Справа №22-ц190\66\11 Головуючий в 1 інстанції Єрохіна І.В.
Доповідач Берзіньш В.С.
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 січня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді: Берзіньш В.С.
Суддів: Павловської І.Г.
Шестаковій Н.В.
при секретарі Моногошевій В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, скасування реєстрації,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 на рішення Чорноморського районного суду АРК від 25 серпня 2010 року ,
ВСТАНОВИЛА:
В червні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання такою, що втратила право користування житлом – квартирою АДРЕСА_1 відповідно до ч.1ст.71 ЖК України, скасування її реєстрації за зазначеною адресою. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після розірвання шлюбу між сторонами по справі в 2001 році відповідачка з їх донькою стала проживати окремо, проте до цього часу вони прописані в спірній квартирі. Відповідачка з 2001 року не з’являється і не проживає у спірній квартирі без поважних причин, її речей в квартирі немає.
Рішенням Чорноморського районного суду АРК від 25.08.2010р. позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано ОСОБА_3 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 і скасовано її реєстрацію.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову та про зобов’язання відділу громадянства, міграції і реєстрації фізичних осіб Чорноморського РО ГУ МВД України в АРК поновити реєстрацію ОСОБА_3 в спірній квартирі, посилаючись на порушення судом при його ухвалені норм матеріального і процесуального права, зокрема ст.ст.74ч.5,169ч.4 ЦПК України, невідповідність висновків суду обставинам справи.
В запереченнях на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, просить рішення суду залишити без змін.
В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги, ОСОБА_2 і його представник проти доводів апеляційної скарги заперечували.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на них, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.
Так ст.303ч.1, ст.309 пунктами 3,4 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Постановлюючи рішення від 25.08.2010р., суд виходив з того, що ОСОБА_3 не проживає в спірній квартирі більш ніж 9 років – з 2001 року, що підтверджується актом матеріально-побутового обстеження від 21.05.2010 року.
2
Такі висновки суду не узгоджуються з матеріалами справи, зроблено з порушенням норм діючого законодавства, зокрема ст.ст.74ч.5,169ч.4 ЦПК України, ст.71 ЖК України.
Так ст.ст.74,76 ЦПК України передбачено, що судові виклики і повідомлення провадяться повістками, що надсилаються особам, які беруть участь у справі, і вручаються їм під розписку. Якщо місце фактичного перебування відповідача невідоме, його виклик проводиться через оголошення у пресі.
Апелянт посилається на те, що відповідачка про розгляд справи та про час і місце судового засідання, в якому ухвалено рішення, повідомлена не була.
Із матеріалів справи слідує, що справа призначалась до розгляду на 29.06.2010р., 28.07.2010р., 25.08.2010р. та в матеріалах справи відсутні докази про те, що відповідачка була належно повідомлена про час і місце розгляду справи.
Судом порушено вимоги ст.169ч.1п.1 ЦПК України, згідно з якими суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання однієї із сторін, щодо якої немає відомостей про вручення їй повістки. Порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи.
Так із матеріалів справи слідує, що сторони по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 1994 по 2001р. знаходились в зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розірвання шлюбу проживає разом з матір’ю – відповідачкою по справі. В 1996 році на склад сім’ї із трьох осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх доньку ОСОБА_5 була виділена квартира АДРЕСА_1 АР та з вересня 1996р. відповідачка з донькою проживали та зареєстровані в цій квартирі.
Відповідно до положень ст.ст.10,11,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Особа, яка бере участь у справі, роспоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
В підтвердження своїх доводів про непроживання відповідачки у спірній квартирі понад встановлений законом строк позивач надав суду акт від 20.05.2010р.(а.с.4), який судом покладено в обґрунтування висновків про непроживання відповідачки у спірній квартирі з 2001 року.
Між тим, оспорюючи рішення суду відповідачка зазначає, що в спірній квартирі вона проживає і за зазначеною адресою веде господарство, та, як пояснив її представник в засіданні апеляційного суду, знаходячись в с.Мирне, де навчається донька сторін по справі, кожні вихідні дні приїжджає в спірну квартиру.
В акті від 20.05.2010р.(а.с.4) зазначено, що відповідачка не проживала і не проживає в спірній квартирі, та не вбачається, яким чином це встановлено і не визначено конкретний період її непроживання та зазначено, що з серпня 2009 року позивач не може потрапити в квартиру, оскільки ключі забрала відповідачка.
Проживання відповідачки з донькою до 2004 року підтвердив позивач в своїх поясненнях в засіданні апеляційного суду. Із довідки відділу освіти Чорноморської райдержадміністрації також слідує, що донька сторін по справі не навчається в загальноосвітніх установах Чорноморського району з 01.09.2004 року(а.с.6).
Таким чином, акт матеріально-побутового обстеження від 21.05.2010 року містить недостовірні і неконкретні дані щодо непроживання відповідачки в спірній квартирі.
Інших доказів в підтвердження доводів позову щодо непроживання відповідачки в спірній квартирі без поважних причин з 2001 року позивач, всупереч положенням ст.ст.10,11,60 ЦПК України, суду не надав та не просив їх забезпечити в порядку, встановленому ст.ст.133,134 ЦПК України.
В засіданні апеляційного суду позивач підтвердив факт, зазначений в акті щодо відсутності у нього ключів та пояснив, що у зв’язку із зазначеним він замінив замки в дверях спірної квартири та надав ключі відповідачці. Тобто, позивач, передаючи відповідачці ключі від
3
спірної квартири в період після серпня 2009 року, фактично визнавав її право на користування цією квартирою.
Крім того, із рішення Чорноморського районного суду АРК від 01.06.2010 року слідує, що спірна квартира в 2006 році була приватизована позивачем без урахування відповідачки і доньки на підставі наданих ОСОБА_2 документів, які містили недостовірні дані про склад осіб, які зареєстровані у цій квартирі. Тобто, між сторонами по справі існує спір по користуванню та приватизації спірної квартири.
Виходячи з викладеного, колегія вважає, що позовні вимоги необґрунтовані.
Доводи апелянта щодо покладення на відділ громадянства, міграції і реєстрації фізичних осіб Чорноморського РО ГУ МВД України в АРК зобов’язання поновити реєстрацію ОСОБА_3 в спірній квартирі неспроможні в силу положень ч.1ст.303 ЦПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303,307,309 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Чорноморського районного суду АРК від 25 серпня 2010 року – скасувати.
ОСОБА_2 у задоволенні позову до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, скасування реєстрації – відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.
Судді: Берзіньш В.С.
Павловська І.Г.
Шестакова Н.В.