Справа №22-ц/0190/928/11 Головуючий в 1 інстанції Короткова Л.М.
Доповідач Берзіньш В.С.
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 січня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеля-
ційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді: Шестакової Н.В.
Суддів: Берзіньш В.С.
Павловської І.Г.
при секретарі Моногошевій В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за позовом прокурора м.Ялта АРК в інтересах держави в особі державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек», Гурзуфська селищна рада, управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель республіканського комітету по земельним ресурсам АРК до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,
за апеляційною скаргою помічника прокурора м.Ялта АРК на рішення Ялтинського міського суду АРК від 30 листопада 2010 року ,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2010р. прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек», Гурзуфської селищної ради, управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель республіканського комітету по земельним ресурсам АРК до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,02га, розташованої в АДРЕСА_1, шляхом знесення огорожі за її власний рахунок та про стягнення шкоди, заподіяної самовільним зайняттям цієї ділянки. Вимоги мотивовані тим, що спірна земельна ділянка використовується відповідачкою під огород за відсутності прововстановлюючих документів та ця земельна ділянка огороджена.
Ухвалою Ялтинського міського суду від 30.11.2010р. позовні вимоги про стягнення шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, залишені без розгляду.
Рішенням Ялтинського міського суду АРК від 30 листопада 2010 року в задоволенні позову прокурора м. Ялта АРК в інтересах держави в особі державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек», Гурзуфська селищна рада, управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель республіканського комітету по земельним ресурсам АРК до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки - відмовлено.
В апеляційній скарзі помічник прокурора м.Ялта АРК, який брав участь у справі, просить рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення позову, посилаючись на його незаконність та необгрунтованість, порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема ст.ст.141,152,211,212 ЗК України, ст.60 ЦПК України.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на законність рішення суду та необгрунтованність доводів апеляційної скарги.
В засіданні апеляційного суду прокурор і представник ДПУ МДЦ «Артек» підтримали доводи апеляційної скарги, ОСОБА_2 проти доводів апеляційної скарги заперечувала.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, розглянувши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.303,309ч.1п.4 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення
2
суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; підставами для скасування рішення суду з ухваленням нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд виходив із його необгрунтованості та з того, що в ДП МДЦ «Артек» відсутній державний акт на право користування земельною ділянкою, тому це підприємство не має документів для підтвердження свого законного права на земельну ділянку; суду не надано доказів про належність спірної земельної ділянки позивачам; акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення та припис не є доказами порушення відповідачкою земельного законодавства, оскільки до адміністративної відповідальності вона не притягувалась.
Однак суд не звернув уваги на те, що спірна земельна ділянка перебуває у ДП "Міжнародний дитячий центр "Артек" на праві постійного користування згідно з актом на право постійного користування КМ за № 001515, виданим 15 січня 1997 року на підставі рішення Гурзуфської селищної ради від 25 грудня 1996 року, що підтверджується постановою Господарського суду АРК від 20.11.2007р.(а.с.33-34). Зазначений акт на право постійного користування не визнавався в установленому законом порядку недійсним; відчуження земельної ділянки, наданої ДП "Міжнародний дитячий центр "Артек", не здійснювалось.
Скасовуючи рішення Апеляційного суду АРК від 06.11.2005р. по цивільній справі за позовом про поділ спільно нажитого під час шлюбу майна, зокрема жилого будинку, і визначення порядку користування земельною ділянкою, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України зазначила, що виходячи із змісту ст.ст.13,14,41,55 Конституції України, якими гарантовано державний захист майнових прав громадян і не обмежено можливість такого захисту прав землекористувачів, набутих свого часу відповідно до чинного на той час законодавства, сама по собі відсутність у особи документа, що посвідчує право на земельну ділянку, не може бути підставою для відмови особі у судовому захисті таких прав. Аналогічний підхід щодо захисту прав землевласників (землекористувачів) міститься і у рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата щодо відповідності Конституції України положень ст.92, п.6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу (справа про постійне користування земельними ділянками) від 22.09.2005р.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що позов прокурором заявлено також і в інтересах держави в особі управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель республіканського комітету по земельних ресурсах АРК, до повноважень якого згідно зі ст.5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, забезпечення додержання земельного законодавства України.
Виходячи з наведеного, висновки суду та посилання ОСОБА_2 в запереченнях на відсутність в ДП МДЦ «Артек» державного акту на право користування земельною ділянкою та доказів про належність спірної земельної ділянки позивачам – необґрунтовані.
Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.06.2009р., протоколом про адміністративне правопорушення від 18.06.2009р. та приписом державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АРК від 18.06.2009р.(а.с.4-6) підтверджується факт самовільного зайняття ОСОБА_2 спірної земельної ділянки.
Посилання суду на неналежність зазначених доказів у зв’язку із непритягненням відповідачки до адміністративної відповідальності суперечать положенням ст.ст.57-59 ЦПК України. Наявність постанови суду у справі про адміністративне правопорушення свідчить лише про наявність обставин, які не підлягають доказуванню, а за відсутності такої постанови докази оцінюються судом на загальних підставах.
Відповідно до положень ст.ст.152ч.2,212 ЗК України власник або землекористувач земельної ділянки має право вимагати усунення будь-яких його прав на землю; самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам, а
3
самочинні будівлі та споруди підлягають знесенню за рахунок осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Відповідно до ч.1ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Із матеріалів справи, зокрема заперечень ОСОБА_2 на позов(а.с.35), пояснень осіб, які беруть участь у справі та пояснень самої відповідачки в судовому засіданні апеляційного суду вбачається, що спірна земельна ділянка відноситься до земель ДП "МДЦ "Артек", ОСОБА_2 нею користується з 1991 року за усним дозволом адміністрації ДП "МДЦ "Артек" та ця земельна ділянка знаходиться поблизу авто зупинки ДТ «Прибережний» та має огорожу із металевої сітки; в установленому порядку спірна земельна ділянка ОСОБА_2 в користування чи у власність не надавалась, тобто, земельна ділянка зайнята відповідачем самовільно.
Оскільки з 1991 року і до теперішнього часу відповідачка користується спірною земельною ділянкою без надання її у встановленому порядку та отримання провоустановчих документів і на сьогодні вона є особою, яка самовільно зайняла земельну ділянку, тому, відповідно до вищезазначених норм законодавства, вона зобов’язання звільнити спірну земельну ділянку шляхом знесення огорожі за свій рахунок.
Рішення суду першої інстанції, як ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст.303,307,309 Цивільного процесуального кодексу України, колегія
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу помічника прокурора м.Ялта АРК задовольнити.
Рішення Ялтинського міського суду АРК від 30 листопада 2010 року - скасувати.
Позов прокурора м.Ялта задовольнити. Зобов’язати ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,02га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення огорожі за її власний рахунок.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.
Судді: Берзіньш В.С.
Павловська І.Г.
Шестакова Н.В.