачем за вересень 2005 року визначена правильно, підтверджена відповідно до вимог Закону про ПДВ, але відшкодування в повному обсязі не проведене.

Апеляційна інстанція погоджується з доводами місцевого суду, що на дату розгляду справи податковим органом внаслідок проведення перевірок не було відповідно до підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статі 7 Закону про ПДВ прийнято і надіслано позивачу податкове повідомлення, в якому зазначаються сума пере вищення бюджетного відшкодування та підстави для її вирахування. Отже відсутні підстави для відмови у задоволенні позову про відшкодування бюджетної заборгованості.

Доводи податкової інспекції щодо використання залишку бюджетної заборгованості за вересень 2005 року в рахунок податкових зобов”язань наступних податкових періодів не відповідають фактичним обставинам справи. Як свідчать матеріали справи на дату прийняття судом рішення по особовому рахунку позивача за цей звітний період обліковується переплата податку на додану вартість в сумі 132297 грн. 00 коп. (а. с. 53).

Посилання І-го відповідача в апеляційній скарзі на уточнюючий розрахунок № 30627 в обгрунтування відсутності бюджетної заборгованості є неправомірним. Позивач при подачі декларації за вересень 2005 року відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ подав заяву про повернення повної суми з бюджетного відшкодування, а тому правила підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ у данному випадку не застосовуються. А зміна напрямку відшкодування чиним законодавством не забороняється.

Пункт 8.2 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.97 № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.01 № 200/86), зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.01 за № 489/5680, передбачає, якщо в платника протягом трьох звітних періодів після дати відшкодування суми ПДВ у рахунок платежів з цього податку відшкодовані суми повністю або частково не були використані платником в погашення податкових зобов”язань за їх відсутністю, то він має право звернутися до податкового органу із заявою про повернення таких сум на поточний рахунок чи зарахування їх у рахунок інших платежів, які надходять до Державного бюджету України.

Твердження заявника апеляційної скарги щодо стосунків позивача з підприємствами, які мають ознаки „фіктивності” документально не підтверджені. В матеріалах справи знаходиться лист ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька від 06.05.06, за змістом якого доказів, які б безперечно свідчили про фіктивність підприємницької діяльності контрагента позивача, зокрема, ТОВ „Домініка” і ТОВ „Сервісдонторг”, або які є підставою для визнання засновницьких документів недійсними у інспекції відсутні. В цьому ж листі зазначено, що ТОВ „Сервісдонторг” ліквідовано за рішенням господарського суду Донецької області за результатами розгляду справи про банкрутство. До того ж як свідчить інформація податкової інспекції цими підприємствами сплачувались податкові зобов”язання з ПДВ і із податку на прибуток (а. с. 83).

Доводи апеляційної скарги щодо декларування цим підприємством податкових зобов”язань не у повному обсязі базуються тільки на припущеннях і документально не підтверджені.

Доводи І-го відповідача за апеляційною скаргою щодо відсутності надмірної сплати позивачем податку і порушення судом  при прийнятті постанови пункту 1.8 статті 1 Закону про ПДВ спростовуються матеріалами справи і не відповідають підпунктам 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ.

Відповідно Закону  про ПДВ бюджетне відшкодування це сума, що підлягає  поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з  надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Для кожного окремого платника податку надміру сплачена ним сума визначається за правилами підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ і зазначається у податковій декларації.

Враховуючи наведені норми Закону про ПДВ для прийняття рішення по даній справі  необхідно було дослідити податкові зобов’язання і податковий кредит позивача, операції з поставки товару між  позивачем і його контрагентами, що вплинули на податковий кредит звітного періоду, але  аж ніяк стосунки контрагентів позивача з їх постачальниками та бюджетом.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що положення  пункту  1.8  необхідно  розглядати  в  контексті  і  в  сукупності  з нормами  пункту  7.7  статті  7  Закону про ПДВ.  Підпунктом  7.7.2  цього пункту  і  регулюється  порядок  визначення  надмірної сплати  ПДВ, що підлягає   бюджетному    відшкодуванню    як   частини   такого від'ємного значення,  яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем  товарів  (послуг)  у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).    

          Тобто  йдеться про надмірну  сплату  ПДВ  у  ціні товару,  а  не безпосередньо до бюджету,  оскільки  у  постачальника  товару  сума,  що підлягає сплаті до бюджету  також  обраховується  виходячи із розміру податкових зобов’язань і податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, оскільки рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам, нормам матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим скасуванню не підлягає.

Результати апеляційного провадження у справі № 10/283 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198,  ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.  206 п. 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України,  Луганський апеляційний господарський суд,

у х в а л и в :

      

Апеляційну скаргу Алчевської об”єднаної державної податкової інспекції в Луганській області на постанову господарського суду Луганської області від  21.06.06 у справі № 10/283 залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Луганської області від 21.06.06 у справі № 10/283 залишити без змін.

Ухвала апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено  18.09.06.

            Головуючий суддя                                                              Іноземцева Л.В.

           Суддя                                                                                      Бородіна Л.І.

           Суддя                                                                                      Журавльова Л.І.