Справа № 2-а-4613/10

 ПОСТАНОВА

іменем України

26 листопада 2010 року                                                                                                        м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі головуючого – судді Болибок Є.А.

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України у Дергачівському районі Харківської  області   про зобов'язання вчинити певні дії, -

                                                 ВСТАНОВИВ :

    ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області про поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнання дій протиправними та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні нарахування і виплати недоплачені, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 05.05.2010 року.

    Начальник управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області подала до суду заперечення проти позову. В обґрунтування заперечення проти позову зазначила, що нарахування сум за період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року здійснювалось на підставі п.41 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VІ від 28.12.2007 року, а починаючи з 22.05.2008 року суми - на підставі Постанови КМ України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" №530 від 28.05.2008 року. Так ОСОБА_2 з 01.01.2008 року отримувала надбавку до пенсії як дитина війни у розмірі: січень-березень по 47,00 грн.; квітень - червень по 48,10 грн.; липень - вересень по 48,20 грн.; жовтень - грудень по 49,20 грн. Розмір підвищення до пенсії у 2009 році складає: щомісячно по 49,80 грн., у 2010 році складає: січень-жовтень по 49,80 грн. На підставі вищевикладеного, вважає, що управління діяло згідно діючого законодавства, не порушуючи норм права, що діють в системі пенсійного забезпечення, а отже проти позову ОСОБА_2 заперечувала і вважала позов таким, що не підлягає задоволенню.

            Судом встановлені обставини та дослідженні докази.

Згідно паспорту НОМЕР_1, ОСОБА_2 народилася  ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Згідно відмітки у посвідченні НОМЕР_2,  ОСОБА_2 є дитиною війни.

Всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з’ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних мотивів.

Згідно із ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та відповідач не заперечує цього факту.

Враховуючи зазначений статус позивача, суд зазначає, що його соціальний захист регулюється Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Виходячи з того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає, що на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Доводи відповідача про те, що підвищення до пенсії повинне виплачуватись у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, не приймаються судом. Обчислення підвищення до пенсії, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення повинен здійснюватись з розміру, встановленого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суд зазначає наступне.

Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Крім того, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

У   рішенні  Конституційного Суду України від  14  грудня  2000  року  №15-рп/2000 (справа   про   порядок    виконання    рішень Конституційного Суду України) Конституційний Суд України зазначив, що "рішення Конституційного Суду України мають  пряму  дію  і  для набрання  чинності  не  потребують  підтверджень  з боку будь-яких органів   державної    влади.    Обов'язок    виконання    рішення Конституційного Суду   України   є   вимогою  Конституції  України.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач в своїй діяльності не враховує  пріоритетність законів над підзаконними актами та ігнорує рішення Конституційного Суду України №10 рп/2008 від 22.05.2008 року, тим самим на протязі тривалого часу грубо порушує права позивачки на своєчасне отримання підвищення до пенсії в повному розмірі, суд вважає за необхідне  зобов'язати відповідача  керуватись та виконувати положення ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" щодо нарахування та виплати позивачці  в подальшому підвищення до пенсії у розмірах визначених вищевказаними нормами матеріального права, і до того часу поки дані норми  закону будуть чинними.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.3 ст.94 КАС України.  

На підставі викладеного, ст. ст.  22, 46, ч.2 ст. 152 Конституції України, ст.ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст. ст. 1, 3, 72 ч. 2, 1832 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

            Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”, з 05 травня 2010 року по 25 листопада 2010 року, з урахуванням фактично виплачених сум .

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області здійснити перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_2 з підвищенням її у розмірі, встановленому статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ,  виходячи з розміру   мінімальної пенсії за віком ,  встановленої ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”,  з  26 листопада 2010 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2  витрати зі сплати судового збору у розмірі 01,70 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом десяти днів з дня отримання її копії, з одночасним її надсиланням особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                             Є.А. Болибок