Справа № 22ц-8283/2010 Головуючий у 1 інстанції Степаненко М.П.
Доповідач у 2 інстанції Даценко Л.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді Даценко Л.М.,
суддів Савченка С.І., Іванової І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання протиправною відмову в перерахунку пенсій особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесена до категорії 1, та зобов»язання провести перерахунок і виплату пенсій,
встановила:
У лютому 2010 року ОСОБА_2 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області суду з позовом про проведення перерахунку та виплату раніше призначеної державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, які передбачені ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є інвалідом другої групи з 1 серпня 2003 року внаслідок захворювання, пов»язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, категорія 1, та одержує державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров"ю у значно меншому розмірі, ніж передбачено вказаним законом. Оскільки відповідач відмовив провести відповідний перерахунок зазначених пенсій, то просив суд визнати протиправною відмову відповідача в перерахунку державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесена до категорії 1. Зобов»язати відповідача провести перерахунок і виплату з 22 травня 2008 року державної пенсії, яка не може бути нижчою ніж вісім мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. ст. 49, 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 березня 2010 року позов задоволено частково, визнано дії неправомірними та зобов’язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу з 19.02.2009 року з урахуванням раніше здійснених виплат державної пенсії як інваліду другої групи в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи постанову суду першої інстанції в межах апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
По справі встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований і проживає у м. Вишневе Київської області, є інвалідом другої групи з 1 серпня 2003 року внаслідок захворювання, пов»язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, категорія 1, перебуває на обліку в УПФУ в Києво-Святошинському районі Київської області і отримує пенсію по інвалідності другої групи внаслідок захворювання, пов»язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд обгрунтовано виходив з положень ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року з наступними змінами та доповненнями та прийшов до правильного висновку про те, що позивач відповідно до вказаних нормативно-правових актів має право на одержання державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. При цьому суд обґрунтовано виходив із засад пріоритету законів над підзаконними актами та прийшов до правильного висновку про те, що при розрахунку державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, передбачених наведеними вище статтями, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Доводи апеляційної скарги про те, що положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» щодо порядку визначення розміру мінімальної пенсії за віком не поширюються на спірні правовідносини, не заслуговують на увагу, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 вказаної статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Таким чином, висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи, постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав до її скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст. ст. 195, 197-198, 200, 205-206 КАС України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 березня 2010 року - без змін.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді