УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Білоусової В.В.
суддів Дралла І.Г., Пономаренко А.В.
при секретарі Галіч Ю.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, за участю третіх осіб – комунальне підприємство «Ялтинське бюро технічної інвентаризації», Сімеізька селищна рада про визначення порядку користування квартирою, допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку та земельною ділянкою, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 02 вересня 2010 року,
встановила:
ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6., ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визначення порядку користування квартирою, допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку та земельною ділянкою.
Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони є співвласниками кожний по ? частки квартири АДРЕСА_1. У зв’язку з тим, що між сторонами виникла суперечка щодо порядку користування квартирою та земельною ділянкою, просить встановити порядок користування спірною квартирою, господарськими будівлями та встановити порядок користування земельною ділянкою при домоволодінні № 19 по вул. Баранова у смт. Сімеїз.
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 02 вересня 2010 року у задоволенні зазначеного позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам по справі, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
На підставі ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судовим розглядом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності, яке видане виконкомом Ялтинської міської Ради 15 жовтня 2001 року ОСОБА_6, ОСОБА_8., ОСОБА_5, ОСОБА_7 є власниками квартири АДРЕСА_1. у рівних частках кожен. Відповідно до технічного паспорту квартира має загальну площу 50, 7 кв.м., складається з двох кімнат житловою площею 26, 7 кв.м., в тому числі 1-я кімната – 10,2 кв.м., 2-га кімната 16, 5 кв.м., кухні площею 9, 4 кв.м., ванної кімнати площею 3, 6 кв.м., загального коридору, веранди площею 11, 0 кв.м.
На підставі ст. 355 ЦК України, майно що є у власності двох або більше осіб ( співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Відповідно до статті 372 ЦК України, м айно , що є у спільній сумісній власності , може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.
У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Заявляючи позовні вимоги, позивач посилається на норму закону, яка регулює порядок поділу майна у натурі, проте у резолютивній частині позову просить визначити порядок користування між співвласниками спірною квартирою та підсобними приміщеннями та земельною ділянкою.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що правових підстав для задоволення позову не було. З такими висновками погоджується колегія суддів виходячи з наступного.
Відомості щодо технічної характеристики квартири свідчать про те, що вона має лише дві житлові кімнати та розмір житлової площі 26, 7 кв.м.
Положеннями статей 50 та 63 ЖК України визначені вимоги до жилих приміщень, які призначені для постійного проживання і має відповідати необхідним санітарним та технічним вимогам як умовам, необхідним для проживання громадянина без шкоди його здоров’ю, складними частинами якого є розмір жилої площі.
Норма та розмір жилих приміщень для належного задоволення житлових потреб громадян визначені ст. 47-49 ЖК України. Розмір жилих приміщень має суттєве значення при вирішенні питання щодо забезпечення належних житлових умов громадян.
Доводи апеляційної скарги стосовно необґрунтованої відмови у задоволенні клопотання про проведення по справі експертизи є необґрунтованими, оскільки проведення такої експертизи є недоцільним.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що виділити позивачці одну кімнату у двокімнатній квартирі, що має 4-х співвласників неможливо без порушення прав інших осіб, що є власниками житлового приміщення.
Відмовляючи у задоволенні позову у частині вимог про визначення порядку користування господарськими будівлями та спорудами, земельною ділянкою, суд першої інстанції обгрунтовано прийняв таке рішення. Відомості технічного паспорту не свідчать про знаходження у користуванні квартири господарських споруд. Крім того немає документів, які б підтверджували право позивача на неї.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 02 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді