П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2011 року м. Сімферополь
Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Бондарєв В.К., розглянувши апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на постанову Залізничного районного суду м. Сімферополь Автономної Республіки Крим від 11 листопада 2010 року, якою
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Феодосії, працюючий головним державним інспектором в інспекції Державного Архітектурно-будівельного контролю в АР Крим, проживаючий по вул. Перемоги, б. 41 с. Коктебель м. Феодосії,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до постанови суду, ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він 14 жовтня 2010 року, близько 13 год. 50 хв., на перехресті нерівнозначних доріг вулиць Гоголя і Крейзера в м. Сімферополі, керуючи транспортним засобом «ДЕУ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, порушуючи п. 16.11 Правил дорожнього руху України, рухаючись по другорядній дорозі, не дав дороги транспортному засобу «ВАЗ 11830», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, який наближався до перехрестя по головній дорозі, внаслідок чого ОСОБА_2 допустив зіткнення з останнім, після якого автомобіль «ДЕУ» наїхав на перешкоду (бордюрний камінь) і транспортні засоби було пошкоджено, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати і прийняти нову з обранням стягнення ОСОБА_2 у виді позбавлення прав керування транспортними засобами на 6 місяців. Свої вимоги мотивує тим, що при обранні стягнення у виді штрафу судом не враховано обставини справи і дані про особу ОСОБА_2, який вину не визнав, не розкаявся у вчиненому, не вжив заходів до відшкодування заподіяної шкоди, грубо порушив вимоги ПДДУ, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Крім того, потерпілий стверджує про порушення судом вимог ст. 269 КУпАП, оскільки його не було повідомлено про час і місце розгляду справи судом.
Потерпілий ОСОБА_1 подав клопотання, в якому просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду у зв’язку з пропуском цього строку з поважної причини, посилаючись на неповідомлення його про день і місце розгляду справи і отримання ним копії оскаржуваної постанови суду тільки 2 грудня 2010 року.
Заслухавши потерпілого ОСОБА_1, який підтримав своє клопотання, перевіривши його доводи, суд вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 294 КУпАП, постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не брав участі у розгляді справи судом. Відповідно до його розписки, копію постанови суду ним було отримано 2 грудня 2010 року (а.с.14). Враховуючи ці обставини, заслуговують на увагу його доводи про поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.
За таких обставин суд вважає за можливе поновити потерпілому ОСОБА_1 строк на подачу апеляційної скарги, як пропущений з поважних причин.
Заслухавши потерпілого ОСОБА_1, який не наполягав на задоволенні своєї апеляційної скарги, мотивуючи свої доводи тим, що ОСОБА_2 відшкодував йому заподіяну шкоду, перевіривши його доводи і дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з перевірених апеляційним судом матеріалів справи, при розгляді справи суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що не оспорюється в апеляційній скарзі.
Що стосується доводів апеляційної скарги в обґрунтування скасування постанови суду в частині накладеного на ОСОБА_2 стягнення, то враховуючи, що апелянт їх не підтримав, суд вважає за можливе залишити їх без задоволення.
Крім того, суд обрав ОСОБА_2 стягнення відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
З матеріалів справи, в тому числі і з наданих до апеляційної скарги, вбачається, що ОСОБА_2 має двох малолітніх дітей, працює і відповідно до довідки з місця роботи, наявність права керування транспортними засобами пов’язана з виконанням ним своїх функціональних обов’язків.
Також враховуючи відсутність будь-яких обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_2, суд вважає, що обране стягнення у виді штрафу відповідає характеру вчиненого правопорушення і даним про особу правопорушника.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Залізничного районного суду м. Сімферополь Автономної Республіки Крим від 11 листопада 2010 року відносно ОСОБА_2
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Залізничного районного суду м. Сімферополь Автономної Республіки Крим від 11 листопада 2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Бондарєв В.К.