Справа № 2-138/11

                                                               РІШЕННЯ

                                                           Іменем України

26.01.2011 року                                                                                 місто Вінниця

Вінницький районний суд  Вінницької області в складі:

головуючого судді:                         Васильєвої Т.Ю.

при секретарі:                                  Корсун О.М.

за участі

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житлом, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням. В позовній заяві  позивач зазначила, що їй на праві особистої власності належить цілий житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.08.2010 року.

В даному будинку крім позивача зареєстрований її колишній чоловік ОСОБА_2, який не проживає за даною адресою з березня 2009 року, оскільки вони припинили подружні відносини та відповідач добровільно забрав свої речі з будинку. 23.11.2009 року рішенням Вінницького районного суду шлюб було розірвано.

Позивач змушена була звернутися до суду з даним позовом, так як ОСОБА_2 в добровільному порядку виписатись з будинку позивачки не бажає, що створює для позивачки незручності.

          В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала. Суду пояснила, що їй на праві особистої власності належить цілий житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1,  в якому відповідач вже тривалий час не проживає, а саме з березня 2009 року виїхав на інше постійне місце проживання, з того часу в будинку позивачки не проживав жодного дня, бажання проживати в її будинку не проявляв. Оскільки відповідач зареєстрований в її будинку, лише раз на місяць він приїздить в село, зупиняється в недобудованому будинку, який знаходиться за іншою адресою, щоб отримати пенсію. Крім цього, відповідачу на праві власності належить інший житловий будинок в АДРЕСА_3 в якому відповідач може проживати.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення, проте суду пояснив, що він дійсно постійно не проживає в будинку позивачки, коли приїздить в село проживає в недобудованому ними з позивачкою будинку, документи на який не оформлено, в село приїздить, щоб отримати пенсію. Крім цього з 29.05.2010 року проживав в АДРЕСА_2 разом із своєю сестрою ОСОБА_4 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, зробив поминальні обіди після її смерті, доглядав за нею добровільно, опікуном чи піклувальником її не визнавався. Дійсно на праві власності має спадковий будинок в АДРЕСА_3, але не бажає в ньому проживати.   

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 підтвердила пояснення позивачки про те, що відповідач дійсно з березня 2009 року в будинку позивачки не проживає та появляється в селі лише з метою отримання пенсії, в такому випадку живе в недобудованому будинку.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним позов задовольнити.

          Матеріалами справи встановлено, що дійсно ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.08.2010 року належить житловий будинок АДРЕСА_1

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 23.11.2009 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано, рішення набуло законної сили 03.12.2009 року. Тобто вже більш як рік відповідач не являється членом сім'ї позивачки.

Згідно довідки виконавчого комітету Медвеже-Вушківської сільської ради Вінницького району Вінницької області за № 1131 від 13.11.2010 року та Акту обстеження житлово-побутових умов проживання позивачки від 19.11.2010 року, складеним за участі депутатів сільської ради на підставі пояснень сусідів та затвердженим сільськом головою, відповідач ОСОБА_2 з березня 2009 року в будинку АДРЕСА_1 не проживає. Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24.11.1995 року, відповідачу на праві власності належить житловий будинок за адресою АДРЕСА_3, що підтверджується самим відповідачем.

Сам відповідач також визнав, що тривалий час не проживає в будинку позивачки, при цьому в період часу з травня по листопад 2010 року проживав в іншому районі разом із сетрою, а потім ще проводив поминальні обіди, має можливість проживати в іншому належному йому будинку, але проти позову заперечує, так як хоче проживати саме в будинку позивачки.

          Таким чином, в судовому засіданні встановлено та не заперечується сами відповідачем факт непроживання відповідача ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1 понад 6 місяців, однак він залишається бути зареєстрованим за даною адресою.

Згідно ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок, користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей, відповідач же членом сім’ї позивачки не являється.

Згідно ст. 72 Житлового Кодексу України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, а такий строк встановлюється ст. 71 Житлового Кодексу України та складає 6 місяців відсутності в житловому приміщенні без поважних причин, провадиться в судовому порядку. Поважні причини відсутності відповідача в будинку, які перелічені в ст. 71 Житлового Кодексу України, відсутні. Зокрема, як пояснив сам відповідач опікуном чи піклувальниокм сестри він не являвся та протягом більш як 6 місяців проживав разом з нею. Тому позов підлягає задоволенню.

Також в взязку з задоволенням позову необхідно стягнути понесені позивачкою та підтверджені документально судові витрати.  

Керуючись ст.ст. 5, 71, 72, 78, 150, 156 ЖК України,  ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України,

вирішив:

          Позов  задовольнити.

          Визнати ОСОБА_2, 1940 р.н., таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: будинок АДРЕСА_1

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 45, 50 грн., а також витрати на правову допомогу в сумі 500 грн.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: