АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц –383/ 2011 Головуючий по 1-й інстанції
Рябченко Ю.О.
Суддя-доповідач:Дорош А.І.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 січня 2011 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого Дорош А.І.
Суддів: Обіді на О.І., Карнаух П.М. :
при секретарі Кальник А.М.
за участю
позивача ОСОБА_4
представника відповідача Піхулі В.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ «Полтаваобленерго»
на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 15 листопада 2010 року
по справі за позовом ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про визнання нечинним та скасування акта про порушення, -
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Дорош А.І. , -
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2009 р. позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з даним позовом. Вказала, що є власником домоволодіння в АДРЕСА_1. У березні 2008 р. вона вирішила побудувати літню кухню-сарай-гараж. Для здійснення будівельних робіт на деякий час необхідно було здійснити додаткове підключення до лінії електропередач (380 В). Для цього вона звернулася до Пирятинської філії ВАТ «Полтаваобленерго» із заявою про додаткове підключення терміном на 3 дні та сплатила кошти за додаткове підключення та використання електроенергії. 18.03.2008 р. працівники філії здійснили таке підключення та завели кабель до будинку. 21.03.2008 р. роботи були закінчені і вона просила відключити проведений кабель, але до 14.04.2009 р. ці дії не були вчинені. У вказану дату до її будинку прийшли працівники ВАТ «Полтаваобланенрго» із перевіркою.17.04.2009 р. вона отримала повідомлення із розрахунком і попередженням від 14.04.2009 г. про порушення Правил користування електроенергією та про необхідність сплатити 4 225,18 грн. за не обліковану електроенергію. В акті № 002668 вказано, що вона самовільно підключилася до мереж електропередавальної організації, що не відповідає дійсності. Вважає акт від 14.04.2009 р. незаконним, таким, що складений безпідставно, з порушенням чинного законодавства. Просила суд визнати незаконними дії посадових осіб Пирятинської філії ВАТ «Полтаваобленерго», визнати нечинним та скасувати акт № 002668.
Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 15 листопада 2010 року позов ОСОБА_4 задоволений частково.
Акт № 002668 про порушення позивачем ОСОБА_4 Правил користування електричною від 14.04.2009 року визнано нечинним та скасовано.
Стягнуто з Пирятинської філії ВАТ «Полтаваобленерго» на користь ОСОБА_4 сплачене державне мито у розмірі 17 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи у розмірі 7,50 грн., а всього 24,50 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ВАТ «Полтаваолбенерго» просить вищевказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 303 ч.3 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов"язковою підставою для скасування рішення.
Згідно ч. 4 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі.
Згідно п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового є неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Згідно ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному провадженні із закриттям провадження у справі з підстав, визначених ст.. 205 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно ч. 4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов»язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Як встановлено судом першої інстанції і це вбачається із матеріалів справи, позивачу ОСОБА_4 на праві приватної власності належить будинок № 53 по вул.. Дзержинського в м. Пирятин Полтавської області (а.с. 5).
14.04.02.2009 р. працівниками Пирятинської філії ВАТ «Полтаваобленерго» складено акт № 002668 про порушення ОСОБА_4 Правил користування електричною енергією, яке полягало в самовільному підключенні до електричної мережі додаткового кабелю потужністю 380 Вт (а.с. 10).
Після 20.12.2009 р. будинок та все господарство було відключено від електропостачання. В подальшому на підставі складеного акту відповідачем було проведено розрахунок обсягу та вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення та нараховано до оплати 7 421,63 грн. (а.с.40).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що порушень правил користування електричною енергією позивачем допущено не було, що підтверджується зібраними доказами по справі.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, виходячи з наступного.
Згідно ч. 4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов»язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 31.03.2010 р. рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 17.07.2009 р. та ухвала апеляційного суду Полтавської області від 21.09.2009 р. скасовані, справа передана на новий розгляд до Пирятинського районного суду Полтавської області (а.с. 121-122).
Як зазначено у вищевказаній ухвалі, згідно ст.3 ЦПРК України кожна особа має право в порядку, встановленому в ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до змісту ст..ст. 15,16 ЦК України цивільні права і обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист же цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб»єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст.. 16 ЦК України.
Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини .
Як вбачається із матеріалів справа, акт про порушення ОСОБА_4 правил користування електричною енергією складений працівниками ВАТ «Полтаваобленерго» як посадовими особами.
Таким чином, визнання незаконним та скасування акта про порушення ОСОБА_4 правил користування електричною енергією не встановлює для споживача будь-яких обов»язків, крім рекомендації сплатити нараховані збитки, що є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством в якості способу захисту прав.
Як встановила колегія суддів, місцевий суд при новому розгляді справи не врахував вимоги ч. 4 ст. 338 ЦПК України про те, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов»язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Акт про порушення Правил користування електричною енергією для населення споживачем від 15.12.2009 р. є внутрішнім актом енергопостачальника, яким встановлено факт порушення Правил.
Отже, вимога позивачів про захист порушеного права шляхом визнання недійсним акту про Порушення Правил користування електричною енергією не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому в цій частині рішення місцевого суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України.
Інших вимог про визнання неправомірними дій відповідача по нарахуванню відшкодування вартості не облікованої електричної енергії тощо, позивачем не заявлено.
Керуючись ст.303, 304, 307 ч. 1 п. 4, 309 ч. 1 п.4, 310 ч.1 , 205 ч. 1 п.6, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ВАТ «Полтаваобленерго» задовольнити частково.
Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 15 листопада 2010 року скасувати.
Провадження у справі позовом ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про визнання нечинним та скасування акта про порушення - закрити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
С У Д Д І :