Справа №22-ц/190/551/2011р. Головуючий в 1 інстанції Малухін В.В.
Доповідач Берзіньш В.С.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 січня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеля-
ційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді: Павловської І.Г.
суддів: Берзіньш В.С.
Шестакової Н.В.
при секретарі Моногошевій В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Центрального районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 09 листопада 2009 року ,
ВСТАНОВИЛА:
Заочним рішенням Центрального районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 09 листопада 2009 року позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 180647 грн. 77 коп. та в рівних частках понесені позивачем судові витрати в сумі 1700 грн. та сплачений збір за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 90 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Центрального районного суду м.Сімферополя АРК від 12.10.2010р. заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення суду від 09.11.2009р. залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в позові, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, зокрема ст.ст.74,76,213 ЦПК України, оскільки він не був повідомлений в установленому порядку про дату розгляду справи. Оспорюваним рішенням порушені його законні права та інтереси, оскільки суд стягнув з нього пеню і штрафні санкції без врахування положень ст.ст.258,267ч.3 ЦК України. Апелянт не згоден з сумою боргу, так як були проведені часткові платежі.
В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги; представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» проти них заперечував, посилаючись на їх необгрунтованість.
Обговоривши наведені у скарзі доводи, заперечення на них, перевіривши матеріали справи, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову та стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за кредитним договором у сумі 180647 грн.77 коп., суд виходив із обгрунтованності заявлених вимог в цій частині. Такі висновки суду узгоджуються з матеріалами справи, положеннями законодавства.
Відповідно до положень ст.ст.549-551,1048,1049,1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави; за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові
2
кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені в
договорі. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання зобов'язання за кожен день прострочення виконання; право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
По справі встановлено, що 08.02.2008р. між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідачу було надано кредит у сумі 94 000грн. зі сплатою процентів у розмірі 19 % річних за користування кредитом на строк до 05.02.2010р. та передбачено щомісячне погашення кредиту і процентів. В забезпечення належного виконання боржником ОСОБА_2 взятих на себе зобов’язань 08.02.2008р. між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, згідно якого ОСОБА_3 взяв на себе зобов’язання відповідати перед банком за зобов’язаннями ОСОБА_2, які виникають з кредитного договору, в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 зобов'язання виконував неналежно, у зв'язку з чим за період з 16.03.2008р. по 09.11.2009р. склалася заборгованість за кредитним договором у сумі 277 901,45грн.., в тому числі: сума повернення кредиту 83 564,29грн.; 13 519,19грн. відсотків за користування кредитом і 180 817,97грн. пені., що стверджується матеріалами справи, зокрема розрахунком заборгованості за кредитним договором, випискою по особовому рахунку за період з 08.02.2008р. по 24.09.2009р. (а.с.58-62).
Оскільки розмір пені значно перевищує розмір суму боргу за кредитним договором, яка складає 83 564,29грн., суд зменшив розмір пені до розміру заборгованості по кредиту - до 83 564,29грн., що не суперечить положенням ч.3ст551 ЦК України.
Найменування банку з ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» змінено при затвердженні його Статуту в новій редакції 02.09.2009р., який зареєстровано 30.09.2009р., що стверджується матеріалами справи(а.с.65) та наданими апеляційному суду представником позивача в спростування доводів апеляційної скарги копіями статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, довідки з Єдиного державного реєстру, банківських ліцензій.
Доводи апелянта про те, що суд стягнув з нього пеню і штрафні санкції без врахування положень ст.ст.258,267 ЦК України неспроможні, оскільки пеня нарахована за період з 16.03.2008р. та з цього часу починається термін перебігу строку позовної давності, який відповідно до положень ч.2ст.258 ЦК України, становить один рік; позовна заява ПАТ«Банк «Фінанси та Кредит» надійшла до Центрального райсуду м.Сімферополя в межах цього строку - 11.02.2009р., що стверджується відтиском штампу суду, ухвалою суду від 18.02.2009р. відкрито провадження по зазначеній цивільній справі (а.с.3,17).
Зазначивши про незгоду з сумою боргу, апелянт, в порушення положень ст.ст.10,11,60 ЦПК України, не зазначив та не надав апеляційному суду доказів, які б спростовували висновки суду в цій частині позову; не заявлялись ним і відповідні клопотання про забезпечення доказів.
Доводи апелянта про порушення судом положень ст.ст.74,76 ЦПК України щодо його повідомлення судом першої інстанції про дату і час розгляду справи не є підставою для скасування або зміни рішення суду відповідно до ч.3ст.309 ЦПК України, оскільки це не призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст.303ч.1 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції за доводами апеляційної скарги немає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303,307,308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
3
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Заочне рішення Центрального районного суду м.Сімферополя АРК від 09 листопада 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.
Судді: Берзіньш В.С.
Павловська І.Г.
Шестакова Н.В.