АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2011 року м. Сімферополь
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді: Дралла І.Г,
суддів: Пономаренко А.В, Білоусової В.В,
при секретарі: Бугайовій В.Є,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-ї особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, СДІРФО Красноперекопського МРВ ГУ МВС України в АР Крим про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 9 листопада 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_2. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, 3-ї особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, СДІРФО Красноперекопського МРВ ГУ МВС України в АР Крим про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням шляхом зняття з реєстраційного обліку.
Вимоги мотивовані тим, що вона на підставі свідоцтва про власність від 4 грудня 2007 року є власником жилого будинку АДРЕСА_1. 19 березня 2008 року ОСОБА_3 будучі дружиною і членом сім‘ї сина ОСОБА_2- ОСОБА_4, зі згоди позивачки була зареєстрована у спірному приміщенні. 14 жовтня 2008 року шлюбні відносини між відповідачкою і ОСОБА_4 були припинені. На підставі рішення Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 19 лютого 2009 року ОСОБА_3 була вселена у спірне жиле приміщення, яке належить позивачці. На думку позивачки, оскільки ОСОБА_3 не є членом сім’ї її сина, то відповідно до положень ст.. 406 п.4, ст..391 ЦК України її право на проживання у домі позивачки у теперішній час припинено. Просить усунути перешкоди в користуванні власністю шляхом зняття відповідачки з реєстраційного обліку в будинку.
Рішенням Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 9 листопада 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено за їх недоведеністю, безпідставністю та необґрунтованістю.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при висновках суду, які не відповідають фактичним обставинам.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 не проживає в спірному жилому приміщенні з поважних причин, тому вона не втратила право на користування ним. Підстав для зняття її з реєстрації в будинку АДРЕСА_1 з підстав статей 406 або 391 ЦК України немає.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та наданим сторонами доказам в порядку правил статті 60 ЦПК України.
Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставами для скасування чи зміни рішення суду.
Так, довід апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 не є членом сім’ї ОСОБА_2 або її сина суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки згідно з правилами статті 156 ЖК України припинення сімейних відносин з власником будинку не позбавляє колишнього члена сім’ї права користування займаним приміщенням.
Доводи скарги щодо неправильного застосування судом норм матеріального права є необґрунтованими, оскільки судом правильно визначені правовідносини, які виникли між сторонами та застосовані норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини.
Посилання в скарзі на порушення права власності ОСОБА_2 суд до уваги не бере, оскільки право власності ОСОБА_2 на будинок не порушується тим, що колишня дружина її сина у встановленому законом порядку проживає в спірному будинку. Право ОСОБА_3 на користування жилим приміщенням у спірному будинку підтверджено набравши ми закону силу рішеннями суду.
Інші доводи апеляційної скарги не містять в собі посилань на правові підстави для висновку в тому, що рішення суду не відповідає вимогам статті 213 ЦПК України.
Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів наданих сторонами в порядку правил статей 10, 11, 60 ЦПК України.
Рішення суду першої інстанції постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права при висновках суду, які відповідають фактичним обставинам і наданим сторонами доказам, що відповідно до правил ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів , -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 9 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді : Дралло І.Г. Білоусова В.В. Пономаренко А.В.