Судове рішення #13267552

Справа № 22Ц-10195/2010 р.                  Головуючий в 1 інстанції Очківський В.М.

Категорія  5                                                     Доповідач Корзаченко І.Ф.

                                                 РІШЕННЯ

                                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      25 січня    2011 року  колегія судової палати  в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :

головуючого       Лащенка В.Д.,

суддів                  Корзаченко І.Ф.,  Сліпченка О.І.,

при секретарі      Калиновському  Є.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні  в місті Києві цивільну справу  за апеляційною  скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Васильківського міськрайонного суду від 16 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 в його інтесесах та інтересах  неповнолітньої ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Крушинська сільська рада Васильківського району Київської області як орган опіки та піклування про розірвання договору найму будинку, виселення, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, витребування майна з чужого незаконного володіння та  за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на  частину будинку,

                                                 встановила:

           У січні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з  позовом до ОСОБА_1  про розірвання договору найму та виселення. Позов обгрунтовував тим, що він є власником будинку АДРЕСА_1. У 2004 році за усним договором найму в будинок  вселився його племінник  ОСОБА_1 з сім'єю. Він зареєстрував ОСОБА_1 в будинку, оскільки останній не міг влаштуватися на роботу без реєстрації.  З 2007 року позивач просив відповідачів виселитися  з його будинку, оскільки будинок потрібен йому для власного проживання і проживання членів його сім‘ї, але відповідачі  не виселяються. Після уточнення позовних вимог позивач просив  розірвати  договір  найму, виселити відповідачів з будинку,  стягнути з ОСОБА_1 75000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 127490,95 грн. квартплати за час проживання, 100000 грн. на відшкодування шкоди, завданої самовільними добудовами та перебудовами в його будинку, витребувати у відповідача незаконно привласнені правовстановлюючі документи на будинок, інструменти  та обладнання.

            ОСОБА_1 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_4  про визнання  права власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1. Позов обгрунтовував  тим, що позивачу ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 5 серпня 1983 року належав дерев‘яний житловий будинок, вкритий соломою. З 1987 року по 1989 рік на підставі домовленості з ОСОБА_6 про створення спільної власності   на будинок   він за   свої кошти  та кошти ОСОБА_6 збудував новий двоповерховий будинок, незакінчений будівництвом.  У січні 2003 року він на прохання позивача переїхав з сім‘єю з м.Херсона  у новий будинок. У 2004-2008 роках він за свої кошти закінчив будівництво  нового будинку, у якому проживає на другому поверсі, куди є окремий вхід.  Він збудував також господарські споруди. Будинок не прийнятий в експлуатацію.    Всього він витратив на будівельні матеріали та будівельні роботи 100 000 грн. У 2004-2008 роках ОСОБА_4 коштів у будівництво не вкладав.

    Після примирення із своєю колишньою дружиною у травні 2008 року ОСОБА_4 почав вимагати від нього звільнити будинок. Після уточнення позовних вимог ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на  Ѕ частину спірного будинку.

    Рішенням Васильківського міськрайонного суду від 16 листопада 2010 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Постановлено розірвати договір найму будинку АДРЕСА_1, укладений між сторонами на невизначений строк.  Виселити  ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3  з будинку АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. В іншій частині позову відмовити.

    Позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 просять скасувати рішення суду з підстав порушення норм матеріального і процесуального права, неповного  з‘ясування обставин справи.

    Апеляційну скаргу необхідно задоволити частково з таких підстав.

    Встановлено, що позивачу ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 5 серпня 1983 року належав дерев‘яний житловий будинок, вкритий соломою.

    Рішенням виконкому Крушинської сільської ради від 29 квітня 1987 року ОСОБА_4 дозволено перебудову будинку на власній присадибній ділянці згідно з наказом по радгоспу «Октябрьский» від 10 лютого 1987 року № 10 площею  0,15 га, у тому числі під забудову 0,08 га. У рішенні зазначено, що після будівництва нового будинку старий будинок підлягає знесенню.       Рішенням виконкому Васильківської районної ради від 16 червня 1987 року затверджене рішення виконкому Крушинської сільської ради.  

    Актом про відведення в натурі присадибної земельної ділянки встановлені в натурі межі земельної ділянки  ОСОБА_4 для будівництва будинку.

    На зазначеній ділянці збудований  цегляний  двоповерховий будинок, який не прийнятий в експлуатацію.

    Сторони не надали суду належно затвердженого проекту будівництва нового будинку.

    Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена  для цієї мети, або без належного  дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

    Відповідно до ч.2 ст. 376 ЦК України  особа, яка здійснила або здійснює самочинне  будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

    Оскільки спірний будинок будувався без належно затвердженого проекту, то він є самочинно збудованим і відсутні підстави для визнання права власності  на будинок.

    З урахуванням наведеного  є правильним висновок суду про відмову у зустрічному  позові  ОСОБА_1  про визнання права власності на  частину будинку.

    Задовольняючи позов ОСОБА_4  про розірвання договору найму будинку і  виселення, суд послався на наявність передбачених ст. 168, 169 ЖК України підстав для розірвання договору найму і виселення відповідачів.

    З  таким висновком  суду не можна погодитись, оскільки вони не грунтуються на законі та матеріалах справи.

    Позивач посилався на те, що ОСОБА_1 він вселив  у будинок на невизначений строк, уклавши усний договір найму.

    Відповідач ОСОБА_1 не надав доказів того, що він, його дружина та діти вселились у спірний будинок як члени сім‘ї ОСОБА_4

    За таких обставин суд дійшов правильного висновку про визначення статусу відповідачів як наймачів,  що вселилися у спірне приміщення за договором найму, укладеним  на невизначений строк.

    Відповідно до ч.3 ст. 168 ЖК України договір найму жилого приміщення, укладений на невизначений строк, може бути розірвано   за вимогою наймодавця, якщо жиле приміщення, займане наймачем, необхідне для проживання йому та членам його сім‘ї.

    Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 з дружиною та двома дітьми  займають другий поверх нового будинку, збудованого  поряд із старим будинком, належним ОСОБА_4 Новий будинок фактично є двоквартирним: одна квартира розташована на першому поверсі будинку, а друга – на другому поверсі з окремим входом.

    Позивач не надав доказів  про  наявність у нього членів сім‘ї, їх кількості, а також доказів того, що  жиле приміщення, займане відповідачами, необхідне для проживання йому та членам його сім‘ї.

    За таких обставин висновок суду про наявність підстав для розірвання договору найму та виселення відповідачів є необгрунтованим.

    З урахуванням наведеного рішення суду в  частині спору про розірвання договору найму та виселення необхідно скасувати і ухвалити  нове рішення про відмову в позові в цій частині спору.

    ОСОБА_1  не оскаржував рішення суду у тій частині спору, в якій йому відмовлено в позові.

    На підставі ст. ст. 168, 169 ЖК України, керуючись ст.ст. 309, 316 ЦПК України, колегія,-

                                                 вирішила:

    Апеляційну скаргу  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволити частково.

         Рішення Васильківського міськрайонного суду від 16 листопада 2010 року скасувати в частині спору за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 в його інтесесах та інтересах  неповнолітньої ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання договору найму будинку і  виселення і ухвалити в цій частині спору нове рішення.

    Відмовити ОСОБА_4 в позові  до ОСОБА_1 в його інтесесах та інтересах  неповнолітньої ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання договору найму будинку і  виселення.

    В іншій частині рішення суду залишити без змін.

    Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

    Головуючий

    Судді

 

 

   

 

     

Справа № 22Ц-10195/2010 р.                  Головуючий в 1 інстанції Очківський В.М.

Категорія  5                                                     Доповідач Корзаченко І.Ф.

                                                 РІШЕННЯ

                                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      25 січня    2011 року  колегія судової палати  в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :

головуючого       Лащенка В.Д.,

суддів                  Корзаченко І.Ф.,  Сліпченка О.І.,

при секретарі      Калиновському  Є.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні  в місті Києві цивільну справу  за апеляційною  скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Васильківського міськрайонного суду від 16 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 в його інтесесах та інтересах  неповнолітньої ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Крушинська сільська рада Васильківського району Київської області як орган опіки та піклування про розірвання договору найму будинку, виселення, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, витребування майна з чужого незаконного володіння та  за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на  частину будинку,

                                                 встановила:

    Враховуючи,  що для складення рішення в повному обсязі необхідний тривалий час, відкласти його складення до 28 січня 2011 року, проголосивши резолютивну частину.

    Керуючись ст. 209 ЦПК Укравїни, колегія,-

                                                 вирішила:

    Апеляційну скаргу  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволити частково.

         Рішення Васильківського міськрайонного суду від 16 листопада 2010 року скасувати в частині спору за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 в його інтесесах та інтересах  неповнолітньої ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання договору найму будинку і  виселення і ухвалити в цій частині спору нове рішення.

    Відмовити ОСОБА_4 в позові  до ОСОБА_1 в його інтесесах та інтересах  неповнолітньої ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання договору найму будинку і  виселення.

    В іншій частині рішення суду залишити без змін.

    Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

    Головуючий

    Судді

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація